Зміна династії на королівському троні

Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в ній не склалась абсолютна монархія, а утворилася “шляхетська республіка”. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався з сенату і палати послів.

Королівська влада значно ослабла. Часто-густо магнати були впливовішими та багатшими, ніж король. Реальна влада в державі належала магнатам, які обирали королем того, хто їх влаштовував.

У 1572 р. помер Сигізмунд ІІ Август. З ним припинилася династія Ягеллонів. Якщо доти обрання нового короля було суто формальним актом, то відтоді воно набуло іншого характеру — короля обирали голосуванням палат сейму. Першим виборним королем став Генріх Валуа(1573—1574 рр.). Через кілька місяців він повернувся до Франції Генріхом ІІІ. З його ім'ям пов'язано підписання “Генріхових артикулів”. За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сеймів, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов магнати і шляхта мали право підняти проти нього повстання і позбавити його влади. Виконувати ці умови був зобов'язаний і новий король Стефан Баторій (1576—1586 рр.). Він зумів повернути авторитет владі короля, але умови, підписані Генріхом, мусив виконувати. У 1587 р. королем було обрано Сигізмунда ІІІ (1587—1632 рр.), який започаткував на польському престолі династію Вазів. У Польщі новий король вів боротьбу з протестантами, а поза її межами провадив надзвичайно активну зовнішню політику, зумівши втягнути країну в усі війни й суперечки, що точилися в той час.

Мал. Стефан І Баторій

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Реформація і Контрреформація	\|	Люблінська унія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.