• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародні фінансові центри: стадії розвитку, основні елементи та умови існування.

Рис. Етапи розвитку світового фінансового ринку

Рис. Механізм перерозподілуфінансових ресурсів світу

З погляду строків обігу фінансових активів світовий фінансовий ринок можна розділити на дві частини: грошовий ринок (короткостроковий) та ринок капіталу (довгостроковий).

Короткостроковий характер значної частини світового фінансового ринку робить його залежним від припливу та відпливу фінансових коштів. Більше того, існують фінансові активи, спрямовані на перебування на грошовому ринку для отримання максимальних прибутків, зокрема за рахунок цілеспрямованих спекулятивних операцій на грошовому ринку. Ці фінансові кошти часто називають «жаркі гроші».

Світові фінансові ринки виникли на базі відповідних національних ринків, тісно взаємодіють з ними та мають низку специфічних відмінностей.

Відмінності світових фінансових ринків від національних:

o величезні масштаби (щоденні операції на світових фінансових ринках у 50 разів перебільшують операції світової торгівлі товарами);

o відсутність географічних кордонів;

o цілодобове проведення операцій;

o використання валют провідних країн, а також ЕКЮ (1979—1998 рр.), ЄВРО з 1999 р., частково СДР;

o учасниками є переважно першокласні банки, корпорації, фінансово-кредитні інститути з високим рейтингом;

o доступ на ці ринки відкритий у першу чергу першокласним позичальникам чи під солідні гарантії;

o диверсифікація сегментів ринку та інструментів операцій за умов революції у сфері фінансових послуг;

o специфічні — міжнародні — процентні ставки;

o стандартизація та високий ступінь інформаційних технологій безпаперових операцій на базі використання комп’ютерів.

o Міжнародні фінансові потоки та світові фінансові центри

Аналіз наукової та практичної літератури з питань інтеграції та глобалізації дозволив виділити чотири основні етапи розвитку СФР, початок та закінчення кожного з яких характеризується значною подією в світовій економіці.

Так, початком першого етапу було введення спочатку золотовалютного стандарту, а потім резервної валюти СДР, початок другого етапу охарактеризувався значним розвитком комп’ютерних та інформаційних технологій, третього етапу – розколом Радянського Союзу та початком роздержавлення власності в пострадянських країнах, четвертого – об’єднанням європейських країн у Європейський Союз та введенням єдиної грошової одиниці – ЄВРО.

Структура міжнародного фінансового ринку.Цьому питанні в економічній літературі відводиться особливе місце, бо єдиної загальновизнаної структури фінансового ринку ще не існує. Це пов’язано з тим, що міжнародний фінансовий ринок являє собою дуже складну структуровану систему.

Залежно від періоду закінчення операцій міжнародний фінансовий ринок поділяють на:

· ринок касових (поточних, «спот») операцій — передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після укладення угоди;

· ринок строкових угод — розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди, тобто угода здійснюється більше трьох робочих днів.

Міжнародний фінансовий ринок залежно від місця проведення операцій поділяють на:

· централізований — представлений біржами (біржовий ринок);

· децентралізований (позабіржовий) світовий ринок — торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, по телефону.

Зберігається поділ міжнародного фінансового ринку на грошовий ринок (включає: валютний ринок, ринок короткострокових позичок, ринок короткострокових фінансових активів та їх похідних) та ринок капіталу (включає: ринок цінних паперів і ринок середньострокових і довгострокових банківських позичок). Одночасно такий поділ, як вважається, використовується тільки для визначення строковості виданих чи інвестованих коштів. З боку пропозиції кредитних ресурсів визначальним фактором на грошовому ринку є ліквідність інструменту. У разі надання фінансових ресурсів на ринку капіталів головними питаннями для інвестора є середньостроковий кредитний ризик позичальника, процентний ризик, політичний ризик тощо.

