Основні принципи

■ поєднання цивільно-правового та публічно-правового методів ре­гулювання відносин між державою та учасниками фондового ринку має залежати від характеру цих відносин та їх суб'єктів;

■ вільний та захищений (гарантований) законом обіг цінних паперів можливий за умови дотримання встановлених законом (іншими нор­мативно-правовими актами) та контрольованих державою правил допуску цінних паперів на ринок (порядку їх розміщення), правил, що стосуються правового положення та діяльності професійних учасників фондового ринку, а також правил організованого фондового ринку;

■ регулювання цивільно-правових відносин між всіма учасниками фондового ринку (емітентами, інвесторами, професійними учасниками), пов'язаних з обігом цінних паперів (на первинному та вторинному ринку), можливе шляхом встановлення особливостей цих відносин спеціальними нормами;

■ система фіксації (реєстрації) прав власників цінних паперів повин­на дозволяти, у відповідності з тими чи іншими цивільно-правовими підставами, здійснювати фіксацію майнових прав на цінні папери незалежно від форми їх випуску;

■ фіксація права власності на цінні папери при здійсненні угод з цінними паперами на організованих ринках та по відношенню до цінних паперів (акцій), які розміщуються акціонерними товариствами з великою кількістю акціонерів, повинна здійснюватися тільки професій­ними учасниками фондового ринку, спеціально уповноваженими на те особами;

■ система реєстрації прав на цінні папери повинна забезпечувати захист прав їх власників від ризиків при обігу цінних паперів;

■ державне регулювання фондового ринку повинно здійснюватися шляхом прямого регулювання цього ринку нормами закону, а також через надання ДКЦПФР спеціальних повноважень;

■ саморегулювання учасників фондового ринку повинно узгоджу­ватися з його державним регулюванням;

■ з метою захисту прав та інтересів інвесторів до розміщення на первинному ринку повинні допускатися тільки ті цінні папери, випуск яких пройшов державну реєстрацію;

■ правила розкриття інформації про цінні папери та про діяльність емітента повинні забезпечувати своєчасний доступ інвесторів і професій­них учасників ринку до інформації, необхідної для прийняття ними обґрунтованих рішень при укладанні та виконанні угод з цінними паперами, а також при реалізації прав, ними посвідчених;

■ законодавче визначення видів професійної діяльності на фондовому ринку, а також основних вимог до професійних учасників фондового ринку є необхідним при виході їх на ринок;

■ основні вимоги до професійної діяльності учасників фондового ринку повинні бути чітко закріплені в законі;

■ діяльність професійних учасників фондового ринку повинна здійсню­ватися під належним контролем ДКЦПФР;

■ забезпечення захисту майнових прав та інтересів клієнтів професій­них учасників фондового ринку від ризиків, пов'язаних з недобросовіс­ністю професійного учасника, а також ризиків, пов'язаних з діяльністю, яка здійснюється професійним учасником у власних інтересах, або з його банкрутством, регулюється державою.

Отже, створення та функціонування організованого фондового ринку вимагає спеціального державного регулювання цього ринку, покликаного забезпечити:

■ прозорість угод з цінними паперами;

■ дотримання правил, які забезпечують рівність всіх учасників організованого ринку;

■ нагляд та контроль за всіма учасниками організованого ринку;

■ захист від недобросовісної конкуренції і зловживання монопольним становищем;

■ припинення дій по маніпулюванню цінами на організованих ринках;

■ зниження ризиків невиконання зобов'язань учасниками ринку.

Контрольні питання

1. Які тенденції розвитку фондового ринку?
2. Стан і розвиток Української фондової біржі.
3. Які цілі і завдання регулювання державою фондового ринку?
4. Основні принципи законодавчого регулювання фондового ринку.

Тема №4:ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ РОЛЬ У ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕННЯХ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

4.1. Банківська система України

4.2. Страхові компанії

4.3. Лізингові компанії