Алельні гени, знаходячись у гетерозиготному стані, не зливаються, не змінюють один одного і, не втрачаючи своєї індивідуальності, передаються в гамети.

Жовте насіння зелене насіння

F2 АА, Аа, Аа аа

Гамети А, а А, а

Р Аа х Аа

Закони Г.Менделя

Відкрити закони спадковості вдалося чеському вченому Грегору Менделю (1822-1884). Схрещуючи різні сорти гороху, які відрізнялися ознаками, він підрахував розподілення цих ознак у потомстві. Свої результати Г.Мендель доповів у 1866 році, але його досліди набагато випереджали стан біологічної науки і не привернули увагу вчених. Тільки в 1900 три дослідники заново установили закономірності спадковості, які були встановлені Менделем (Гуго де Фриз, К. Корренс, Е. Чермак). Ці дослідники незалежно встановили закономірності спадковості та мінливості. З тих пір Г. Менделя вважають одним із основоположників генетики, а 1900 рік – офіційна дата народження генетики.

Перший закон Г.Менделя – закон одноманітності гібридів першого покоління, або закон домінування: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються за однією парою альтернативних ознак, спостерігається одноманітність гібридів першого покоління як за фенотипом, так і за генотипом (за фенотипом усі особини мають домінантну ознаку, за генотипом вони гетерозиготні). Гомозигота з жовтим насінням дає гамети А, гомозигота із зеленим насінням дає гамети а, одержуєм гібрид F₁ Aa (усі рослини з жовтим насінням). Тобто, гомозиготні батьки АА х аа в процесі мейозу утворюють гамети лише одного типу А та а відповідно. Поєднання їх дає зиготу лише одного типу Аа.

Другий закон Г. Менделя – закон розщеплення ознак: при схрещуванні двох гетерозигот (гібридів), які відрізняються за однією парою альтернативних ознак, у потомстві спостерігається розщеплення за фенотипом 3:1 і за генотипом 1:2:1 (рис. 1.1). За фенотипом ¾ особин мають домінантну ознаку, а ¼ - рецесивну. За генотипом ¼ особин домінантні гомозиготи (АА), 2/4 – гетерозиготи Аа, ¼ рецесивні гомозиготи (аа).

Рис. 1.1

Схема, яка ілюструє другий закон Г.Менделя (1АА:2Аа:1аа)

Жовте насіння Жовте насіння

гомозигота гетерозиготи гомозигота

Появу зеленого насіння у другому поколінні Г.Мендель пояснив тим, що успадковуються не самі ознаки, а фактори (гени). На основі цього був сформульований закон чистоти гамет:

Третій закон Менделя - закон незалежного комбінування ознак: при схрещуванні гомозиготних особин, які відрізняються двома (і більше) парами альтернативних ознак, у другому поколінні спостерігається незалежне успадкування і комбінування ознак, якщо гени цих ознак розташовані в різних парах хромосом. Схема (рис. 1.2), яка ілюструє третій закон Г.Менделя на насінні гороху (решітка Пеннета, рис. 1.3):

А – домінантний алель жовтого кольору насіння;

а – рецесивна алель зеленого кольору насіння;

В –домінантна алель гладенької форми насіння;

в – рецесивна алель зморшкуватої форми насіння.

Рис. 1.2

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внесок вітчизняних учених у розвиток генетики	\|	Решітка Пеннета до третього закону Менделя

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.