Класифікація мита

Об'єкти оподаткування митом

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами або суб’єктами господарювання;

2) Товари, що пересилаються на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 300 євро.

3) Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.

За способом нарахування мита бувають такі:

- адвалерне мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом,

- специфічне мито, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом,

- комбіноване мито, що поєднує обидва ці види мита обкладення.

За напрямком руху товарів мита бувають:

- вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

- ввізне (імпортне) мито;

- сезонне мито (на окремі товари законом може встановлюватися сезонне мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних днів з дня встановлення сезонного мита.)

- особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Експортне (вивізне) мито має насамперед регулюючий характер і встановлюється, перш за все, з метою обмеження експорту природних ресурсів або тих товарів, на які існує підвищений попит на внутрішньому ринку. Експортне мито підвищує ціну товару для споживача, знижуючи тим самим його конкурентоспроможність на світовому ринку. Більшість розвинутих країн відмовляється від експортного мита як такого. Для України на сучасному етапі трансформації економіки повна відмова від вивізного мита економічно не обґрунтована, але в цьому напрямі фінансової політики існує позитивна тенденція скорочення переліку товарів, що оподатковуються вивізним митом.

В теперішній час застосування вивізного мита в Україні законодавчо передбачене в разі експорту: живої худоби та шкіряної сировини; насіння деяких видів олійних культур; відходів і брухту чорних металів, природний газ та інші гази в газоподібному та скрапленому стані. При цьому питома вага експортного мита в загальних надходженнях залишається відносно невеликою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність та класифікація мита	\|	За призначенням (обмеженням імпорту або експорту) чинним законодавством передбачене застосування спеціального, компенсаційного та антидемпінгового мита.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.