Поява фільваркового господарства

Польські міста в XVI — XVII ст.

Річ Посполита

Електронні бібліотеки.

Сайти з туристською інформацією.

50. http://archive.travel.ru/-

51. http://geo.uralregion.ru/index.html

52. http://gorizont.ural.ru/index.shtml.

53. http://inostranets.ru/

54. http://tourism.mobile.ru/

55. http://www.geocities.com/TheTropics/Bay/5530/frame.html

56. http://www.infocity.ru/

57. http://www.i-spb.ru/

58. http://www.mayakinfo.ru/news.asp

59. http://www.restmag.com/

60. http://www.rtg.ru/

61. http://www.tourist.nnov.ru/rest1-98

62. http://www.turizm.ru/vector

63. http://www.turizm.ru/veter

64. http://www.voyagemagazine.ru/

65. http://www.zagran.kiev.ua/index.php

66. http://ebk.net.ua/index.htm

67. http://eup.ru/

68. http://natahaus.ru/

69. http://www.enbv.narod.ru/index.html

70. http://www.librarium.ru/

Пригадайте:

1. Що ви знаєте про Кревську унію? Чому її було укладено?

2. Якими були причини Лівонської війни та її наслідки?

3. Що ви знаєте про участь українського козацтва в Хотинській війні 1620—1621 рр.?

У першій половині XVI ст. Польщу охопило господарське піднесення. Під його впливом з'явилося чимало нових міст. Варшава, яка виросла з невеликого поселення, в XVI ст. стала новою столицею королівства замість Кракова. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими країнами, Московською державою. З'явилися суконні, полотняні, шкіряні, паперові, скляні та інші мануфактури.

А втім, період зростання польських міст тривав недовго. Причин було декілька. По-перше, турецькі завоювання на Балканському півострові звели нанівець усю південно-східну торгівлю. По-друге, хоча зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі спонукало розвиток торгівлі по Віслі й далі Балтійським морем, ця торгівля приносила великі прибутки не міському купецтву, а магнатам і шляхті, які домоглися від короля права на безмитний вивіз за кордон своєї продукції. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції, що також стало причиною занепаду міст. Було створено сприятливі умови для надходження до країни іноземних товарів, що відповідало інтересам магнатів і шляхти, але завдавало значних утрат містам.

Наслідком цього став господарський занепад польських міст у другій половині XVI ст. Купці згортали свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Польщі не склався міцний третій стан буржуа-підприємців, який у країнах Західної Європи сприяв формуванню підвалин нового суспільства.

У XVI ст. в Польщі відбувався перехід від середньовічної оброчної системи до фільваркового — панщинного господарства. Фільварок — багатопрофільне господарство, в якому вся земля належала панові та яке базувалося на праці селян, котрі відробляли панщину.

Причин цього було декілька. По-перше, зростали міста, збільшувалася чисельність міського населення і зростав попит на сільськогосподарську продукцію. По-друге, внаслідок напливу золота до Європи після великих географічних відкриттів почався інтенсивний розвиток капіталістичних відносин, що вело до збільшення попиту на хліб, сільськогосподарську продукцію та сировину для мануфактур. Землевласники перетворювали свої господарства на фільварки з метою збільшення виробництва товарної продукції. Товарна продукція — це продукція, що виробляється не для власного споживання, а для продажу на ринку.

У XVI ст. в Польщі ще зберігалося кріпацтво хоча форма визиску селян змінилася. Так, згідно з польськими законами, 1518 р. польські селяни втратили право захищати свої права в суді та опинилися під судом своїх панів. У 1543 р. було заборонено перехід селян від одного пана до іншого. Тепер пани мали повну можливість законним способом посилювати експлуатацію селян з метою отримання більших прибутків. У фільварках панщина сягала шести днів на тиждень. Окрім вирощування хліба, у фільварках будували й власні переробні підприємства — млини, винокурні тощо.

Особливо тяжке становище склалося після запровадження фільварків на українських землях. У 1557 р. польський король і великий князь литовський Сигізмунд ІІ Август прийняв “Уставу на волоки”, згідно з якою громадські землі поділялися на волоки — 19,5 га. Нормою наділу стала одна волока на дворище. Надлишки землі передавалися шляхті під фільварки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНФОРМАЩЙНЕ-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ	\|	Реформація і Контрреформація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.