• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ

Умовні рефлекси.

Наслідування (імітація) полягає в тому, що тварини і людина в своєму поводженні орієнтуються безпосередньо на дії інших тва­рин або людей, які їх оточують. Особливо це характерно для мо­лодих організмів.

На подальших етапах філо- та онтогенезу поведінка набуває все активнішого асоціативного ефектзалежного характеру, тобто визначається результатами контакту організму з навколишнім се­редовищем. До цієї форми навчання належать асоціації — умовні рефлекси.

Найбільш загальним є поділ рефлексів :

-за їх біологічним значенням (харчові, захисні, статеві, вісцеральні, рухові).

-по відношенню умовних подраз­ників до діючих безумовних (щтучні і натуральні).

Штучні реф­лекси — це умовні рефлекси на подразники, які не стосуються без­умовного подразника (наприклад, звук дзвінка, метронома тощо не мають ніякого відношення до їжі), але при збігові з годуван­ням набувають умовнорефлекторної дії.

Натуральні умовні реф­лекси на подразники є невід'ємною властивістю безумовного под­разника, тісно з ним пов'язані (наприклад, вигляд, смак і запах їжі). Натуральні рефлекси формуються з першого моменту зна­йомства людини або тварини з навколишнім світом, постійно під­кріплюються і внаслідок цього стають стійкішими, міцнішими від штучних умовних рефлексів.

- Стосовно часу дії умовного і безумовного подразників умовні рефлекси діляться на одночасні (які збі­гаються), відсунуті (при великому відставанні умовного подразни­ка від безумовного) або запізнілі й слідові.

- Залежно від того, з якого рецептивного поля виробляються умовні рефлекси, вони можуть бути класифіковані на екстеро-, вісцеро- і пропріоцептивні. Вісцероцептивні, або інтероцептивні, умовні рефлекси, будучи рефлексами, які формуються у органах, мають особливе значення.

-Умовні рефлекси бувають першого, другого, третього і вищого порядку. Умовні рефлекси першого порядку виробляються на грунті якого-небудь безумовного рефлексу. Умовні рефлекси другого і вищих порядків можуть бути вироблені при підкріпленні не безумовними, а умовними подраз­никами зміцнілого умовного рефлексу, тобто на тлі умовних реф­лексів, що утворились раніше. Рефлекси- вищого порядку утворюються лише при високій організації нервової системи. Так, у собак можна виробити умовні рефлекси II—IV порядку, у мавп — дещо більше, а у людини умовні рефлекси вищих (II—XX) порядків переважно представляють його вищу нервову діяльність.

У природних умовах перелічені вище типи рефлекторних реак­цій порівняно рідко зустрічаються в ізольованому вигляді. На­багато частіше вони утворюють складні динамічні системи, комп­лекси, які й складають фізіологічну основу цілісних поведінкових актів і пристосувальних навичок.

Умовні рефлекси — це індивідуально набуті системні присто­сувальні реакції тварин і людини, які виникають на підставі утво­рення в ЦНС тимчасового зв'язку між умовним (сигнальним) под­разником і будь-яким безумовнорефлекторним актом. Біологічне значення такого рефлексу полягає в його сигнальності, тобто в набутті яким-небудь індиферентним подразником ролі запобіжно­го чинника, який сигналізує про настання подальших подій і готує організм до взаємодії з ними. За допомогою умовних рефлексів тварина або людина може уникнути небезпеки або підготуватися до прийому їжі, зустрічі із статевим партнером тощо.

Фізіологічні властивості умовних рефлексів. Умовні рефлекси багато в чому відрізняються від безумовних.

1) Вони є ін­дивідуальними рефлексами, набутими протягом життя даного орга­нізму.

2) Умовні рефлекси виникають завдяки утворенню функціо­нальних тимчасових зв'язків, прокладанню нових нерво­вих шляхів у вищих відділах ЦНС внаслідок специфічної замкне­ної функції, яка є важливою фізіологічною властивістю цих відділів мозку.

3) Умовні рефлекси лабільні за інтенсивністю і трива­лістю. Це тимчасові рефлекси.

4) Рефлекторна дуга умовного рефлексу проходить в основному через кіркові структури, але елементи замикання її (особ­ливо простих, елементарних умовних рефлексів) є й у підкіркових структурах. Завдяки складності рефлекторної дуги умовні рефлек­си мають триваліший латентний період, ніж безумовні.

5) Умовні рефлекси не мають специфічного рецеп­тивного поля і можуть викликатися зі всіх екстеро- і інтероцептивних полів (наприклад, умовне слиновиділення можна ви­кликати, впливаючи на рецептори ока, вуха, носа й інші рецептор­ні поверхні). Умовні рефлекси можуть викликати і неадекватні подразники (наприклад, звук метронома може стати умовним сек­реторним або руховим подразником, хоч не має ніякого відношен­ня ні до секреторної, ні до рухової діяльності).

Умови, потрібні для вироблення умовних рефлексів.

1) Збіг у часі або деяке пере­дування індиферентного (умовного) подразника безумовному, так зване підкріпленняНаприклад, дія умовного подразни­ка (світло електричної лампочки) і підкріплення (їжа). Тільки за такої умови виникає тимчасо­вий зв'язок у корі великого мозку. На відміну від безумовних рефлексів, якісно новою ланкою є під­кріплення, тобто збіг у часі дії умовного й безумовного под­разників.

2) Дійовий стан кори велико­го мозку. Під час глибокого сну або в стані наркозу умов­ні рефлекси не виробляються. Очевидно, замикальна функція кори великого мозку здійснює­ться лише в стані неспання, який підтримується переважно ретикулярною активізуючою системою (РАС) мозку. Дуже важко виробляються умовні рефлекси при глибокій втомі. Важливою умовою утворення тимчасових зв'язків є вільний від інших видів діяльності стан ко­ри великого мозку під час вироблення умовного рефлексу. Тому всі подразнення, які зумовлюють енергічну діяльність кіркової ре­човини, заважають утворенню умовного рефлексу. Було створено спеціальні камери для вироблення умовних рефлексів — піддослід­на тварина і експериментатор перебувають у різних приміщеннях.Подразнення можуть надходити як із навколишнього середо­вища, так і з внутрішніх органів (переповненого сечового міхура, прямої кишки, шлунка, матки тощо.

3) Наявність сили індиферентного агента, який повинен стати умов­ним подразником. У відповідь на слабші (фізично чи біологічно) умовні подразники і рефлекси утворюються повільніше; вони менш стійкі й, будучи непідкріпленими, швидко згасають. Це і зрозумі­ло, адже умовний подразник за фізичною характеристикою і біо­логічним значенням повинен бути слабший, ніж безумовний.

4) Умовні рефлекси формуються поступово, при багаторазо­вому повторенні всіх вказаних вище умов, причому це від­бувається хвилеподібно — вони то з'являються, то зникають, доки не настане їх стабілізація за інтенсивністю й регулярністю, яка свідчить про зміцнення умовних рефлексів.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 9177