Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вартісні показники продукції сільського господарства

Основними вартісними показниками продукції сільського господарства є валова, кінцева, товарна, реалізована та чиста продукція. Слід наголосити, що визначення цих показників потрібно здійснювати згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП), які містять детальний перелік видів продукції і послуг, що належать до сільського господарства як галузі матеріального виробництва. Нагадаємо, що до продукції сільського господарства не включають вирощування лісових насаджень, яке є продукцією лісоводства і розглядається як самостійний вид економічної діяльності. Починаючи з 1966 р., не включають також продукцію рибництва, яке виділено в окремий вид економічної діяльності, а з 1997 р. до продукції сільського господарства належать гриби, вирощені на промисловій основі (шампіньйони).

Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей землеробства і тваринництва у грошовому виразі за певний період, звичайно за календарний рік. Вона характеризує загальний обсяг продукції сільського господарства і являє собою повну вартість виготовленого продукту, до складу якої входять вартість, раніше створена і перенесена на продукт, і вартість, новостворена в даному році.

Валова продукція рослинництва містить:

1) вартість валових зборів усіх видів сільськогосподарських культур, включаючи вартість виходу садивного матеріалу, продукції квітникарства і декоративних культур, багаторічних насаджень;

2) вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень;

3) зміну вартості незавершеного виробництва від початку до кінця року. Незавершене виробництво не є по суті продукцією, а являє собою витрати, пов’язані з її виробництвом. Оскільки від цих витрат залежить одержання готової продукції, вони є складовою валової продукції.

Вартість валового збору сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається множенням обсягу виробленої продукції в натурі на ціну одиниці продукції, при цьому у валовий збір включається врожай як з основних, так і повторних і міжрядних посівів. Солома сіяних трав, однорічні і багаторічні трави на випас, зелена маса дикоростучих трав приймається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК). Гичка коренеплодів визначається розрахунково — 30—35% від валового збору кормових коренеплодів.

Посадковий матеріал (саджанці) плодових дерев, ягідників та інших багаторічних насаджень визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК — валовий вихід посадкового матеріалу) по цінах за 1000 штук.

Продукція тутового листа (шовковиця) визначається множенням кількості заготовлених коконів на 20.

Продукція сидеральних культур визначається за даними звіту про розмір посівних площ сільськогосподарських культур (форма № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20___ р.» по цінах посіву 1 га).

До продукції квіткових і декоративних культур включаються:

· вартість вирощування квіткової розсади;

· вартість продукції квіткових культур (однорічних і багаторічних), зібраних у звітному році;

· вартість продукції питомників (саджанців багаторічних квіткових і декоративних насаджень).

Вартість вказаних видів продукції квіткових і декоративних культур визначається у відпускних цінах поточного року за даними комунальних трестів зелених насаджень та інших господарств, що займаються промисловим квітникарством.

Обсяги продукції квітникарства в особистих підсобних господарствах населення приймаються в розмірі реалізації її на ринках і визначаються за даними вибіркового обстеження.

Якщо на ринках у великих містах реалізуються квіти, привезені з інших країн (областей), то вони не повинні включатися у валову продукцію сільського господарства своєї області.

Вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень визначається за перший рік за величиною витрат на закладення 1 га насаджень, а в наступні роки до плодоносного віку — за величиною затрат по догляду 1 га молодих насаджень за рік.

Площа нових садів, ягідників, виноградників визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств за звітний рік (форма 9-АПК, довідка 6 «Площа садів, виноградників та інших багаторічних насаджень, валовий збір продукції»).

Площа молодих садів і насаджень обчислюється відніманням площі насаджень у плодоносному віці в звітному році із загальної площі всіх насаджень на кінець попереднього року.

Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на початок звітного рокувизначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени попереднього року під урожай цих культур у звітному році.

Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на кінець звітного рокувизначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени звітного року під урожай цих культур у наступному році.

Зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві від початку до кінця звітного року обчислюється множенням окремо величини зміни площі посіву озимих культур і величини зміни площі парів під ярі та зябу восени поточного року під урожай наступного року порівняно з їх площею під урожай поточного року на вартість 1 га незавершеного виробництва окремо по озимих та ярих культурах. Оскільки зміна площ може характеризуватися збільшенням або зменшенням, у валову продукцію включають сальдо їх змін.

Площі посіву озимих та ярих культур, парів під ярі та зябу на початок і кінець року визначаються на основі даних статистичного звіту за формою № 7-сг «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб». Методика обчислення зміни вартості незавершеного виробництва в рослинництві показана в табл. 63.

