• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості стрілчастих графіків

Й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з ycix існуючих у пpoeктів шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати yci роботи за проектом.

Й крок. Визuачення критичного шляху i запасу часу по роботах.

Роботи, у яких paннi й пiзнi термiни початку i закiнчення збiгаються, називають критичними.

Роботи, у яких paннi й пiзнi термiни початку i закiнчення не збiгаються, називають некритичними.

Якщо якусь роботу, яка стосується критичного шляху буде відкладено то й тривалість виконання усього проекту збільшиться на такий самий термін. Інакше кажучи, вчасне виконання критичних робіт є критичним з огляду забезпечення успіху проекту в плані своєчасності його завершення. Не можна відхилитися від визначених термінів початку i завершення критичних робіт, щоб це одразу ж не вплинуло на тривалість здійснення усього проекту. Проте такого не можна сказати про некритичні роботи, якi мають так званий запас часу.

Запас часу (F - Float) - це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не зманилась тривалість реалізації усього проекту. Biн обчислюється за формулами:

Fі = LSі - ESі;

або

Fі = LFі - EFі.

Таким чином, щоб визначити тривалість проекту та календарні терміни початку i завершення його робіт за допомогою сіткового планування, потрібно виконати такі кроки:

1-й крокВизначення переліку й послідовності виконання робіт.

3-й крокОзначення тривалості робіт.

4-й крокВизначення paннix термінів початку i завершення проектних робіт «прямим проходженням».

5-й крок Визначення пізніх термінів початку i завершення робіт «зворотним проходженням».

6-й крок. Визначення критичного шляху i запасу часу по роботах.

Ця інформація відбивається у прямокутнику роботи i використовується у подальшому плануванні й аналізі виконання проекту.

У стрілчастих сіткових графіках кожна робота (діяльність) позначається стрілкою, а її початок і кінець – подіями, які мають порядкові номери.

Параметри сіткового графіка розміщуються на схемі таким чином (рис. 9.)::

Код (ES,EF)

t (LS,LF)

Рис.9. Розміщення параметрів на стрілчастому графіку

Пунктирними лініями на графіку позначають фіктивні роботи.

Фіктивна робота – це робота, яка не існує і не має тривалості. Вона використовується для спрощення графічної побудови графіка, що не було двох робіт з однаковими подіями початку і завершення.

Фіктивна робота виникає у тому випадку, коли проекти мають однакові події початку і завершення, оскільки всі вони виконуються паралельно і для них є спільна робота. Тому вводиться додаткова фіктивна робота (яка не має коду і тривалості).

Параметри стрілчастого графіка обчислюється за тими ж кроками, що й у графіках передування, проте методика обчислення може бути дещо іншою, що, втім, не позначається на підсумку.

Якщо вважати, що виникнення проекту починається з нульової позначки у часі, то параметри визначатимуться формулами:

EF_i=ES_i+t_i

ES_i+1=EF_i

До першої роботи ES завжди дорівнює нулю.

LS_i=LF_i-t_i

LF_i=LS_i+1

Запас часу визначається за тією самою формулою, що й у графіках передування.

Тобто використання будь-якого виду сіткового графіка і будь-якої методики обчислення його параметрів не впливають на величину останніх і дають абсолютно однаковий результат.

Стрілчасті графіки в зарубіжній літературі інколи називають - діаграмами. Ця назва пішла від такого можливого їх зображення (рис. 9.):

Номер події Номер події

Код роботи

Тривалість роботи

Запас часу

Рис.9. Схема означення параметрів у стрілчастій діаграмі

При виконанні великих проектів індикатори взаємопов’язаних робіт (ij) допомагають простежити зв’язки. Проте якщо додається якась робота, ij- індикатори змінюються.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. Алгоритм побудови сітьових графіків.
9. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
10. Анатомо-фізіолгічні особливості
11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
12. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів

Переглядів: 882