• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кумулятивний геп

Кумулятивний геп — це різниця між загальним обсягом чутливих активів і зобов’язань, які протягом часового горизонту можуть бути переоцінені.

Кумулятивний геп — це інтегральний показник, що відбиває ступінь ризику процентних ставок, на який наражається банк протягом розглянутого часового горизонту.

При оцінці ризику процентних ставок обчислюється коефіцієнт гепу як відношення чутливих активів до чутливих зобов’язань.

К = ЧА : ЧЗ.

Якщо коефіцієнт гепу більший за одиницю, то це означає, що геп додатний, якщо менший, то геп від’ємний. Якщо коефіцієнт дорівнює одиниці, то геп нульовий.

Але ані абсолютна величина кумулятивного гепу, ані коефіцієнт гепу не дають уявлення про те, яка частина активів чи пасивів банку залежить від зміни процентної ставки. Для визначення цього розраховують індекс процентного ризику (ІВР). Він розраховується як відношення кумулятивного гепу (k GAP) у кожному з періодів до розміру працюючих активів (ПА) і виражається у процентах.

.

Індекс процентного ризику показує, яка частина активів (якщо геп додатний) чи пасивів (якщо геп від’ємний) наражається на ризик зміни процентної ставки і може змінити свою вартість, а отже, вплинути на загальний прибуток банку. Установлюючи ліміт індексу процентного ризику, банк обмежує рівень ризику процентної ставки, який він вважає за доцільне на себе взяти.

Метод кумулятивного гепу використовується також для того, щоб наближено обчислити зміни маржі банку залежно від очікуваних коливань процентних ставок.

Абсолютна величина зміни маржі (прибутку) ∆П визначається:

∆П = ∆r∙k GAP,

де ∆r — зміни рівня процентних ставок.

Взявши до уваги при обчисленнях знак «+» чи «–» показників ∆r та k GAP, визначається напрям зміни прибутку. Додатне значення ∆П вкаже на збільшення прибутку і буде результатом підвищення ставок при додатному гепі або зниження ставок при від’ємному гепі. Від’ємне значення ∆П означатиме зниження процентного прибутку банку, зумовлене підвищенням ставок при від’ємному гепі або їх зниженням при додатному гепі.

Дюрація як метод управління гепом (аналіз duration)

В основі цього методу лежить розрахунок дюрації (оцінка середньозваженого строку погашення) стосовно всіх надходжень грошових коштів за активами та всіх виплат за пасивними операціями, які направляються вкладникам, кредиторам і акціонерам банку.

Для розрахунку дюрації портфеля необхідно:

1) обчислити середньозважений строк погашення для кожного фінансового інструмента, що входить до складу портфеля;

2) зважити кожний розрахований показник за ринковою вартістю;

3) знайти суму всіх здобутих показників, яка становитиме середньозважений строк погашення портфеля в цілому.

,

де DFIm — дюрація m-го фінансового інструмента, що входить до складу портфеля активів чи зобов’язань (m = 1, M);

Fim — ринкова вартість m-го фінансового інструмента;

М — кількість фінансових інструментів у портфелі.

Здобутий показник характеризує зважений за вартістю середній строк погашення портфеля (дюрацію). Дібравши склад та структуру портфелів так, щоб середній строк погашення портфеля активів приблизно збігався із середнім строком погашення портфеля зобов’язань, банк може захиститися від негативного впливу ризику зміни процентних ставок.

Оскільки вартість активів має перевищувати вартість зобов’язань на розмір капіталу банку, то співвідношення між середньозваженими строками погашення активів та зобов’язань точніше відображається формулою:

,

де Д_а — зважений за вартістю надходжень строк погашення портфеля активів;

Д_з — зважений за вартістю виплат строк погашення портфеля зобов’язань;

З — загальний розмір (обсяг) портфеля зобов’язань;

А — загальний розмір (обсяг) портфеля активів.

Оскільки відношення зобов’язань до активів має бути меншим за одиницю, то із формули випливає, що дюрація портфеля активів повинна бути коротшою за дюрацію портфеля зобов’язань.

При управлінні ризиком процентної ставки за допомогою геп-аналізу використовують дві стратегії:

— спекулятивну, коли свідомо підтримується не нульове значення гепу з метою отримання додаткового прибутку за рахунок спрогнозованої зміни процентних ставок;

— стратегія мінімізації гепу, за якої геп свідомо зводиться до нуля з метою не ризикувати в умовах змін процентних ставок.

При оцінці процентного ризику на коротку перспективу використовується геп-аналіз, а при відборі з кількох прогнозів найкращого, тобто в стратегічному плануванні використовується ана­ліз duratіon.

Читайте також:

1. Кумулятивний метод
2. Кумулятивний метод
3. Кумулятивний метод.
4. Кумулятивний метод.

Переглядів: 2457