Антишумове законодавство

Шуми відносяться до числа шкідливих для людини забруднень атмосфери. Вплив звуку (шуму) на людину залежить від його інтенсивності, спектрального складу і тривалості впливу. Робота в умовах підвищеного шуму спочатку викликає велику втомлюваність, загострює слух на високих частотах. Потім людина як би звикає до шуму, чутливість до високих частот різко падає, починається погіршення слуху, що поступово розвивається в приглухуватість і глухоту. При інтенсивності шуму 145-140 дБ виникають вібрації в м'яких тканинах носа і горла, а також у кістах черепа і зубах; якщо інтенсивність перевищує 140 дБ, починає вібрувати грудна клітка, м'язи рук і ніг, з'являються біль у вухах і голові, крайня втома і дратівливість; при рівні шуму понад 160 дБ може відбутися розрив барабанних перетинок.

Однак шум згубно діє не тільки на слуховий апарат, але і на центральну і вегетативну нервову систему людини, роботу серця, служить причиною багатьох інших захворювань. Одним з найбільш могутніх джерел шуму є вертольоти і літаки, особливо надзвукові^{^[128]} .

Рівень шуму регулюється нормами законодавства.

Постановою Міністерства охорони здоров'я від 1.12.1999 р. затверджені Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку, що встановлюють класифікацію виробничих акустичних коливань, методи гігієнічної оцінки виробничого шуму, ультразвуку й інфразвуку, нормовані параметри і їхні припустимі величини, вимоги до вимірів на робочих місцях.

Наказом Міністерства охорони здоров'я від 19.06.1996 р. затверджені Державні правила планування і забудови населених пунктів. Ці Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, комунальними і приватними підприємствами, організаціями й установами незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності, а також посадовими особами і громадянами України, інвесторами-громадянами іноземних держав.

При вирішенні питань планування і забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил і інших інструктивно-методичних документів, погоджених з Міністерством охорони здоров'я України, що використовуються для зазначених цілей.

Обов'язковому узгодженню з органами й установами Санітарно-епідеміологічної служби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів:

- генеральна схема розміщення і розвитку продуктивних сил України;

- генеральна схема розселення населення України;

- схеми розвитку і розміщення сфер народного господарства та областей промисловості;

- схеми і проекти районного планування (регіону, області);

- схеми територіально-виробничих комплексів, курортних районів, територіальні комплексні схеми охорони природи;

- генеральні плани міст, сільських поселень; проекти розміщення будівництва; проекти приміських і курортних зон; проекти планування промислових зон і вузлів;

- проекти детального планування і забудови;

- проекти окремих будинків і споруджень;

- схеми і проекти інженерного оснащення і благоустрою населених пунктів (водопостачання, санітарного очищення й ін.).

Санітарні норми припустимого шуму в приміщеннях житлових і громадсьних будинків і на території житлової забудови, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я УРСР від 03.08.1984 р. установлюють припустимі рівні шуму, що проникає в приміщення житлових і громадсьних будинків від зовнішніх і внутрішніх джерел, і припустимі рівні шуму на території житлової забудови.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правова охорона атмосферного повітря	\|	Загальна характеристика міжнародного екологічного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.