На підставі викладеного можна виділити такі основні сегменти міжнародного фінансового ринку:

1) міжнародний валютний ринок, де відбуваються операції виключно з валютою;

2) міжнародний ринок банківських кредитів;

3) міжнародний ринок цінних паперів (фондовий ринок), який, у свою чергу, поділяється на:

¾ міжнародний ринок боргових цінних паперів;

¾ міжнародний ринок титулів власності (ринок акцій та депозитарних розписок);

4) міжнародний ринок похідних фінансових інструментів (деривативів) — ринок інструментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив’язані до іншого фінансового чи реального активу (ціни товарів, ціни акцій, курсу валюти, процентної ставки);

5) євроринок, який включає інструменти названих вище сегментів міжнародного фінансового ринку, виражені в євровалюті. (Схема світового фінансового ринку показана на рис. 3.1.)

Останнім часом стали виділяти ще один окремий сегмент міжнародного фінансового ринку — ринок страхових послуг. І за певними ознаками сегментом міжнародного фінансового ринку можна назвати міжнародний ринок дорогоцінних металів і золота.

Будь-який інвестиційний проект може бути повністю описаний через грошові потоки, які він породжує. Грошовий потік (або потік грошових коштів, чи потік готівки (Cash flow)) — це платіж, що отриманий чи зроблений. Потік грошових коштів має три важливі характеристики: 1) розмір, чи величина; 2) напрям; 3) час.

Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки інозем­них валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства.

Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що впливають на рух міжнародних фінансових потоків слід назвати: стан економіки; структурна перебудова економіки; масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв; взаємна лібералізація торгівлі країн — учасниць ВТО/ГАТТ; розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між державами; збільшення масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товарами та послугами.

Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі:

· валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (у тому числі особливий товар золото) і послуг;

· валютні операції;

· операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами;

· зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал;

· перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

Існує класифікація міжнародних валютно-фінансових потоків, за такими ознаками:

за типом економічної взаємодії:

· зовнішньоторговельні (опосередковують торгівлю товарами та послугами, поточні операції);

· капітальні (кредитно-інвестиційну діяльність);

· спекулятивні (не мають зв’язку з виробничою діяльністю);

· балансуючі (урівноваження зовнішніх платежів і розрахунків країн);

за видами економічної діяльності:

· розрахунки за товари;

· розрахунки за послуги;

· поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;

· коротко-, середньо- та довгострокові кредити;

· прямі та портфельні інвестиції;

· потоки резервних активів;

за ознакою часу:

· потоки короткострокового капіталу;

· потоки середньо- та довгострокового капіталу.

за характером власності їхніх джерел:

· приватні джерела потоків — це ресурси міжнародних банків, багатонаціональних корпорацій, фізичних осіб тощо;

· офіційні джерела потоків — це ресурси урядів країн та міжнародних і офіційних організацій.

Розподіл валютно-фінансових потоків залежно від джерел на приватні та офіційні впливає на формування валютно-фінансових потоків таких основних типів:

· валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність;

· валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність;

· валютно-фінансові потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність;

· валютно-фінансові потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність.

Основні канали руху світових фінансових потоків:

¨ Валютно-кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (зокрема особливого товару — золота) і послуг.

¨ Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал.

¨ Операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами.

¨ Валютні операції.

¨ Перерозподіл частини національного прибутку через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

Основні характеристики світових фінансових потоків:

· Єдність форми (грошова форма у вигляді різних фінансово-кредитних інструментів).

· Місце реалізації (сукупний ринок — специфічна сфері ринкових відносин).

Отже, можна зробити висновок, що фінансові ресурси світу є наймобільнішим видом світових економічних ресурсів, перебувають у постійному русі, перерозподіляючись між різними учасниками міжнародних економічних відносин. Рух фінансових ресурсів має певний механізм, що визначається міжнародним порядком, який установлюється на основі міжнародних угод та домовленостей, так і дією економічних законів. А фінансові потоки концентроване вираження дістають у сукупності фінансових ринків та фінансових інституцій.

