Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Реформація і Контрреформація

Магнати, шляхта і селяни

Основними суспільними верствами тогочасної Польщі були феодали — магнати і шляхта, залежні селяни та міщани.

Магнати були великими землевласниками, що походили з давніх родів — Радзивіллів, Острозьких, Конецпольських, Ходкевичів та ін. Третина сіл у Польщі знаходилась у власності магнатів. Великі володіння мали вони й в українських землях. Так, Острозькі отримували щорічно майже 1 млн злотих прибутку від своїх 100 міст і замків, 1300 сіл в Україні.

Фінансова могутність давала змогу магнатам справляти значний вплив на внутрішню та зовнішню політику Польщі.

Шляхтичі — дрібнопомісне дворянство — володіли одним—двома селами, а то й половиною села. Після приєднання українських земель до Польщі дрібна та середня шляхта почала захоплювати родючі землі України. Деякі шляхтичі саме завдяки загарбаним українським землям перетворилися на великих магнатів — Замойські, Любомирські, Потоцькі. Переважна більшість дрібної шляхти підтримувала когось із магнатів. За допомогою шляхти магнати домагалися від короля прийняття вигідних їм рішень.

Селяни в Польщі знаходились у кріпосній залежності від магнатів і шляхти. У XVI ст. становище селян значно погіршилося, вони втратили будь-які особисті та юридичні права. “Я не знаю іншого королівства у християнському світі,— писав придворний проповідник-єзуїт Петро Скарга,— в якому так зле обходяться з селянами, як у нашому”.

Міщани в тогочасній Польщі залежали від тієї політики, яку здійснювали магнати і шляхта. У 1565 р. сейм під тиском шляхти прийняв рішення про заборону вивозу товарів за кордон польськими купцями. Це мало негативні наслідки для розвитку міст, а шляхта отримала можливості сама отримувати прибутки від торгівлі. Окрім цього шляхта диктувала ціни на товари в містах, обмежувала права міщан зайняти державні посади. Антиміщанська політика шляхти суттєво послаблювала позиції міст і спричинила негативні наслідки для майбутнього країни.

 

Володіння католицької церкви в Польщі становили в XVI ст. майже п'яту частину земель. Церква була великим землевласником, збирала церковну десятину та інші податки з населення.

У 20-х рр. XVI ст. у Польщі поширилися ідеї Реформації. Особливістю польського реформаційного руху була його строкатість і відсутність єдиного напряму, підтримуваного більшістю населення країни.

Після виступу Лютера значної популярності в Польщі, особливо серед жителів міст, набуло лютеранство.

У 30-х рр. XVI ст. у Польщі поширився кальвінізм. Його ідеї підтримали шляхта і магнати, котрі вбачали в ньому можливість досягти більшої незалежності від центральної влади та отримати церковні землі. Одначе протестанти в Польщі не розпочинали збройної боротьби за втілення своїх поглядів, обмежуючись їх пропагандою. Ці рухи охоплювали тільки шляхту і магнатів, а переважна більшість селянства трималася католицької віри. У містах, що занепадали, також не склалося таких суспільних сил, які змогли би підтримати Реформацію.

Від кінця XVI ст. у Польщі посилилась і, зрештою, перемогла католицька Контрреформація. Першим став надавати активну допомогу католицькій церкві у боротьбі проти Реформації король Стефан Баторій. Саме за його правління активну діяльність розгорнули єзуїти.

Під час правління Сигізмунда ІІІ, який належав до фанатичних прихильників католицизму, протестантство у Польщі було фактично знищено. Полегшило перемогу над ним Сигізмундові ІІІ те, що протестантство не підтримували селянські маси, протестанти були роз'єднані різними напрямами та не мали єдиної організації. Король забороняв протестантам обіймати державні посади, що зменшувало популярність протестантства серед шляхти. До того ж такого впливу єзуїтів, як у Польщі, не знала жодна країна Європи. Вони фактично підкорили всю систему освіти і через своїх прихильників організовували погроми протестантів. Закріпившись у Польщі, єзуїти розпочали наступ на православних і на українських землях. Саме з метою поширення католицизму на українські землі було укладено 1596 р. Брестську унію, за якою православна церква України переходила під зверхність папи римського.

 


Читайте також:

  1. Реформація, її ідеї.
  2. Реформація. Єзуїтське виховання




Переглядів: 1433

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поява фільваркового господарства | Зміна династії на королівському троні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.