Трампове судноплавство.

Лінійне судноплавство.

Торговельне мореплавання як підприємницька діяльність.

ТОРГОВЕЛЬНЕ МОРЕПЛАВАННЯ ТА ФОРМИ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ

ОСОБЛИВОСТІ ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗМІСТ

ОДЕСА - 2011

ЕКОНОМІКА СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра «Економіка підприємства і підприємництво»

Спеціальність 6.050100«Економіка підприємства»

Тексти лекцій підготувала Кухарчик Валентина Георгіївна, к.е.н., доцент кафедри «Економіка підприємства і підприємництво» Одеського національного морського університету за діючою навчальною програмою.

1.ТОРГОВЕЛЬНЕ МОРЕПЛАВАННЯ ТА ФОРМИ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ

2.СЕРВІСНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК САМОСТІЙНИЙ ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

3.ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ СЕРВІСНУ ДІЯЛЬНІСТЬ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ

4. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА У СЕРВІСНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

6.Надходження Та витрати підприємств сервісної ДІЯЛЬНОСТІ

7.ПЛАТЕЖІ І РОЗРАХУНКИ В МІЖНАРОДНОМУ І ВНУТРІШНЬОМУ ВАНТАЖНОМУ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ..

8.ВНУТРІЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

9.ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ВЗАЄМИНИ ЕКСПЕДИТОРА З КЛІЄНТУРОЮ...

10.СТАНДАРТНІ УМОВИ (1992), ЩО РЕГУЛЮЮТЬ Мультимодальний ТРАНСПОРТНИЙ КОНОСАМЕНТ FIATA (FBL)

11.ФРАХТОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО..

12.АГЕНТУВАННЯ СУДЕН..

13.СУДНОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ.

План лекції

Торгове мореплавання являє собою різновид господарської діяльності, що полягає в комерційному використанні самохідного чи несамохідного плавучого спорудження, іменованого торговим судном, для здійснення перевезень вантажів і пасажирів. Торгове мореплавання хоча і має чітко виражену національну приналежність, однак країна реєстрації торгового судна (прапор судна) і країна реєстрації суб'єкта господарювання, що безпосередньо реалізує функцію перевезення вантажів і пасажирів даним судном (оперування судном), необов'язково будуть збігатися. Торгове судно може знаходитися у власності, у тимчасовому володінні чи в управлінні (менеджменті) у суднового оператора.

Співвідношення понять "комерційне судноплавство" і "торговельне мореплавання" ніколи не було постійним. Зокрема , Кодекс торговельного мореплавання колишнього СРСР (КТМ СРСР) у понятті "торговельне мореплавання" поєднував усі види використання цивільних суден для невоєнних цілей. У КТМ СРСР зокрема , обмовлялося, що під торговельним мореплаванням розуміється діяльність, зв'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибних і інших морських промислів, видобутку корисних копалин, виробництва буксирних, криголамних і рятувальних операцій, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей. Інакше кажучи в понятті "торговельне" поєднувалося використання суден не тільки для цілей внутрішньої і міжнародної торгівлі. Незважаючи на деяку нелогічність такого підходу, він мав цілком визначений зміст який полягає в тім, що термін "торговельне" варто трактувати не буквально як "купівля-продаж", а в набагато більш широкому змісті. У цьому випадку термін "торговельне мореплавання" припускає використання суден з метою отримання визначеної законної і невоєнної вигоди. Одержувана від використання суден вигода може виражатися в найрізноманітнішій формі. Діапазон можливих варіантів отримання вигоди дуже широкий, у нього входять і безпосередньо отримані прибутки і соціальний ефект, що виражається, наприклад, у культурному, науковому розвитку регіонів і т.д. Необхідно однак відзначити, що в питанні про правомірність включення усіх форм невоєнного використання суден у сферу, регульовану правовідносинами терміна "торговельне мореплавання" не існувало і не існує єдності поглядів.

Так, у Коментарі КТМ СРСР відзначалося: "Завдяки широкому визначенню в КТМ поняття "торговельне мореплавання" з подальшим розширенням видів і масштабів робіт в області вивчення, освоєння й експлуатації Світового океану, буде відповідно розширюватися коло регульованих Кодексом відносин. Наприклад, із впровадженням у практику мореплавання використання суден для розвідки і розробки природних ресурсів континентального шельфу й інших районів морського дна на діяльність цих суден, поряд з можливими новими спеціальними нормами, будуть поширюватися також існуючі норми КТМ, що відносяться, наприклад, до правового положення суден, комплектуванню їхнього екіпажа, забезпеченню безпеки мореплавання, відповідальності за зіткнення і т.д. " На жаль Україна відповідного Коментарю до КТМ досі не отримала. Це свідчить про низький рівень розвитку в нашій країні інституційного морського арбітражу.

Кодекс Торговельного Мореплавання України (КТМУ) у статті 1 визначає торговельне мореплавання як "діяльність, зв'язану з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, рибних і інших морських промислів, розвідки і видобутку корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладки кабелю, а так само для інших господарських, наукових і культурних цілей"

За такий спосіб у КТМУ, при визначенні поняття "торговельне мореплавання" уже знайшли відображення положення невраховані у свій час у КТМ СРСР. Одночасно в статті 13 КТМУ обкреслене правове поле його застосування - на морські судна і судна внутрішнього плавання, причому останні попадають під дію Кодексу тільки щодо застосування правил відшкодування збитків від зіткнення і винагороди, у випадку порятунку.

