Дiагностика стомлюваностi

Будь-яка дiяльнiсть може мати рекреацiйний характер у тому разi, якщо вона дає можливiсть переключатися з основного заняття на iнший вид дiяльностi. Без такого переключення вона може стати фактором розумового стомлення i психiчного виснаження. Так чи iнакше в якийсь момент вона перестає бути ефективною.

Iснують певнi норми тривалостi та iнтенсивностi занять у рiзних видах дiяльностi.

Стомлення є результатом надмiрного навантаження i проявляється в тимчасовому зниженнi працездатностi. При цьому розрiзняють розумову i фiзчну втому. Цiлеспрямованi фiзичнi вправи, якi дитина охоче виконує, є джерелом позитивних емоцiй i викликають менше стомлення. І навпаки: при вiдсутностi iнтересу до занять стомлення настає швидше навiть при вісутностi виражених зовнішніх його ознак. Розумове стомлення характеризується зниженням продуктивності роботи, послабленням уваги i т.iн. Фiзичне стомленя вiдображається на м’язовiй активностi i виявляється у зниженнi швидкостi, iнтенсивностi, порушеннi узгодженостi i ритмiчностi рухiв. Недостатнiсть вiдпочинку чи тривале фiзичне перевантаження призводять до перевтоми (хронiчного стомлення). З метою запобiгання таким наслiдкам необхiдно нормалiзувати режим дня школярiв шляхом зменшення навантажень, оптимального чергування занять iз вiдпочинком.

Показники розумової стомленостi. Батьки i вчителi помiчають, що вже на середину навчального року поведiнка i самопочуття школярiв, як правило, змiнюються: спостерiгається млявiсть, дратiвливiсть, неспокійний сон, небажання йти до школи. Цi змiни можуть свідчити про наростання стомлення. Нерiдко трапляється таке, що на кiнець першого пiврiччя рiзко знижується розумова працездатнiсть дитини i, вiдповiдно, успiшнiсть — часом до такої мiри, що вона перестає справлятися навiть iз тими завданнями, що ранiше не представляли для неї нiякої складностi. Бтьки часто скаржаться, що дитина не може заснути, просинається серед ночi, кричить увi снi. Лiкарi розцiнюють таке погiршення нервово-психiчного стану дитини як наслiдок надмiрного навчального навантаження, що є фактором негативного впливу на їїнервову систему. На жаль, батьки при цьому замiсть вiдпочинку, органiзовують, як правило, додатковi заняття з дитиною.

Видимим показником впливу навчального навантаження на дитячий органiзм є маса тiла дитини. В початковiй школi вже на кiнець першої чвертi майже у 60% учнiв вiдзначається зниження маси тiла. Паралельно з цим знижується працездатнiсть, мають мiсце скарги на втому, головний бiль, сонливiсть. У першокласникiв при стомленнi фiксується суттєве зниження артерiального тиску, а при перевтомi — значне його підвищення. Особливо таким чином, кращим розмiром iнтенсивностi навантаження, що забезпечує мiнiмальний оздоровчий ефект, прийнято вважати роботу па рiвнi 65%вiд максимальної вiкової ЧСС (що вiдповiдає пульсу близько 120 ударiв на хвилину для початкуючих i 130— для пiдготовлених бiгунiв). При ЧСС, що не досягає цього рiвня, тренування є малоефективним i не сприяє посиленню витривалостi. Максимальна ЧСС, припустима для людей середпього вiку в процесi занять оздоровчою фiзкультурою, що забезпечує максимальний тренувальний ефект, складає 85 % (це вiдповiдає частотi пульсу близько 50 ударiв на хвилину). Перевищення даної величини ЧСС є небажаним. Отже, дiапазон безпечного навантаження може коливатися, в залежностi вiд вiку.

Нормою щоденної рухової активностi школяра прийнято вважати 15-30 тис. крокiв. Вiковi i статевi норми наводяться нижче у вiдповiднiй таблицi. денний обсяг певного фiзичного навантаження, вираховується виходячи з показника, що виражає загальний час виконання усiх фiзичних навантажень з iнтенсивнiстю, яка вiдповiдає ЧСС понад 90-100 ударiв на хвилину. Наступною дiєю є спiвставлення результату з вiковою i статевою нормами рухової активностi. Рiзниця (в годинах) мiж цими величинами являє собою обсяг додаткового навантаження:

Норми денної рухової активностi школяра

Віковi групи	Локомоцiї (тис. крокiв)	Розмiр енерговитрат (ккал./добу)	Тривалiсть рухової активностi (год).
Молодша (хлопцi i дівчата)	15-20	2500-3000	3,0-3,6
Середня (хлопцi ідiвчата)	20-25	3000-4000	3,6-4,8
Старша:
Юнаки	25-30	3500-4300	4,8-5,8
Дiвчата	25-30	3000-4000	3,6-4,8

