Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






БАНКАМИ ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

ТЕМА 13. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ

Лекція 13 (2 год)

1. Поняття операцій банків в іноземній валюті.

2. Особливості правового регулювання операцій банків в іноземній валюті.

3. Класифікація операцій банків в іноземній валюті.

Рекомендована література: 6, 7, 15, 35, 41, 43, 56, 61, 62, 63, 73 86, 87, 91

1. Поняття операцій банків в іноземній валюті.

 

Поняття «операції банків в іноземній валюті» є найсуттєвішою складовою широко вживаних у банківському законодавстві України двох інших майже тотожних понять — «валютні операції» та «операції з валютними цінностями».

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15—93 валютні операції визначаються як операції, пов'язані з:

– переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій між резидентами у валюті України;

– використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

– увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, пересиланням і переказуванням за її межі валютних цінностей.

При цьому до валютних цінностей у широкому значенні цього терміна названим вище Декретом відносять:

валюту України — грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у вкладах у банківських та інших кредитно- фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземну валюту — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Отже, операції фанків в іноземній валюті — це такі валютні операції банків, головним об'єктом яких є іноземна валюта у готівковій та безготівковій формах, а також у вигляді платіжних документів

Постановою Правління НБУ від 4 лютого 1998 р. № 34 затверджено Класифікатор іноземних валют, де вони поділені на три групи:

вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали;

вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу;

неконвертовані валюти.

Суб’єктами банківських операцій в іноземній валюті окрім банків, участь яких є обов'язковою, можуть бути всі інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Комерційні банки відповідно до чинного законодавства України мають право здійснювати валютні операції тільки після отримання генеральної ліцензії НБУ. Банки, яким надано право на проведення валютних операцій, називаються уповноваженими і зобов'язані здійснювати валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Порядок і умови видачі банківських ліцензій регламентуються положенням «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ вщ 17 липня 2001 р. № 275.

Існуюча в Україні система валютного регулювання та валютного контролю встановлює різний правовий режим для резидентів і нерезидентів.

Резидентами є:

фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном (постійне місце проживання — місце проживання на території України не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території України протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, за умови, що таке проживання не є наслідком виконання Цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом);

– юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які провадять свою діяльність на підставі законів України;

– дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не ведуть підприємницької діяльності.

Нерезидентами вважаються;

фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

– юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з постійним місцезнаходженням за межами України, які скорені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України (постійне місцезнаходження — місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності);

– розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Зміст операцій банків в іноземній валюті має багато спільного з операціями цих банків на внутрішньому ринку країни з національною валютою, оскільки теж включає розрахунково-касове обслуговування клієнтів, залучення депозитів, надання кредитів, видачу гарантій, консультування тощо. Водночас зовнішньоекономічні операції складніші порівняно з іншими видами діяльності. Це зумовлено тим що у їх здійсненні:

– беруть участь нерезиденти;

– використовуються різні види валютних цінностей;

– виникають додаткові ризики, зокрема валютні;

Варто також зауважити, що різні види банківських операцій в іноземній валюті характеризуються неоднаковим ступенем складності та ризикованості. Наприклад, ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті є порівняно простим видом валютних операцій, тоді як валютні операції на міжнародних ринках вважаються найскладнішими і потребують наявності підключення до міжнародних інформаційних систем та електронних систем платежів в іноземній валюті, а також спеціально обладнаного операційного залу (дилерської кімнати, бек-офісу), високої кваліфікації банківських спеціалістів.

 

2. Особливості правового регулювання операцій банків в іноземній валюті.

 

Правове регулювання банківських операцій в іноземній валюті в Україні здійснюється на основі внутрішнього законодавства, міжнародних договорів та звичаїв:

1. Внутрішнє законодавство охоплює закони та підзаконні нормативно-правові акти, які можна класифікувати на такі, що повністю регулюють банківські зовнішньоекономічні відносини, і на ті, у яких лише частина норм регулює ці відносини. Найважливішими нормативно-правовими актами, якими здійснюється регулювання банківської зовнішньоекономічної діяльності, є закони України «Про банки і банківську діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Переважну більшість підзаконних актів становлять нормативно-правові акти Національного Банку України, які приймаються у формі положень, правил, інструкцій, листів, телеграм. Серед них доцільно виділити «Положення про валютний контроль», «Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими" операціями», «Інструкцію про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України», «Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні», «Інструкцію про відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», «Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах».

Внутрішнє законодавство охоплює також корпоративні нормативно-правові акти, які приймаються уповноваженими банками для регулювання їх внутрішньої діяльності, пов'язаної з проведенням валютних операцій.

2. Міжнародні договори можуть бути дво- та багатосторонні ми, мати універсальний чи регіональний характер і містити уніфіковані норми для врегулювання міжнародних невладних відносин. До важливих міжнародних договорів, норми яких регулюють зовнішньоекономічну діяльність банків, необхідно віднести: Женевські вексельні конвенції 1930 р. (зокрема, «Уніфікований закон про переказні та прості векселі»), Женевську конвенцію 1931 р. щодо «Уніфікованого закону про чеки», Оттавські конвенції 1988 р. «Про міжнародний фінансовий лізинг» та «Про міжнародний факторинг».

Оскільки до банківських зовнішньоекономічних правовідносин застосовуються норми, що містяться в різних джерелах права, виникає питання співвідношення їх юридичної сили. У ч. 1. ст. 9 Конституції України вказано, що чинні міжнародні договори України є частиною національного законодавства. У Законі України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 р. та Законі України «Про міжнародні договори України» від 22 грудня 1993 р. зазначено, що укладені та належно ратифіковані міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, проголошення міжнародних договорів частиною національного законодавства України одночасно закріплює положення про примат норм міжнародних договорів.

