• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація емоцій.

1.Емоції прийнято ділити на негативні та позитивні.

Негативні емоції :

• Стенічні - які зумовлюють активну діяльність (гнів, лють, стан афекту, агресія тощо),
• Асте­нічні, що знижують активність (страх, горе, смуток, депресія).

До позитивних емоцій належать: радість, задоволення, насолода, стан комфорту, відчуття любові та щастя.

2. Розрізняють нижчі та вищі емоції. Нижчі емоції елементарні, пов'язані з органічними потре­бами людини й тварини (голод, спрага, статевий інстинкт, само­збереження тощо).

Вищі емоції виникають тільки у людини у зв'язку із задоволенням соціальних потреб (інтелектуальних, моральних,, естетичних тощо). Ці складні емоції розвивались на основі свідо­мості; вони контролюють і гальмують нижчі емоції.

Зовнішній прояв емоцій. Емоції проявляються в поведінці й різноманітних реакціях з боку рухової, вегетативної і ендокрин­ної систем. До них належать жвава міміка та жестикуляція, змі­на голосу й мови, пози та ходи, різноманітні вегетативні реакції (порушення діяльності серцево-судинної, дихальної, травної систем■, внутрішньої секреції, потовиділення, поява сліз, сухості в роті тощо). Вегетативні зміни, що виникають при негативних емоціях, реалізуються за участю переважно симпатико-адреналової систе­ми (розширення зіниць, прискорення серцебиття, дихання, підви­щення артеріального тиску, рівнів катехоламінів, 17-кортикосте-роїдів у крові та ін.). Позитивні емоції іноді супроводжуються активізацією діяльності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Проте співвідношення між симпатичною і пара­симпатичною активністю при емоціях не зводяться до прямої реципрокності. Збудження симпатичного відділу завжди супроводжує­ться збудженням парасимпатичного, проте участь кожного з них різна у виникненні тієї чи тієї групи емоцій. Свідоме пригнічення емоцій при різкому збудженні вегетативної нервової системи, під­вищенні вмісту фізіологічно активних речовин у крові може при­звести до патологічних змін в організмі. Це зв'язано з тим, що активізація нервово-гуморальної системи не впливає на зовнішні прояви емоцій, а позначається на різних органах і системах, зу­мовлюючи парадоксальні реакції. Такі наслідки активізації нерво­вого апарата емоцій. Що ж становить собою цей апарат?

Нервовий апарат емоцій. Центральний нервовий апарат емоцій представлений сукупністю мозкових утворень, які прийнято нази­вати вісцеральним мозком, або лімбічною "системою. До нього на­лежать гіпокамп, мигдалевидне тіло, поясна закрутка та ін. Вказані структури мозку морфофункціонально тісно зв'язані між собою і утворюють «емоційне коло» («коло Пейпеца»), в якому може тривалий час циркулювати емоційне збудження. Можливо, цей замкнений шлях служить важливим нервовим апаратом, який відповідає за формування емоцій. Лімбічна система тісно зв'язана з новою корою великого мозку, особ­ливо з її лобними, скроневими й тім'яними частками, а також з ретикулярною формацією моз­кового стовбура. Скронева ді­лянка відповідає за передачу інформації із зорової, слухової та соматосенсорної кори до мигдалевидного тіла й гіпокампа. Лобна ділянка регулює діяльність лімбічної кори. Ре­тикулярна формація підвищує активність висхідних впливів на лімбічну систему. Саме че­рез ці зв'язки можна свідомо керувати появою і проявом емоцій .

Ділянки, подразнення яких зумовлює підкріплення або уникан­ня подразника, було названо «центрами задоволення» («нагоро­ди») і незадоволення («покарання»). Особливо багато їх у гіпоталамічній ділянці, мигдалевидному тілі. Часто ці центри локалі­зуються у структурах, пов'язаних із статевою та харчовою актив­ністю, але є чимало ділянок, які важко пов'язати з певною по­требою.

За даними літератури, ведучу роль у формуванні емоцій віді­грає права півкуля мозку, де зароджуються негативні афекти. Ліва півкуля відповідає за позитивне забарвлення емоцій.

Нейрохімія емоцій.У здійсненні будь-якої емоції беруть участь усі нейромедіаторні системи (норадрен-, холін-, серотонін-, до-фамінергічна), а також цілий ряд нейропептидів, в тому числі йендогенні опіати. Разом з тим, питома вага кожної з них в емоційній реакції різного знаку неоднакова. Наприклад, доведено, що позитивні емоції («нагороди») збуджують катехоламіни, а нега­тивні («покарання») — ацетилхолін. Роль холінергічної системи виразно проявляється в агресивній поведінці тварин. Серотонін відіграє роль гальмівного медіатора стосовно обох систем. По­слабленням гальмівного впливу серотоніну схильні пояснювати підвищену агресивність. Пригнічення серотонінергічної системи стимулює статеву поведінку, в той час як пригнічення норадрен-та дофамінергічної систем дає зворотний ефект.

Дані, отримані в експерименті на тваринах, збігаються з ре­зультатами біохімічних досліджень у людини. Так, зменшення рівня серотоніну у крові людини супроводжується немотивованою тривогою, а дефіцит норадреналіну — депресією, тугою.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 2208