• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Трампове судноплавство.

На відміну від лінійної форми організації перевезення вантажів судна трампового судноплавства працюють без розкладу, по режиму, погодженому тільки між перевізником і вантажовласником.

Основа трампового судноплавства - перевезення масових, великопартійних вантажів, що займають вантажні приміщення цілих суден (зерно, руда, вугілля, ліс, цемент, цукер-сирець, нафта і нафтопродукти, тощо).

Провізна плата (ціна морського перевезення) формується в. трамповому судноплавстві на так названому відкритому фрахтовому ринку, в умовах вільної конкуренції, під безпосереднім впливом попиту та пропозицій на тоннаж і вантажі. Така ціна перевезення встановлюється за згодою сторін договору фрахтування для кожної конкретної угоди і фіксується в чартері у виді ставки фрахту.

За останнє століття, у зв'язку з появою багатьох нових джерел промислової, енергетичної, стратегічної і тому подібної сировини і значною віддаленості могутніх промислових підприємств від своїх сировинних баз виникла настійна потреба в регулярному постачанні постачальниками своїх споживачів, тобто в організації регулярної доставки масових вантажів від сировинних баз до промислових підприємств наприклад, доставка сирої нафти з Перської затоки в порти Японії і Європейського континенту, з Алжиру в порти Франції, зерна з Канади, Аргентини і Австралії в Європу й Азію і т.д.).

Таким чином, на стійких напрямках вантажопотоків масових вантажів на базі трампового судноплавства виникли його особливі різновиди, відомі, як регулярне трампове судноплавство, характерними рисами якого є довгострокове фрахтування, використання в ньому переважно великотоннажних спеціалізованих суден (танкерів, рудовозів, фруктовозів і т.п.) і приналежність значної частини флоту торгово-промисловим монополіям (металургійним, хімічним, нафтовим і іншої) - торговельно-промислове судноплавство.

Що стосується традиційної форми трампового судноплавства по договорах щодо фрахтування на одиничне чи обмежене число послідовних рейсів, то вона зберігає своє значення у відношенні тих перевезень, обсягам і географічному розподілу яких властива нестійкість у силу кліматичних, сезонних і кон'юнктурних коливань. Сюди, зокрема, відноситься сільськогосподарська сировина, вугілля, ліс і ряд товарів, у торгівлі якими існує велика конкуренція.

За цією формою організації судноплавства залишається і та частина перевезень, що не покривається власним тоннажем промислових монополій (торгівельно-промисловим флотом) та флотом лінійного судноплавства і по тим чи іншим причинам не може бути охоплена довгостроковими договорами фрахтування

Взаємини сторін у трамповому судноплавстві регулюються чартером, коносамент же виконує тільки функції товаророзпорядчого документа і розписки в прийманні вантажу до перевезення.

Найчастіше в трамповому судноплавстві використовуються типові форми чартерів, застосовувані по окремим видам вантажів і напрямкам перевезень.

Умови використання торгових суден для перевезення вантажів і пасажирів у всіх випадках визначаються договором морського перевезення. За такий договір у лінійному судноплавстві як правило виступає безпосередньо коносамент Bill of Lading а в нелінійному, коносаменту, що виконує більше функції товаророзпорядчого документа, передує укладання договору рейсового фрахтування, який називають ще і Charter-party.

Договором морського перевезення пасажира є квиток. Придбання пасажиром квитка накладає на перевізника обов'язок перевезти пасажира і його каютний багаж у пункт призначення, а у випадку здачі пасажиром багажу – доставити останній у пункт призначення і передати його уповноваженій пасажиром особі. Перевезення охоплює час перебування пасажира і його каютного багажу на судні, включаючи час посадки і висадження в тому числі і рейдової операції, якщо транспортні засоби для такої посадки і висадження надані перевізником. Правила перевезення пасажирів і багажу повинні бути відбиті в квитку, а також вивішені для загального огляду в місцях придбання квитків, у пасажирських каютах і місцях загального користування пасажирських суден.

Чартер (Charter-party) — це договір фрахтування, який укладається між фрахтівником (owner of the steamer, or owner) і фрахтувальником (owner of the cargo, charterer, freighter).

За фрахтівника може виступати як сам власник судна, так і його тимчасовий власник, наприклад, фрахтувальник по тайм-чартеру, бер-бот-чартеру і т.п., який перефрахтовує судно іншому фрахтувальнику. Аналогічно фрахтувальниками можуть бути як самі продавці чи покупці вантажу, так і уповноважені ними організації, тобто безпосередні відправники вантажу, наприклад, транспортно-експедиторські підприємства, чи інші посередницькі організації. Чартери використовуються в трьох основних сферах взаємин фрахтівника і фрахтувальника:

чартер на рейс - voyage (trip) charter,

чартер на термін - time charter,

чартер на термін - bare-boуat (demise) charter.

