МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Клітинні (паренхіматозні) жирові дистрофіїЖирові дистрофії: загальні (ожиріння, виснаження), ожиріння паренхіматозних органів. Порушення ліпідного обміну може бути клітинним або паренхіматозним (порушення обміну цитоплазматичного жиру з накопиченням його в клітинах тканин); позаклітинним або стромально-судинним (порушення обміну жиру в жировій клітковині) та змішаним (системні ліпідози). У розвитку ліпідозів розрізняють кілька механізмів: інфільтрацію, декомпозицію, трансформацію й змінений синтез. Порушіння обміну цитоплазматичного жиру з накопиченням його в органах і тканинах, паренхіматозні клітини яких в нормі містять мало вільного жиру (печінка, нирки), не містять його взагалі (міокард, скелетні м'язи, нервова тканина) або в них утворюється жир незвичайного хімічного складу внаслідок патологічного синтезу.
Етіологія. Основною причиною жирової гепатодистрофії є дефіцит енергії у раціонах, особливо на фоні низького цукро-протеїнового співвідношення (0,35—0,7:1), яке для корів з удоями понад 25 кг повинно бути не менше, ніж 1:1, а з удоями 30—40 кг — у межах 1,1 — 1,2:1. За дефіциту цукру й енергії мобілізуються запаси жиру. Жирні кислоти, особливо довголанцюгові, погано проникають через внутрішню мембрану мітохондрій і тому тригліцериди відкладаються в гепатоцитах (ліпомобілізаційний синдром). Це зумовлено також дефіцитом у раціонах ліпотропних речовин — метіоніну та холінухлориду, за допомогою яких у печінці синтезуються фосфоліпіди, що використовуються для побудови мембран клітин усіх тканин організму; дефіцит антиоксидантів (селену і токоферолу); наявність токсичних речовин у кормах тощо. Патогенез – у розвитку жирового гепатозу беруть участь три основні патогенетичні механізми: підвищене надходження у печінку жирних кислот і вільного жиру; посилення синтезу тригліцеридів і зменшення синтезу фосфоліпідів та ліпопротеїдів; зниження швидкості видалення з печінки тригліцеридів, унаслідок чого розвивається жирова інфільтрація та жирова дистрофія печінки. Макроскопічно: зовнішній вигляд печінки при жировій дистрофії зазнає суттєвих змін. Жирова інфільтрація перилобулярного типу в поєднанні з гострою застійною гіперемією надає їй мускатного забарвлення. При вираженій жировій дистрофії печінка збільшена, в'яла, жовто-коричневого кольору, на розрізі сальна, сухувата, малюнок не виражений .На лезі ножа залишається сальний наліт. При важкому ступені дистрофічного ожиріння в печінці настільки знижується щільність, що її шматочки можуть плавати у воді. Це можна спостерігати у молочних корів при гострому перебігу кетозу. Жирова дистрофія міокарда проявляється як жирова інфільтрація і декомпозиція. Жирова інфільтрація характеризується відкладанням дрібних крапель жиру в зоні капілярної й венозної сіток унаслідок гіпоксії (дрібнокрапельне ожиріння). На початковій стадії розвитку дрібні краплі жиру зорієнтовані за ходом міофібрил, поперечна смугастість зникає, саркосоми набухають, саркоплазматична сітка розширюється, рибосоми і глікоген розпадаються. При жировій декомпозиції утворення жиру спричинене розпадом органел. Жир може повністю заміщати саркоплазму розплавлених волокон (міоліз). Макроскопічно такі ділянки виявляють у вигляді У нирках жирова дистрофія виникає переважно внаслідок інфільтрації епітелію ниркових канальців жиром при ліпемії й гіперхолестеримії. При цьому жири виявляють в епітелії як проксимальних так і дистальних відділах канальців Макроскопічно при жировій дистрофії нирки збільшуються, набувають сіро-жовтого або жовтого забарвлення, межа між кірковою та мозковою речовиною не чітка, поверхня розрізу органа жирна, липка сіро-жовтих смужок, що надають міокарду забарвлення тигрової шкіри ("тигрове серце"). Завершення паренхіматозних жирових дистрофій (які розвиваються за типом інфільтрації) може бути двояким: відновлення структури й функції клітин при збереженні ядерного апарату клітини, або процес завершується загибеллю функціональних клітин (утворюються типові жирові клітини — перснеподібні). Якщо ж жирова дистрофія розвивається за типом декомпозиції — процес не зворотний, клітини гинуть, а жировий детрит розсмоктується макрофагами, які в свою чергу перетворюються у великі круглі нафаршировані жиром клітини (резорбтивне ожиріння). Посилення жирового некробіозу й некрозу ядер паренхіматозних клітин печінки, міокарду, нирок та інших органів призводить до смерті. Читайте також:
|
||||||||
|