Таблиця 63

ОБЧИСЛЕННЯ ЗМІНИ ВАРТОСТІ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В РОСЛИННИЦТВІ

Елементи незавершеного виробництва Площа, га Зміна площ незавершеного виробництва (гр. 3 – гр. 2) Вартість у порівнянних цінах за 1 га, грн. Зміна вартості незавершеного виробництва, грн. (гр. 4 – гр. 5)
під урожай звітного року у звітному році під урожай наступного року
Посів озимих культур +200 122,50 +24 500
Підйом парів і зябу під ярі культури –200 60,49 –12 098

Отже, приріст незавершеного виробництва становить 12 402 грн.

По господарствах приватного сектора зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві не визначається.

Валова продукція тваринництва включає:

1) вартість продукції нормальної життєдіяльності сільськогос­подарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед тощо), включаючи побічну продукцію (гній, вовна від линяння та ін.);

2) вартість продукції вирощування тварин (приплоду, приросту живої ваги тварин);

3) вартість продукції кролівництва, хутрового звірівництва, бджільництва, шовківництва та інших галузей тваринництва.

Вартість продукції тваринництва, одержаної в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин, визначається шляхом перемноження відповідних натуральних показників на ціну за одиницю продукції. Вартість продукції вирощування продуктивної худоби визначається за видами в живій вазі по цінах за 1 ц. Продукція вирощування коней умовно приймається в обсязі реалізації її на забій у живій вазі.

Для розрахунків вартості сирих продуктів тваринництва, одержаних у результаті господарського використання худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин і продукції їх вирощування, використовуються дані спеціальних таблиць по розрахунку підсумкових даних виробництва продукції тваринництва за звітний рік:

· вартість виробленого молока протягом звітного року по видах (коров’яче, овече, козяче і кобиляче) визначається за даними табл. 15 «Виробництво молока»;

· вартість вовни по видах (овеча, козяча) з розподілом овечої на тонку, напівтонку, напівгрубу та грубу визначається за даними табл. 16 «Виробництво вовни»;

· вартість продукції птахівництва, а саме: продукції вирощування птиці (приплід та приріст) у живій вазі, яєць, одержаних від усіх видів домашньої птиці, визначається за даними табл. 8 «Виробництво продуктів тваринництва» і 18 «Розрахунок продукції птахівництва» відповідно по цінах за 1 ц приплоду та приросту за 1000 шт.

Вартість продукції кролівництва і хутрового звірівництва визначається множенням зміни (приріст або зменшення) поголів’я від початку до кінця звітного року, кількості одержаної продукції м’яса і шкурок звірів за рік на відповідні ціни за 1 голову, за 1 ц забійної ваги і за 1 шкурку. У вартість продукції хутрового звірівництва входить також вартість молодняку звірів кліткового утримання, проданого на плем’я по цінах за 1 голову. Для визначення вартості продукції кролівництва і хутрового звірівництва використовуються дані статистичних форм № 24 (річна), «Звіт про стан тваринництва», № 16-заг «Продаж тваринницької продукції» і табл. 17 «Продукція кролівництва».

Вартість продукції бджільництва, яка включає кількість бджолосімей, мед і віск, визначається за даними табл. 19 «Виробництво меду». Інша продукція бджільництва (маточне молочко, прополіс, квітковий пилок, бджолина отрута, затрати, які віднесені на бджолозапилювані культури) визначається на основі даних річних звітів сільськогосподарських підприємств.

Вартість продукції шовківництва, а саме коконів, визначається в сільськогосподарських підприємствах за даними їх річних звітів, у господарствах приватного сектора — в розмірі заготівель, а грени (яйця метеликів шовкопряда) — за даними річних звітів гренажних заводів.

Вартість побічної продукції тваринництва, а саме вовни-линьки, щетини та іншого волосу сільськогосподарських тварин, визначається в розмірі закупок, а продукція гною визначається розрахунково, за нормами виходу свіжого гною від однієї голови худоби та птиці за рік.

Норма виходу гною від молодняку великої рогатої худоби і коней визначається у розмірі 40% від норми виходу гною дорослої худоби. Норми виходу свіжого гною поширюються на середньорічне поголів’я худоби певного виду (півсума поголів’я на початок і кінець року). Від обчисленого таким чином валового виходу свіжого гною віднімається приблизно 30—50% на загальні витрати при його зберіганні.

Середні норми виходу свіжого гною за рік від однієї голови великої рогатої худоби становлять 8 т, коней — 6, овець — 0,8, свиней — 1,2 т. Ціна 1 ц гною дорівнює 0,23 грн.

