Оперативно – розшукове законодавство України, як правова основа оперативно – розшукової тактики

Поряд с державними органами,які вирішують завдання поточних і перспективних питань господарчого будівництва, культури, науку, освіти, борони і державної безпеки, зовнішньої політики і.т.п., діють і такі, які створені тільки (або головним чином), для охорони і захисту права, тобто здійснення діяльності, яка на практиці і в теорії називається правоохоронною. І цьому виду державної діяльності притаманні, тільки для неї характерні, суттєві ознаки. Одна із них проявляється у тому, що така діяльність може здійснюватись тільки шляхом застосування юридичних заходів впливу. До заходів такого роду можна віднести заходи державного примусу і стягнення. Наприклад, якщо особа вчинила злочин, то їй може бути призначено покарання; якщо особа ухиляється від розслідування чи відбування покарання, то можуть бути застосовані спеціальні заходи розшуку, і примусового стягнення збитків, завданих злочином і направлення до місць позбавлення волі; якщо особа займалась незаконною діяльністю, то, стосовно неї, можуть бути вжиті спеціальні заходи розкриття її протиправної поведінки, якщо особа готується вчинити злочин, то правоохоронні органи зобов’язані вжити належних заходів попередження і т.п.

Іншою суттєвою ознакою правоохоронної діяльності являється те, що застосовані в процесі її здійснення юридичні заходи повинні неухильно відповідати закону або іншим правовим актам, прийнятим на основі закону. Тільки на їх основі допускається застосування конкретних заходів впливу і чітко визначається їх міра та зміст.

Характерним для правоохоронної діяльності являється і те, що вона реалізується у встановленому законом порядку, з дотриманням певних процедур. Всі випадки прийняття рішень про застосування чи незастосування юридичних заходів впливу відбуваються згідно конкретних правил, регламентуючих такі дії. Такі правила підлягають обов’язковому виконанню Їх порушення може мати наслідки, визнання вжитих заходів незаконними, недійсними. Так, затримання і звільнення підозрюваного у вчиненні злочину повинні бути оформлені спеціальними протоколами і постановами згідно кримінально-процесуального законодавства.

Нарешті, суттєвою ознакою правоохоронної діяльності є те, що її здійснення покладається, перш за все, на спеціально створені державні органи, у нашому випадку Міністерства доходів і зборів. Такі органи комплектуються відповідним чином підготовленими спеціалістами. Організація і діяльність таких органів детально і всебічно регламентована законодавством та відомчими актами, спрямованими на виконання законів.

Правоохоронна діяльність включає в себе і такий вид державної діяльності як роботу по попередженню, виявленню і припиненню злочинів у сфері оподаткування згідно Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» за допомогою спеціальних сил і засобів, у тому числі і негласного характеру та з використанням інших конфіденційних можливостей, які передбачені законом.

Оперативно-розшукова діяльність займає важливе місце серед комплексу правових і організаційних заходів, які вживає держава по боротьбі зі злочинністю і захисту законних інтересів людини і суспільства. В сучасний час оперативно-розшукову діяльність здійснюють вже не два, - три суб’єкти, як було раніше (МВС, КДБ, ГРУ), а оперативні підрозділи декількох відомств, у тому числі і оперативні підрозділи податкової міліції, прокуратура і суд мають свої повноваження по контролю і використанню результатів оперативно-розшукової діяльності. Компетенція кожного із них встановлюється законодавством України.

Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року визначено перелік правоохоронних органів України, які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України – кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією;

Служби безпеки України – контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів:

Служби зовнішньої розвідки України – агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;

Державної прикордонної служби України – розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення гласної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;

управління державної охорони – підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України;

розвідувального органу Міністерства оборони України – оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Указ Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади №726/2012 від 24 грудня 2012 року до підрозділів, що здійснюють ОРД доповнив оперативні підрозділи Міністерства доходів і зборів.

Закон України «Про державну таємницю» вказує, що державна таємниця – вид таємної інформації, яка охоплює відомості у сфері оборони, економіки, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може причинити ущерб життєво важливим інтересам України, а також визначає, що до державної таємниці можуть бути віднесені результати розвідувальної, конррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності, відомості про осіб, які співробітничають або співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що здійснюють таку діяльність, про порядок організації і здійснення охорони вищих законодавчих і виконавчих органів влади, вищих посадових осіб держави, про систему урядового і спеціального зв’язку.

В законах України «Про інформацію» та «Про звернення громадян» викладені пояснення про інформацію стосовно громадян, порядок доступу громадян і організацій до інформації про них, захист інформації і захист права громадян на доступ до інформації, порядок обов’язкового розгляду звернень громадян, реагування та відповіді на них.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормативно-правові акти виконавчих органів влади та правоохоронних відомств	\|	Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.