Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Клітинні механізми утворення умовного рефлексу.

МЕХАНІЗМ ТВОРЕННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ

Агенти, які можуть викликати умовні рефлекси.

Умовним под­разником може стати будь-який агент навколишнього зовнішнього або внутрішнього середовища, для якого організм має рецептор­ний апарат.

Види агенти для УР:

 

1) Ті, що діють через екстеро- й інтерцептори. Умовний подразник, який впливає через рецептори, може бути ізольованим або частиною комплексного. Наприклад, приміщення, в якому виробляється умовний рефлекс, своїм виглядом, звуками, запахами, іншими подразниками входить як єдине ціле до складу комплексного умовного подразника. Комп­лексні подразники бувають:

o одночасні (коли різні агенти діють одночасно),

o послідовні (окремі агенти розташовуються у визна­ченій послідовності),

o ланцюгові (на ланцюгу подразників кожна ланка діє ізольовано одразу після попередньої). Агенти, які вхо­дять до складу комплексних подразників, можуть діяти на одну й ту ж сенсорну систему або на різні.

 

 

2) Автоматичні умовні подразники, які впливають на цент­ральні відділи рефлекторної дуги - впливають безпосередньо на рефлекторні центри внаслідок зміни складу крові або коливання обмінних процесів у тканинах (так звані).

3) Час дії.

 

Будь-який умовний рефлекс починається з конвергенції гетеросенсорних стимулів (умовних і безумовних), а також з полег­шення (потенціації) та реверберації збудження в нервових сітках .

У процесі формування умовного рефлексу напрям руху нерво­вих процесів у корі великого мозку визначається механізмом і властивостями домінанти. Осередок збудження, що ви­никає в корі великого мозку від умовного стимулу, може іррадію­вати в усі боки. Проте у разі наявності домінантного осередку збудження, зумовленого підкріпленням, іррадіація буде спрямовуватися в його бік. Таким чином, домінанта забезпечує генераліза­цію умовного рефлексу, пошукову фазу поведінки. Наявність до­мінанти є умовою швидкого вироблення умовного рефлексу.

Існують дві гіпотези вироблення умовного рефлексу:

  • синаптична - механізмом формування умовного реф­лексу є зміна ефективності синапсів.
  • мембранна - основним механізмом умовного рефлексу є зміна властивостей збудливої постсинаптичної мембрани.

Використання внутрішньоклітинної реєстрації постсинаптичних потенціалів до­зволило зробити висновок про визначальну роль синаптичних змін в утворенні тимчасового зв'язку. Дослідження реакції нейронів головного мозку при формуванні умовного рефлексу показали, що найістотніші зміни характерні для кіркових полісенсорних нейро­нів. Якщо до першого поєднання стимула з підкріплюючим реф­лексом нейрони були переважно моносенсорними, то у міру по­дальшого поєднання вони набувають здатності відповідати на сти­мули різних сенсорних модальностей і параметрів, тобто стають полісенсорними. При досить стійкому умовному рефлексі відповіді нейронів знову набувають моносенсорного характеру, але тепер це вибіркова реакція — тільки на той стимул, який набув сигнального значення для поведінкового акта. У формуванні умовних рефлек­сів бере участь два класи інтернейронів: командні нейрони, які ре­алізують специфічні поведінкові акти, і модулюючі, що регулюють стан командних нейронів.

Останнім часом висловлюють припущення про механізми за­микання тимчасового зв'язку на молекулярному рівні, а також про появу нових синапсів або їх ріст у процесі вироблення умовних рефлексів (навчання). Вважають, що під впливом зовнішнього сигналу в РНК створюється певний код, і до цього індиферентний (умовний) подразник набуває сигнального значення. У разі три­валого, часто повторюваного впливу зовнішнього подразника під дією активізації апарата синтезу нуклеїнових кислот і білків у нейронах виникають нові синаптичні зв'язки і навіть відбувається ріст нейрона та його відростків. Перебігу цього процесу в порів­няно короткі інтервали часу може сприяти транспорт готових нуклеотидів і потрібних ферментів з нейроглії в нейрон, який функ­ціонує. Процес утворення тимчасових зв'язків залежить також від активності катехоламінергічних та серотонінергічних систем мозку. Вважають, що норадренергічні системи більшою мірою причетні до формування тимчасових зв'язків, а серотонінергічні — до їх фіксації.

Найбільше значення для навчання мають фронтальна і сенсор­на кора та гіпокамп. У цих відділах мозку змінюється імпульсна активність нейронів вже при перших поєднаннях умовного подразника і поведінкової рухової реакції. Так, реакції нейронів сенсо-моторної кори (зниження опору мембрани і збільшення збудності клітини) передували появі перших умовнорефлекторних рухів і зникали у разі їх відсутності. Таким чином, першочергово виник­лі функціональні зміни, які виражаються переважно в активізації нейромедіаторних систем і апарата синтезу білка, потім набувають структурних змін і стають основою тривалих зв'язків, характер­них для умовного рефлексу. Проблема замикання умовнорефлек­торного тимчасового зв'язку є частково загальною проблемою фор­мування пам'яті.

 

Стадії утворення умовних рефлексів.У початкових стадіях утворення умовних рефлексів відповідна реакція виникає не тіль­ки на підкріплюваний умовний подразник, але й на інші подразни­ки тієї чи тієї модальності. Це явище дістало назву узагальнення, або генералізації умовних рефлексів. У його основі лежить процес іррадіації збудження, в якому важливу роль відіграє РАС. Одра­зу за генералізацією умовного рефлексу, після поєднання умов­ного подразника з безумовним, настає стадія спеціалізації умов­них рефлексів (умовна реакція приурочується до конкретно­го подразника і починає носити локальний характер. Важливу роль при цьому відіграє процес гальмування в корі великого мозку.


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  4. Автономні утворення у зарубіжних державах
  5. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  6. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину
  7. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
  8. Антське державне утворення.
  9. Антське державне утворення.
  10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  11. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
  12. БІОЕНЕРГЕТИКА:УТВОРЕННЯ АТФ




Переглядів: 1939

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ | Гальмування умовних рефлексів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.