Право на здійснення торговельного мореплавання в Україні КТМУ надає суб’єктам підприємницької діяльності у володінні, користуванні, або розпорядженні яких перебувають судна, за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність, виданого відповідно до чинного законодавства. Таким чином, по-перше ліцензування не є обов’язковим, оскільки може передбачатись чинним законодавством, чи не передбачатись, а по-друге, у КТМУ не зовсім чітко встановлено, що до діяльності з торговельного мореплавання відносяться також усі форми менеджменту: комерційний, фінансовий, технічний, бо це являє собою більше послугу яка здійснюється за дорученням.

Крім власне форм тлумачення поняття торговельне мореплавання, осіб, що можуть його здійснювати, сфери застосування КТМУ, ключовим моментом, зв'язаним з обрисом правового поля дії Кодексу, є визначення поняття "судно".

Міжнародна практика, а саме Конвенція про відкрите море 1958 р., Конвенція по морському праву 1982 р. і інші міжнародні договори про діяльності держав у Світовому океані передбачають поділ морських суден на дві основні категорії: судна, використовувані для виконання комерційних функцій, поза залежністю від їхньої форми власності і судна, використовувані в некомерційних цілях для здійснення так званих публічних функцій. В останньому випадку, це як правило, судна, що знаходяться в державній власності, включаючи військові, тому що військова діяльність на морі, відповідно до сучасного міжнародного права є монополією держави. Знову ж, якщо співвіднести дану міжнародну практику у відношенні поняття "судно", із тим, що міститься в статті 15 КТМУ щодо визначення поняття "торговельного судна", то може показатися, що вони знаходяться в протиріччі. Справді, торговельне судно по ідеї повинне використовуватися винятково в комерційних цілях, разом з тим п. 2 статті 15 включає в цю сферу судна , що використовуються для несення спеціальної державної служби (охорона промислів). Разом з тим у міжнародній практиці поняття "судно" не визначене як щось остаточно сформульоване. У законодавствах різних країн, міжнародних нормативно-правових актах термін "судно" або трактується як те що саме собою розуміється, або визначається у відношенні до дії того або іншого документа, або ж окремо узятої статті.

У відношенні визначення поняття "судно" ключовими прийнято вважати наступні основні моменти. По-перше, судно - це утвір рук людини створене спеціально для перебування на плаву (плавуче спорудження), тобто не колода і не дерев'яний міст (теж спорудження), що випадково оказалося плаваючим. По-друге, судно - це плавуче спорудження, створене для виконання визначених функцій, або військових або мирних цивільних. У цьому зв'язку незайве буде відзначити, що міжнародне право достатньо однозначно трактує термін "військовий корабель". Такі тлумачення даного терміна дані, наприклад, у Гаазькій конвенції 1907 року про перетворення торговельних суден у судна військові, у Конвенції про відкрите море, 1958 р., Конвенції ООН по морському праву 1982 р., і ряді інших. Усі ці документи передбачають наявність визначених ознак, що відокремлюють військовий корабель від всіх інших плавучих споруджень. По-перше, - це приналежність до збройних сил визначеної держави, що підтверджується відповідними зовнішніми ознаками - прапором військово-морських сил держави, вимпелом. По-друге, - командування військовим кораблем здійснює особа (офіцер), що знаходиться на службі держави (або уряду) і його прізвище занесене у відповідний документ, що підтверджує це. У третіх, військовий корабель має екіпаж, підлеглий військовій дисципліні, зміст якої регламентовано відповідними військовими статутами.

Таким чином, відмінні риси військового корабля знаходяться не тільки і не стільки в технічній і функціональній, а скоріше в юридичній площині.

Якщо тепер повернутися до змісту п.2 статті 15 КТМУ то виявляється, що вона не вступає в протиріччя з міжнародним правом, якщо несення спеціальної державної служби - охорона промислів, здійснюється суднами які не мають приведених вище відмітних ознак військового корабля. При цьому не має значення чи знаходиться на борті судна зброя, чи ні. Останнє буде визначатися внутрішнім правом країни реєстрації судна.

Аналогічний підхід, по усій видимості варто застосувати і для визначення терміна "судно" і "торговельне судно".

З цих позицій "судно" - це самохідне або несамохідне плавуче спорудження, що має назву і/або ідентифікаційний номер під яким воно внесено в спеціальний судновий реєстр або інший аналогічний документ якої-небудь держави, створене з метою виконання спеціальних функцій, що підтверджено відповідними документами, яке має екіпаж і/або принаймні командира (капітана, шкіпера), що відповідають вимогам і підкоряються законодавству країни реєстрації.

У свою чергу "торговельне судно" - це судно, що здійснює виключно комерційні функції. Цим судном може бути наприклад збройний корабель охорони або фізичної особи або ж приватної власності, здійснюваної на комерційній основі і який не належить збройним силам жодної з країн. У такий спосіб судно може виконувати або військову, або комерційну (торговельну) функції, оскільки будівництво судна здійснюється або для військових цілей, або для отримання іншої - невоєнної вигоди. Та ж сама наукова діяльність служить або військовим або комерційним цілям, відповідно наукові судна повинні класифікуватися або як торговельні судна, або як військові кораблі, у залежності від наявності зазначених вище визначених ознак. Усе це говорить про безпідставність думок щодо недоцільності застосування норм морського торговельного права до усіх без винятку невоєнних суден.

У світі торгове мореплавання здійснюється в двох основних формах як лінійне і трампове судноплавство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції	\|	Лінійне судноплавство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.