ТЕМА 3: ПОХИБКИ.

Методи вимірювань.

Сукупність прийомів використання засобів вимірювань при виконанні операції вимірювання складає метод вимірювання. Розрізняють метод безпосередньої оцінки, при якому значення вимірюваної величини визначають за відліковим пристроєм вимірювального прилада, і метод зіставлення з мірою, в якому вимірювальну величину порівнюють з величиною заданного розміру, що відтворюється мірою.

1.3. Поняття про похибку вимірювання.

Точність-це основна якість вимірювання. Вона відображає близькість результата вимірювання до істинного значення вимірюванної величини. Кількістно точність вимірювання характеризується похибкою вимірювання. Похибка вимірювання - це відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюванної величини. Однак таке визначення похибки є чисто теоретичним, бо експерементально істине значення фізичної величини визначити неможливо через неминучість використання для цього реальних, маючих обмежену точність засобів вимірювання. Тому на практиці під похибкою вимірюваннь розуміють відхилення результата вимірювання від дійсного значення вимірюванної величини. Дійсне значення фізичної величини - це значення фізичної величини, знайдене експерементальним шляхом і настільки наближене до істиного, що для данної мети може бути використане замість нього. Визначення його за зразковими мірами і приладами, похибками яких, у порівнянні до похибок мір і приладів, які застосовуються для даного вимірювання, можно знехтувати.

1.3.1. Абсолютні і відносні похибки .

За способом чисельного вираження похибки підрозділяються на абсолютні і відносні.

Абсолютна похибка ∆х визначається як різниця між вимірюванним значенням величини х та її дійсним значенням х_д і має розмірність вимірюванної величини:

∆х=х-х_д

Відносна похибка δ визначається як відношення абсолютної похибки до дійсного значення вимірюванної величини

δ =∆х∕х_д

і виражається у відносних одиницях і через те, що звичайно значення х близько до значення х_д і останнє при проведенніі вимірювання невідоме, в практиці вимірювань відносну похибку приймають як δ=∆х∕х або у відсотках

δ%=(∆х∕х)100%

Частковим випадком відносної похибки є зведена похибка δ_зв, яка визначається як відношення абсолютної похибки до нормального значення вимірюванної величини х_н, виражається у %

δ_зв=(∆х/х_н)100%

Нормальним значенням називається умовноприйняте значення вимірюванної величини:

а) в засобах вимірювання з односторонньою шкалою вона дорівнює верхній границі вимірювання;

б) в засобах вимірювання з двосторонньою шкалою – повному діапозону вимірювань;

в) в засобах вимірювання з номінальним значенням вимірюванної величини (наприклад, частотомір ¦_нам=50Гц і діапозону вимірювання 45..55Гц) дорівнює номінальному значенню вимірюванної величини.

1.3.2. Інструментальні і методичні похибки.

Залежано від природи виникнення похибки вимірювань поділяються на інструментальні та методичні .

Інструментальні похибки - це похибки застосованих засобів вимірювань. Вони є наслідком недосконалості принципу дії і конструктивно-технологічного виконання засобів вимірювання.

Методичні похибки - це похибки, що виникають через недосконалість методів вимірювання. Наприклад, застосування наближенних формул при непрямих вимірюваннях.

1.3.3. Класи точності засобів вимірювань .

Точність - основна якість будь-якого засобу вимірювання. Тому усі засоби вимірювання відповідно до держстандарту характеризуються класом точності, під яким розуміють узагальнену характеристику точності засоба вимірювання, що визначається для данного засоба вимірювання границями допустимих інструментальних похибок. Клас точності позначається на засобі вимірювання.

3. Міри і перетворювачі електричних величин.

Міри електичних величин.

Читайте також:

Інструментальні і методичні похибки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Колективні трудові суперечки.	\|	Шунти і додаткові резистори.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.