Вартість пташиного посліду розраховується аналогічно, виходячи з середньої норми виходу на одну голову птиці за рік (25 кг) і середньорічного поголів’я птиці всіх видів.

Валова продукція сільського господарства обчислюється за методомвалового обороту, тобто з повторним обліком. Це озна­чає, що ту вартість продукції рослинництва і тваринництва, яку спожито в процесі виробництва в тому самому році, включають при визначенні обсягу валової продукції відповідної галузі і всього сільського господарства в цілому. Так, вартість кормів, вироблених у рослинництві і спожитих у даному році тваринництвом, включається у вартість продукції цієї галузі.

Подвійний облік має місце в рамках галузей рослинництва і тваринництва. Так, у тваринництві на годівлю молодняку витрачається молоко, на інкубацію курчат та їх підкорм — яйця.

Отже, при обчисленні валової продукції сільського господарства має місце подвійний рахунок, а тому за економічним змістом вона являє собою валовий оборот. Це означає, що в сільському господарстві валовий оборот і валова продукція тотожні величини, оскільки загальний обсяг валової продукції прийнято визначати за методом валового обороту. Така методика визначення валової продукції сільського господарства зумовлена специфікою цієї галузі і дає змогу встановити загальний обсяг виробленої продукції.

Кінцева продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка надходить у товарний обіг і на невиробниче споживання (особисте і громадське), а також на збільшення запасів і поставку на експорт. Кінцева продукція обчислюється відніманням від валової продукції вартості продукції, яка використана на виробничі потреби в сільському господарстві (вартість насіння і посадкового матеріалу, кормів та ін.) з урахуванням відходів і витрат при зберіганні.

Товарна продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка реалізована або призначена для реалізації. До її складу включають продукцію, продану державі, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, переробним підприємствам, на біржах, аукціонах, на експорт, на міських і сільських ринках, окремим установам та особам, а також продукцію, реалізовану в рахунок оплати праці робітників сільського господарства і залучених працівників, повернену в рахунок натуральних позичок (на насіння, фураж), використану на громадське харчування та обмін за бартерними договорами.

У статистичній практиці обчислюють такі вартісні показники товарної продукції сільського господарства:

1) внутрішньогалузева товарна продукція, або внутрішньосільський оборот товарної продукції, — це безпосередня реалізація та обмін продуктами між сільськогосподарськими підприємствами, господарствами і сільським населенням;

2) галузева товарна продукція, або позасільський оборот, — це вартість продукції сільського господарства, реалізованої за межі сільського господарства як галузі. Цей показник використовується для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому та його окремих галузей. Він характеризує ту частину продукції сільського господарства, яка призначена для забез­печення міського населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Значну частину цієї продукції після її переробки використовують для забезпечення виробничих потреб сільськогосподарських підприємств (комбікорми) і сільського населення в продуктах харчування (хліб, цукор, ковбасні вироби тощо);

3) повна товарна продукція, або загальний обсяг товарної продукції сільського господарства, — це сума галузевої і позагалузевої товарної продукції. Цей показник дає змогу визначити розмір виручки сільськогосподарських підприємств, особистих господарств населення і селянських господарств від реалізації сільськогосподарської продукції. Його також використовують для різних економічних розрахунків, наприклад обчислення загальної суми грошового потоку.

На аграрних підприємствах, як правило, виробляється багато видів сільськогосподарської продукції, які мають різне цільове призначення і різну економічну ефективність.

Для аналізу стану та ефективності сільськогосподарського виробництва, його окремих галузей, а також окремих видів продукції важливе значення має визначення рівня їх товарності, що є одним з важливих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Він залежить від обсягу виробництва валової продукції, раціонального її використання на внутрішньогосподарське споживання і реалізацію, рівня інтенсифікації тощо. Для оцінки рівня товарності сільськогосподарського виробництва використовують показники товарності.

Показники товарності,які характеризують рівень товарності окремих видів сільськогосподарської продукції (зерно, картопля, молоко та ін.), а також кожної галузі та підприємства в цілому визначаються як відсоткове відношення товарної продукції до валової.

При обчисленні цих показників товарності по окремих видах продукції використовують обсяги валової і товарної продукції в натуральному виразі (ц, т, шт.), тобто показники валового збору та обсяги реалізації того чи іншого продукту. Крім того, для характеристики рівня товарності окремих видів продукції рослинництва і тваринництва визначаються такі показники в натуральному виразі:

· по продукції рослинництва рівень товарності обчислюється як відношення обсягу товарної продукції окремої культури до її посівної площі;

· по продукції тваринництва — як відношення обсягу товарної продукції певного виду до середньорічного поголів’я тварин, від якого одержана ця продукція або до відповідної посівної площі. Продукція великої рогатої худоби і овець розраховується на площу сільськогосподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зернових культур попереднього року.