У більшості випадків договори щодо фрахтування (Contract of Affreightment) полягають за посередництвом фрахтового комісіонера (chartering broker).

У міжнародному торговельному мореплаванні звичайно використовують типові форми чартерів, розроблені, схвалені або рекомендовані (agreed, recommended) такими авторитетними в області судноплавства неурядовими міжнародними організаціями, як Балтійська і Міжнародна морська конференція - БИМКО (The Baltic and International Maritime Conference - BIMCO), Палата судноплавства Великобританії в Лондоні (The United Kingdom Chamber of Shipping, London) і деякими іншими. Великі судноплавні, торгові і промислові підприємства нерідко мають власні форми чартерів, у більшості випадків також схвалені або рекомендовані зазначеними вище міжнародними організаціями.

При укладанні договору щодо фрахтування, в типову форму чартеру вносяться так звані базисні умови, погоджені на один чи на ряд конкретних рейсів (наприклад, ставки фрахту, норми вантажних робіт і т.п.), а також безпосередньо в текст вдруковуються чи вклеюються різні доповнення і/чи виключення до окремих статей (rider, slip).

Крім того, чартер може бути доповнений спеціальним додатком (addendum), нумерація статей якого продовжує нумерацію статей чартеру. Умови підписаного чартеру (включаючи адендум), превалюють над звичаями (customs of the ports) і правилами портів заходу судна.

Якщо типовий текст чартеру прийнятий сторонами при укладанні договору фрахтування залишається без істотних змін і тільки з внесенням у нього базисних умов, то такий чартер вважається «чистим» (clean charter).

Фрахтові угоди по вантажам і районам, для яких немає спеціальних чартерів, оформляються найчастіше по чартеру «Дженкон» ("Gencon"). В останній час, незважаючи на розпад СЕВ, на фрахтовому ринку усе більше впроваджується універсальний чартер «Нювой» ("Nuvoy"), розроблений організаціями країн-членів колишнього СЕВ і рекомендований БИМКО.

Фрахтова угода може бути укладена завчасно, тобто задовго до майбутнього рейса - за рік, чи за кілька місяців, чи навпаки, по готовності судна до навантаження через кілька днів - терміново (prompt) чи навіть негайно (spot, promptissimo).

Укладання фрахтових угод завчасно (приблизно за рік) поряд з перевагами має і негативні сторони, особливо в періоди хитливої кон'юнктури фрахтового ринку, коли учасникам договору щодо фрахтування важко прогнозувати рівень ставки фрахту на момент виконання чартеру. При укладанні завчасних фрахтових угод у більш короткий термін, за кілька місяців до виконання рейса, визначення розміру провізної плати для обох сторін спрощується; крім того, фрахтувальник може в цих випадках більш точно вказати в чартері порти навантаження і вивантаження вантажу.

Терміновим угодам «Промпт» і «Спот» властиві спекулятивні елементи. Так, в умовах кон'юнктури фрахтового ринку, що знижується, фрахтівник, уникаючи постановки судна на простій, може бути змушений прийняти низьку ставку фрахту. У той же час надлишкова пропозиція на ринку вантажу дозволяє фрахтівнику вторгувати більш високу ставку фрахту за термінову подачу судна. Тому до угод «Промпт» і «Спот» варто завжди відноситися з великою обережністю, тому що терміновість узгодження окремих умов сполучена з небезпекою помилок і недоглядів.

Типові проформи рейсового чартеру застосовуються для фрахтування на одиничні послідовні і кругові рейси, а також для укладання контрактів на перевезення визначеної кількості вантажів.

При фрахтуванні тільки частини судна (одного-двох трюмів) як договір фрахтування може використовуватися букінг-нота (booking note), остання, проте найчастіше застосовується переважно в лінійному судноплавстві.Термін «димайз-чартер» (Demise-charter) практично рівнозначно терміну «бер-боут-чартер»: у тім і іншому випадку судно надається фрахтувальнику без капітана і/чи суднового екіпажа, а утримання усього суднового екіпажа судна цілком лягає на фрахтувальника. Таким чином, фрахтувальник стає тимчасово власником судна.

У літературі іноді бер-бот-чартер називають «Net charter», а тайм-чартер — «Gross charter».

Нижче (у табл.1.1) зіставлені основні умови рейсового чартеру, тайм-чартеру і бер-боут-чартеру.

Таблиця 1.1

Розподіл між фрахтівником і фрахтувальником функцій і витрат при різних формах фрахтування

Читайте також:

1. Лінійне судноплавство.
2. Трампове судноплавство.

Переглядів: 2094