Сьогодні світовий фінансовий ринок ще визначають як величезні міжнародні фінансові центри, що мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів.

Міжнародний фінансовий центр — це місце зосередження банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інституцій, що здійснюють міжнародні валютні, кредитні, фінансові операції, операції з цінними паперами та золотом.

Існують певні стадії розвитку міжнародного фінансового центру, а саме:

· перша стадія — розвиток місцевого ринку;

· друга стадія — перетворення в регіональний фінансовий центр;

· третя стадія — розвиток регіонального фінансового центру до стадії міжнародного фінансового ринку.

Для того щоб місцевий ринок зміг перетворитися у розвинутий міжнародний фінансовий центр, необхідно, щоб країна володіла всіма необхідними елементами підтримання як своїх, так і міжнародних операцій.

До найважливіших елементів існування міжнародного фінансового центру, якими має володіти країна, належать:

· стійка фінансова система та стабільна валюта;

· наявність інституцій, що забезпечують раціональне функціонування фінансових ринків;

· гнучка система фінансових інструментів, що забезпечують кредиторам та позичальникам різноманітність варіантів щодо затрат, ризиків, прибутків, строків, ліквідності та контролю;

· відповідна структура й достатні правові гарантії, які здатні викликати довіру в міжнародних позичальників та кредиторів;

· людський капітал, що вільно володіє спеціальними фінансовими знаннями, як результат систематичного навчання і перепідготовки;

· здатність спрямовувати іноземний капітал через активні, всеохопні й мобільні ринки, тобто існування комплексних ринків, як довгострокових, так і короткострокових, які надають позичальникам та інвесторам великі можливості;

· економічна свобода: фінансовий ринок не може існувати без свободи діяльності, споживання, накопичення та інвестування;

· найсучасніша технологія передавання інформації та засоби зв’язку, що дозволяють ефективно здійснювати безготівкові розрахунки та готівкові платежі.

Найбільш активно перелив фінансових ресурсів здійснюється у таких міжнародних фінансових центрах світу, як Нью-Йорк і Чикаго — в Америці, Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Женева, Люксембург — в Європі, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн — в Азії.

У міжнародні фінансові центри перетворилися деякі офшорні центри, насамперед у басейні Карибського моря — Панама, Бермудські, Багамські, Кайманові, Антильські та інші острови. Поява фінансових центрів на периферії світового господарства (Багамські острови, Сінгапур, Гонконг, Панама, Бахрейн та ін.) обумовлена певною мірою нижчими податковими й операційними витратами, незначним державним втручанням та ліберальним валютним законодавством. У майбутньому міжнародними фінансовими центрами можуть стати і сьогоднішні регіональні центри — Кейптаун, Сан-Паулу, Шанхай та ін.

Якщо взяти до уваги тільки ринкову капіталізацію акцій, то до нових фінансових центрів можна віднести ринки Чехії, Угорщини, Польщі, Росії — в Європі; Індії, Індонезії, Південної Кореї, Таїланду, Тайваню, Філіппін, Китаю з Гонконгом — в Азії, Південно-Африканської республіки — в Африці, Аргентини, Бразилії, Венесуели, Мексики, Чилі — у Латинський Америці.

Але сьогодні тільки Лондон, Нью-Йорк, Токіо відповідають таким основним показникам та стандартам міжнародного фінансового центру, як:

· широкий спектр інструментів фінансового ринку;

· всесвітня участь у внутрішніх та іноземних секторах ринку;

· ефективні міжнародні системи зв’язку.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
3. А. Фінансові коефіцієнти
4. А. Фінансові коефіцієнти
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
10. Аналогія як умовивід
11. Артеріальний пульс, основні параметри
12. Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку коли фінансові звіти суттєво викривлені.

Переглядів: 2967