МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Позаклітинні (стромально-судинні) жирові дистрофіїВиникають при порушенні обміну нейтральних жирів, холестерину і його ефірів. У патологічних умовах порушення обміну нейтрального жиру в жировій клітковині проявляється як виснаження або ожиріння організму. За етіологією та патогенезом ожиріння поділяється на аліментарне (інтенсивна годівля тварин, гіподинамія тощо) й ендокринне (гіпофізарне ожиріння, кастрація тощо). Етіологія. Вплив екзогенних чинників: перегодовування тварин в умовах недостатньої рухливості й дефіциту кисню (аліментарне ожиріння); ендогенне ожиріння: спричинене різними захворюваннями нервової (переважно у людей) й ендокринної систем. Загальне ожиріння характеризується відкладанням резервного жиру переважно у жировій клітковині, а також у клітинах печінки, нирок та інших внутрішніх органах, у сполучній тканині тих органів, де вільний жир у нормі буває в невеликих кількостях або зовсім відсутній. Збільшення маси жирової клітковини при ожирінні відбувається і внаслідок жирової інфільтрації сполучнотканинних клітин. Постійним супутником ожиріння є накопичення жиру в стромі серця. При цьому відбувається збільшення вмісту жиру під епікардом і в товщі мускулатури серця, переважно навколо кровоносних судин. У таких випадках серцевий м'яз, особливо правого відділу серця, набуває в'ялої консистенції, на поверхні розрізу міокарда й під епікардом виявляють жовтувато-сірі смужки жирової тканини. При гістологічному дослідженні скупчення жирових клітин виявляють і між окремими м'язовими волокнами, які піддаються атрофії. При значному ступені ожиріння жирова клітковина у вигляді товстого футляра оточує атрофоване, в'яле серце. Як наслідок такого надмірного розростання жирової тканини розвивається серцева недостатність (задуха, застійні явища, набряки), а при інтенсивних фізичних навантаженнях може наступити розрив серця. В нирках при ожирінні відбувається збільшення об'єму жирової капсули, а також кількості жирової тканини в ділянці ниркової миски. Печінка при загальному ожирінні збільшується, стає пружною, на розрізі має яскраво-жовтий колір, липка, сухувата. Загальне ожиріння належить до зворотних процесів, за винятком випадків, зумовлених тяжким ураженням залоз внутрішньої секреції та мускулатури серця. Особливе клінічне значення має втягування в процес серця, що проявляється його функціональною недостатністю (міокардозом). Загальне ожиріння — одна із передумов розвитку кетозу, безпліддя й інших ускладнень, що є причинами передчасного вибраковування або вимушеного забою тварин. Місцеве надлишкове накопичення жиру, або ліпоматоз, в основі якого лежить вакатне розростання сполучної тканини, зустрічається при атрофії органів (у фізіологічних умовах приділянки скелетних м'язів та інших органів). Антиподом ожиріння є виснаження. Виснаження (кахексія, маразм) — загальне зменшення кількості жиру в жировій клітковині з більш або менш повною втратою вільного жиру в органах. При цьому зменшення кількості жиру нерідко супроводжується просочуванням сполучної тканини серозною рідиною (серозна атрофія жиру), або виникає ослизнення жирової тканини і вона набуває драглистого вигляду й жовтувато-сірого кольору (слизова дистрофія жиру). Причини: голодування тварин (аліментарна дистрофія), надмірна експлуатація тварин, а також виснажуючі (хронічні) організм інфекційні (туберкульоз), інвазійні (гельмінтози) й незаразні (гастроентерити, бронхопневмонії, пухлини, гормональні й обмінні розлади тощо) хвороби. Регіональне, або місцеве зменшення кількості жиру в жировій клітковині називається ліподистрофією, яку виявляють при ендокринних захворюваннях і ліпогранулематозі. Суть ліпогранулематозу проявляється у вогнищевій деструкції жирової тканини з утворенням окисненого жиру, жирових кіст або запальних гранулем. Виникнення таких вогнищ пов'язано з травмою, деякими інфекційними хворобами (наприклад, стрептококозом) або підшкірною ін'єкцією ліків. Макроскопічно жирова клітковина втрачає жир, зменшується в об'ємі, стає в'ялою, вологою внаслідок просочування серозною рідиною (серозна атрофія жиру), в подальшому розвивається ослизнення тканини (слизовий метаморфоз), вона набуває драглеподібного вигляду й жовтувато-сірого кольору. Завершення виснаження залежить від причини, що його спричинила, можливості її усунення й ступеня патоморфологічних змін. Початкове й навіть клінічно виражене виснаження може бути зворотним. Показником повного виснаження організму з неблагополучним кінцем є серозна атрофія епікарда, бура атрофія печінки й міокарда. Порушення обміну холестерину і його естерів відмічають при серцево-судинних захворюваннях типу артеріо- і атеросклерозу. Внаслідок підвищеної судинної проникливості в інтимі артерій накопичується не тільки холестерин і його естери, але також і білки плазми крові: альбуміни, глобуліни, фібриноген, ліпопротеїди, а у тварин — переважно нейтральний жир. Все це супроводжується дистрофією й некрозом судинної стінки з утворенням макроскопічно виражених атероматозних бляшок білково-жирового детриту, розростом сполучної тканини і її гіалінозом та звуженням просвіту судин. В атероматозних бляшках зазвичай випадають солі кальцію по типу дистрофічного звапнення або на місці їх виникають виразкові дефекти. Наслідки: атеросклероз часто супроводжується різними тяжкими, можливо неблагополучними наслідками: кровотечі, тромбоз, тромбоемболія, аневризми, інфаркти тощо.
Читайте також:
|
||||||||
|