Емоції продуктивнiсть дiяльностi i стомлення

Основною спрямованiстю традицiйного навчання є пiзнавальна дiяльнiсть учня. При цьому часто iгнорується його емоцiйний стан емоцiйна загальмованiсть є першою причиною зниження iпродуктивностi роботи інавпаки: позитивнi емоцiї є одним iз фiзiологiчних механізмiв активiзацiї дiяльностi головного мозку. Отже, емоцiйнi враження в ходi навчальних занять є важливішим фактором стимулювання робочої активності. Кожний вид дiяльностi, в тому числi навчальної, передбачає певний оптимум емоцiйного напруження, що обумовлює максимальність йефективнiсть. Прогнозування ситуацiйного впливу емоцiй навряд чи можливе, але достовiрно вiдомо, що слабкi iпомiрнi емоцiї є органiзуючим чинником психiчної дiяльностi, а сильнi — дезорганiзуючим.

Робота, виконувана з iнтересом, стомлює значно менше, нiж нудна, малоцiкава. Iнтерес є фактом позитивного емоцiйного тонусу, пiдвищення працездатностi. Стомлюванiсть у кожному конкретному випадку значною мiрою обумовлюється ставленням iндивiда до того чи iншого виду дозвiллєвої або навчальної дiяльностi.

З iншого боку, складнiсть завдання пiдвищує iнтерес до дiяльностi i не є фактором стомлення. Р.Чiквентмiхалi в своїй роботi “По той бiк нудьги i тривоги” пiдтверджує, що складнiсть завдання впливає на “захопленiсть дозвiллєвою дiяльнiстю”. Як надто легке, так i надто складне завдання не викликає знижування стомлюваності у процесi навчальної дiяльностi.

Заняття зi слабко вираженим емоцiйним фоном часто стають причиною погiршення функцiонального стану ЦНС, зниження працездатностi учнiв, послаблення їх навчальної активностi. Висока мiра емоцiйностi в поєднанi iз складнiстю навчальних завдань i рiзноманiтнiстю виконуваних видiв дiяльностi так само призводить до негативних змiн у функцiональному станi ЦНС,зниження працездатностi. Напружена психоемоцiйна дiяльнiсть на початковому етапi сприяє пiдвищенню працездатностi, але в результатi значного напруження регуляторних систем органiзму настає їхшвидке виснаження з наступним зниженням iнтенсивностi роботи.

Зони iнтенсивностi	Iнтенсивнiсть навантаження	ЧСС для юнакiв	ЧСС для дiвчат
І	Низька	до 130	до 135
ІІ	Середин	131-155	136-160
III	Велика	156-175	161-180
IV	Висока	176 i вище	181 i вище
V	Максимальна	близька до критичної	близька до кротичної

Мiра вияву емоцiйної складової дозвiллєвої дiяльностi, таким чином, обумовлюється оптимальним рiвнем складностi завдань, що має міститися в межах середнього для даного iндивiда показника. Такi, зокрема, предмети, як математика i фiзика, що оцiнюються педагогами i учнями як важкi, сприяють зiбраностi i зосередженостi i часто не викликають стомлення. Стомлення, викликане одним i тим самим предметом, має iндивiдуальний рiвень для кожного учня, визначаючись не видом дiяльностi, а їїконкретним змiстом.

Найефективнiшим способом зниження стомлюваностi є обмеження складностi матерiалу. Хоча це повязано з проблемою, що полягає у вiдсутностi чiтких критерiїв. Поширене уявлення про порiвняльну мiру складностi рiзних видiв дiяльностi є досить умовним. З очевиднiстю встановлено лише те, що найвiдчутнiше стомлення викликають новi предмети, щойно включенi до навчального плану.

Складнiсть уроку часто безпосередньо пов’зується в обсязi i роботі, виконаної школярами, хоча тут не iснує якоїсь загальноприйнятої контрольної величини. Висока iнтенсивнiсть роботи (розв’язання понад 20 прикладiв за один урок) i активність учнiв (понад 50 вiдповiдей протягом уроку) супроводжуються зниженням уваги, що погiршує загальнi показники працездатностi. В дослiдженнях Г.Н. Серетоковської, Е.К. Глушкової, В.А. Доскiна, Т.Н. Сорокiної стомлення вiд окремих урокiв визначається за шкалою експертних оцiнок на основi трьох основаих факторiв: складностi уроку, його насиченостi навчальними слементами, емоцiйного стану учнiв. Виявлено найбiльш рацiональні поєднання цих факторiв, що забезпечує збереження високого рiвня працездатностi. Найменш стомлюючими для бiльшостi учнiв початкових класiв виявились уроки середньої складностi, на яких у бiльшостi учнiв вiдзначається високий рiвень i бiльш сприятлива динамiка працездатностi i дiяльностi серцево-судинної i вегетативної нервової системи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Динаміка працездатностi	\|	Діагностика стомлюваності працівників системи ОВС.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.