Реалізована продукція сільського господарства це фактично продана в даному періоді на сторону по всіх каналах збуту продукція, незалежно від часу її виробництва. Її величина може дорівнювати вартості товарної продукції сільського господарства або відрізнятися від неї, що залежить від розміру залишків продукції в господарстві на кінець року порівняно з початком. До обсягу реалізації включається вся стандартна і нестандартна продукція, некондиційна худоба та птиця в заліковій вазі, вовна — в перерахунку на чисте волокно. Поняття реалізована продукція дуже важливе для оцінки результатів виробничої діяльності аграрних підприємств, оскільки вона є мірилом багатства і добробуту не лише сільського господарства, але й інших галузей та виробництв агропромислового комплексу.

Чиста продукція — це новостворена частина вартості валової продукції. Вона визначається як різниця між вартістю валової продукції і вартістю матеріальних виробничих витрат. До матеріальних виробничих витрат у сільському господарстві належать:

1) матеріальні витрати сільськогосподарського походження — насіння і посадковий матеріал, корми, яйця для інкубації, підстилка, гній та ін.;

2) матеріальні витрати промислового походження — електроенергія, мінеральні добрива, паливо і мастильні матеріали, запасні частини до машин, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками, медикаментами і дезінфікуючі матеріали та ін.;

3) амортизаційні відшкодування за основні виробничі фонди.

По сільськогосподарських підприємствах обчислюють ще два вартісні показники сільськогосподарської продукції: валовий і чис­тий доходи.

Валовий дохід аграрних підприємств це вартісний вираз не лише результату основної діяльності з урахуванням незавершеного виробництва, але й інших виробництв (допоміжних, обслуговуючих, підсобних і промислових виробництв, надання послуг на сторону тощо). Його величину визначають відніманням від валової продукції, обчисленої за собівартістю (собівартість виробництва продукції рослинництва і тваринництва всіх видів, зміна незавершеного виробництва за собівартістю, собівартість вирощування молодих багаторічних насаджень, собівартість наданих послуг на сторону) з урахуванням розміру прибутку або збитку від реалізації продукції звітного року над собівартістю реалізованої продукції та інші прибутки і збитки, вартості виробничих матеріальних витрат, а саме: вартість спожитих у виробництві пред­метів праці, амортизація основних засобів і витрат на оплату послуг, наданих зі сторони, крім оплати праці та відрахувань на соціальні заходи. Дані про обсяг валового доходу сільськогосподарських під­приємств містять річні звіти цих підприємств (форма № 6-АПК, довідка 1 «Валовий дохід сільгосппід­приємства»).

Чистий прибуток визначається відніманням від валового доходу витрат на оплату праці.

Показники валового і чистого прибутків широко застосовуються при аналізі сільськогосподарської діяльності аграрних підприємств.

Валовий випуск сільського господарства включає:

· продукцію рослинництва;

· продукцію тваринництва;

· сільськогосподарські послугиза такими складовими:

· покращання земель, хімізація ґрунтів;

· захист рослин від хвороб та шкідників сільськогосподарських культур;

· забезпечення функціонування зрошувальних та осушувальних систем;

· зоотехнічне та ветеринарне обслуговування тваринництва.

Проміжне споживання включає вартість товарів і матеріальних й нематеріальних послуг, придбаних зі сторони для виробничих потреб.

Проміжне споживання в сільському господарстві складається з усіх матеріальних витрат, пов’язаних з виробничим процесом, включаючи ту частину виробленої продукції, яка була використана на виробниче споживання, а також нематеріальних витрат, до яких належать:

· орендна плата;

· комунальні послуги, реклама, юридичні послуги;

· послуги фінансового посередництва та страхування;

· ветеринарне обслуговування.

Крім того, до проміжного споживання належать комплексні витрати (без оплати праці), що містять як матеріальні витрати, так і оплату нематеріальних послуг:

· з гарантійного ремонту та обслуговування;

· на утримання науково-дослідних установ;

· представницькі та інші витрати.

Валова додана вартість розраховується як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням.

.


Читайте також:

  1. IV група- показники надійності підприємства
  2. Абсолютні показники фінансової стійкості
  3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  6. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
  7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
  8. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
  9. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
  10. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
  11. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
  12. Аналіз показників валового прибутку і собівартості реалізованої продукції




Переглядів: 3850

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види обліку продукції сільського господарства та їх значення | Види вартісної оцінки продукції сільського господарства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.068 сек.