Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Багатомірність системи світового господарства

 

На сучасному етапі в якості основних підсистем світового господарства виділяють наступні:

1. Технологічна підсистема, яка представляє сукупність вимог, котрі забезпечують конкурентоспроможність на світовому ринку. Ці вимоги зведені до основних параметрів: наукомісткість, ресурсозберігаючий та екологічно чистий продукт технології, біотехнологічність. Дотримання таких параметрів призводить до відповідного рівня ефективності, продуктивності, якості та новизни продуктів, але реалізація цих вимог фактично неможлива та малоефективна в рамках відособлених національних технологічних просторів.

2. Економічна підсистема являє собою єдиний економічний простір вільного пересування товарів та послуг, капіталів та робочої сили, інформації через кордони національних держав, а також вільний взаємо обмін національними валютами. В межах єдиного економічного простору регулювання економічного життя світового співтовариства відбувається на основі коригуючих функцій ТНК, міждержавних та наддержавних інститутів.

3. Правова підсистема – це сукупність загальних правил підприємницького права та норм господарської поведінки, які складаються в єдине правове поле в міру вироблення норм міжнародного приватного, цивільного та патентного права.

4. Соціально-культурна підсистема формується значно повільніше і суперечливіше, ніж інші підсистеми єдиного світогосподарського простору. Процес формування даного простору передбачає: а) досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між “багатими” та “бідними” державами; б) єдиний підхід до соціальної політики; в) формування нового мислення; г) вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, діловій етиці та в менеджменті; д) мирне вирішення національних та міжнаціональних проблем.

Кожна з даних підсистем мають свою власну логіку розвитку, свої власні підсистеми, але функціонують, але функціонують вони як елементи цілісного. Розбалансованість у діяльності будь-якої з підсистем впливає на стан системи в цілому.

 

3. Проблеми формування і розвитку системи НДРСЕ.

 

Проблемою яка виникла у зв’язку з трансформацією у бік ринкової економіки більше двох десятків країн стало їх входження до системи наддержавного регулювання світових господарських зв’язків. Це обумовило низку підпроблем гармонізації національних режимів цих країн до міждержавних норм, вилучень з цих норм, складного і сепаративного переговорного процесу.

Неврегульованість руху капіталів в умовах різкого збільшення обсягів прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ) з початку 60-х років зумовив підписання Кодексу організації лібералізації перебігу капіталів, який став основою загальної правил лібералізації їх руху і недискримінації інвесторів. З початку 90-х років відбувається запровадження нових інструментів регулювання інвестицій, найважливіші з яких: Генеральна угода з торгівлі послугами і Угода з заходів інвестування, пов’язаних з торгівлею (прийнятті на Уругвайському раунді ГАТТ). Угода підтверджує підхід, коли певні види передумов для ПЗІ (щодо міжнародних відділень ТНК) вимагають від приймаючої країни виконання статей ІІІ (Національна Угода) та ХІ (Генеральне уникнення кількісних обмежень) ГАТТ. У межах макрорегіональних систем НДР теж здійсненні певні кроки щодо стимулювання ПЗІ (розділ 11 Північноамериканської торгової угоди, 1994; угода про принципи стимулювання в межах АТЕС, 1994 р.)

Центральною проблемою договірного процесу в області ПЗІ, які здійснюються переважно ТНК чи їх філіями, є забов’язання застосування національного режиму. Слід враховувати, що національні за статусом філій ТНК, керуються загальною політикою материнських компаній, що не завжди відповідає національним економікам. Як правило тут використовують принципи, реалізовані у межах НАФТА:

1) Забов’язання з національного режиму є обов’язковими для урядів країн-членів.

2) Усі існуючі застереження та часткові відміни у законодавстві дозволяються залишати у силі;

3) Усі існуючі застереження та часткові відміни на національному чи регіональному рівнях повинні бути перераховані постатейно (перелік негативного підходу).

4) Бездіяльність залишається в силі, що означає неможливість розширення переліку. Подібні вилучення стосуються певних секторів економіки з обмеженням іноземної власності (військова, культура, телебачення) конкурсної основи залучення ПЗІ (Канада, Мексика, Франція, Бельгія), блокування та придбання незалежними інвесторами власності з причин національної безпеки(для прикладу поправка Ексона-Флоріо у США).

Окремою проблемою є доступ інвесторів до технологічних програм, що підтримуються урядом. Так, поправка Мантона до Національного Акту про конкурентосприйнятність США вимагає підтвердження віз Міністра торгівлі підтвердження, що країна іноземного власника надає компаніям США “відповідні можливості та доступ до ресурсів і інформації, еквівалентні можливостям з цього законодавства”, і що країна є “відкритою та прозорою у процесі застосування стандартів”. Поправка Колінза забороняє надання прямої фінансової допомоги громадянам США. Відповідно, порушуються національні режими застосування взаємних стандартів, а компанія контрольована іноземцями не може приймати участь у програмах, підтримуваних урядом.

Суттєвою проблемою забезпечення національного режиму є розбіжності у системах корпоративного управління (контроль фінансовими об’єднаннями у Японії, чи банками у Німеччині, процесу акціонування, що перешкоджає “небажаному” придбанню). Окремим аспектом є проблема надання інвестиційних преференцій місцевими урядами у країнах з федеральним устроєм (штати в США, Австралії; землі у Німеччині; провінції в Канаді). Врахування принципу взаємного визнання передбачає взаємність інвестиційного стимулювання. Головною проблемою тут є небезпека змагальності урядів двох або більше країн з метою перемогти отримані інвестиції. Передбачається, що розв’язання ії можливе при забезпеченні: засад прозорості публічного переліку стимулів, кому вони надаються, у яких формах та розмірах); розробки категорій стимулів з конкурентних об’єктів (стимулювання розширення виробних потужностей; НД; ДКР; підготовки персоналу) та форми (зменшення оподаткування, надання землі та інфраструктури).

До важливих суперечностей відносяться також, яким чином будуть забезпеченні захист інвестора від експропріацій, порушення прав промислової власності, прав вільного отримання прибутків та їх трансферту за кордон; допуску ключових спеціалістів для переговорів спірних питань між інвестором і країною.

 

Контрольні запитання:

 

1. Відзначити сучасні тенденції розвитку світових господарських зв’язків.

2. Охарактеризуйте технологічну підсистему світового господарства.

3. Охарактеризуйте економічну підсистему світового господарства.

4. Охарактеризуйте правову підсистему світового господарства.

5. Охарактеризуйте соціально-культурну підсистему світового господарства.

6. Які основні проблеми виникають в процесі формування системи наддержавного регулювання світових господарських зв’язків ?

 


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  5. IV. Розподіл нервової системи
  6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  7. IV. Філогенез кровоносної системи
  8. POS-системи
  9. VI. Філогенез нервової системи
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ




Переглядів: 1861

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 1. Передумови та проблеми становлення наддержавного регулювання світової економіки. | Ш. Еволюція правил гри в настільний теніс

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.