3. Міжнародні звичаї. Це певні правила, які склалися і систематично застосовуються у міжнародній банківській практиці. Вони є обов'язковими для застосування якщо: а) норми законо­давства безпосередньо відсилають до них; б) сторони під час укладення контракту домовилися регулювати свої відносини певним звичаєм. Українські комерційні банки, здійснюючи зовніш­ньоекономічні операції, зокрема міжнародні розрахунки, дотримуються ряду звичаїв, кодифікованих Міжнародною торговою палатою (Мі II), а саме: «Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів» (публікація М і 11 № 500, 1993 р.), «Уніфікованих правил з інкасо» (публікація МТП № 522, 1995 р.), «Уніфікованих правил щодо договірних гарантій» (публікація МТП №325,1978 р.).

Від міжнародних звичаїв потрібно відрізняти узвичаєння, які хоч і виражають волю учасників банківських зовнішньоекономічних відносин та використовуються у діяльності банків, проте не є правовими нормами і не належать до юридичних джерел. Разом з тим узвичаєння можуть регулювативзаємовідносини у випадках, коли сторони в якійсь формі визнали за необхідне застосовувати певне правило поведінки. Прикладом узвичаєння є Кодекс поведінки у дилінговій діяльності, виданий Міжнародною асоціацією учасників валютного ринку.

 

 

3. Класифікація операцій банків в іноземній валюті.

Класифікація операцій банків в іноземній валюті є предметом дослідження в сучасній економічній літературі. Теоретично можна застосувати близько двох десятків різних ознак класифікації, як загальних для всіх банківських операцій, так і характерних лише для валютних операцій. Однак у своїй практичній діяльності уповноважені банки в Україні зобов'язані керуватися тільки нормативно встановленими переліками видів валютних операцій, визначених і дозволених НБУ.

Згідно з положенням «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 275, комерційні банки можуть отримати ліцензію на здійснення таких видів операцій з валютними цінностями:

неторговельні операції з валютними цінностями;

– ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів- нерезидентів у грошовій одиниці України;

– ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

– ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

– відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

– відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

– залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

– залучення і розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

– операції з банківськими металами на валютному ринку України;

– операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

– інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Конкретизується даний перелік в інших нормативних документах НБУ. Зокрема, в Інструкції «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженій постановою Правління НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527, а також у Положенні про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, затвердженому постановою Правління НБУ від 26 березня р. № 118 та в «Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні», затвердженій постановою Правління НБУ від 27 грудня 1999 р. №621. .

Окремою і ще більш деталізованою є класифікація, наведена в «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженому постановою Правління НБУ від 21 серпня 2006 р. № 333 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України щодо регулювання валютного ринку». Там визначено таке:

1. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є:

– розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строків, установлених законодавством України для здійснення таких розрахунків;

розрахунки на території України між резидентами — суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

2. До поточних неторговельних операцій в іноземній валюті належать:

– перекази заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної допомоги, виплат і компенсацій, у тому числі виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків;

– виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками, відшкодувань за страховими випадками, премій, призів, спадкових коштів, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними;

– купівля за рахунок коштів, розміщених на поточному рахунку, чеків, що виражені в іноземній валюті;

– виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

– платежі, що пов'язані зі смертю громадян;

– платежі, пов'язані із судовими витратами, із слідчими та нотаріальними діями, платежі з відшкодування витрат судовим, нотаріальним, слідчим та іншим правоохоронним органам, а також сплата державного мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з виконанням зазначених дій і розглядом судових справ;

– оплата зборів, мита та дій, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності;

– оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування громадян у медично- профілактичних закладах іншої держави;

– оплата за рахунок коштів фізичних осіб навчання в навчальних закладах,, стажування в закладах іншої держави;

– оплата за рахунок коштів фізичних осіб участі в міжнародних конгресах, симпозіумах, семінарах, конференціях, спортивних і культурних заходах, виставках, ярмарках, а також в інших міжнародних зустрічах;

– оплата витрат на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

– оплата витрат фізичних осіб, пов’язаних з відрядженням за кордон;

– оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів;

– платежі у зв’язку з прийняттям спадщини;

– перерахування на утримання дипломатичних, офіційних представництв та інших представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю;

– виплата авторських гонорарів фізичним особам;

– виконання зобов’язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодування їм витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;

– перерахування вступних і членських внесків до міжнародних організацій.

Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є:

надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;

– операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за гарантіями, поруками та заставою;

– операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за лізингом;

– операції, пов'язані з виконанням зобов'язань за факторингом;

– здійснення прямих інвестицій в Україну;

– здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України;

– здійснення портфельних інвестицій в Україну;

– здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;

– виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від прямих інвестицій та розміщених серед нерезидентів цінних паперів українських емітентів;

– операції з цінними паперами;

– розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;

– операції, пов'язані з експортом та імпортом продукції, робіт, послуг, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають відстрочення платежу на термін, який перевищує встановлений законодавством України (комерційний кредит); міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;

– інші валютні операції, які не є поточними.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (валютно-обмінні операції) належать:

купівля у фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

– продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

– зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

– купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

– конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

– прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

 

 


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  3. Автоматизація касових операцій
  4. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  5. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  6. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
  7. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
  8. Аналіз ефективності кредитних операцій
  9. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  10. Аналіз пасивних операцій банку
  11. Аудит банківських та кредитних операцій
  12. Аудит витрат операційної та іншої діяльності




Переглядів: 2280

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Типи презентацій | САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.