Динаміка працездатностi

Вступ

Професійна психодіагностика працівника ОВС

Текст лекції 14

Ст.викладач

Проведення заняття

ПЛАН

Самостійне опрацювання

Селье Г. Стресс без дистресса. — Рига: Виеда, 1992. — 108 с (Опрацювати та законспектувати інформацію).

№ п/п	Зміст	Час (хв.)

І	Вступна частина: - перевірка наявності курсантів (студентів), їх готовності до заняття; - оголошення теми лекційного заняття і питань; - надання основної та додаткової літератури за темою; - визначення навчальної та виховної мети заняття; - визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю.	до 10
ІІ	Основна частина: 1. Динаміка працездатності працівника ОВС. Денна динаміка працездатності. Тижнева динаміка працездатності. Річна динаміка працездатності. Висновки до 1-го питання 2. Діагностика стомлюваності працівників системи ОВС. Показники розумової стомлюваності. Показники фізичної стомлюваності. Діагностика інтенсивності фізичних навантажень. Висновки до 2-го питання.
ІІІ	Підсумкова частина заняття 1) висновки до семінару; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності навчального заняття, активності курсантів (студентів) і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття.	до 10

кафедри Зубрицька І.В.

План

1. Динаміка працездатності працівника ОВС. Денна динаміка працездатності. Тижнева динаміка працездатності. Річна динаміка працездатності.

2. Діагностика стомлюваності працівників системи ОВС. Показники розумової стомлюваності. Показники фізичної стомлюваності. Діагностика інтенсивності фізичних навантажень.

Як свiдчатьрезультати численних дослiджень, працездатнiсть є показником, що досить чiтковiдбиває функцiональний стан органiзму i його зміну в межах бiльш або менш тривалого перiоду (дня, тижня, року). Працездатнiсть, тобто здатнiсть до цiлеспрямованої дії з досягненням певних результатiв, змiнюється в залежностi вiд функцiонального стану органiзму i зовнiшнiх умов.

Дослiдження даного показника вимагає кмплексного пiдходу, при якому його фiзiологiчний, психiчний iмотивацiйний аспекти розглядалися б як складовi єдиного цiлого: адже лише комплекс цих факторiв визначає результативнiсть дiяльностi, що дозволяє судити про рiвень працездатностi iндивiда. Цей рiвень у кожному конкретному випадку досягається зусиллям, що вимагає рiзної мiри фiзiологiчного напруження всiх функцiональних систем органiзму.

Таким чином, основним критерiєм працездатностi виступає ефективнiсть дiяльностi, тобто досягнутi в їїходi результати. Коливання рiвня працездатностi протягом дня, тижня, року має назву динамiки працездатност. Ця остання дозволяє виявити порушення роботи функцiональних систем оргнiзму, що може бути викликане як втомою від діяльності, так i бездіяльнiстю.

Оптимальна працездатнiсть учнiв забезпечується вiдповiдною органiзацiєю режиму навчання i дозвiлля. Це питання досить складне, тому й досi залишається вiдкритим. Адже навчальна дiяльнiсть у межах дозвiллєвої сфери зазнає впливу великої кiлькостi рiзноспрямованих факторiв, що не завжди пiддаються вимiрюванню iрегламентацiї.

Але, попри всi цi труднощi, все ж можна (i потрiбно) сформулювати основнi гiгiєнiчнi вимоги до органiзацiї навчальних занять, спираючись на данi, одержанi при дослiдженнi динамiки працездатності учнів.

В основі рекреацiї як компенсаторної сфери лежить принцип чергування рiзних видiв дiяльностi. Зважаючи на те, що педагогiчний процес охоплює як сферу навчання, так i сферу дозвiлля, i враховуючи обумовленiсть компенсаторної функцiї рекреацiї характером основної дiяльностi, необхiдно поширити чергування рiзних видiв дiяльностi i на систематичне навчання у школi. Це може бути враховано, зокрема, при розробцi розкладу урокiв, а в дозвiллєвiйсферi в ходi органiзацiї дозвiллєвої дiяльностi.

Навчальнi предмети i види занять у дозвiллєвiй сферi розрiзняються за характером дяльностi, складнiстю завдань, iнтенсивнiстю навантаження на І i IIсигнальнi системи, спiввiдношенням статичного i динамiчного компонентiв. Це вимагає аналiзу педагогiчного процесу за всiма означеними характеристиками.

Рекреацiя є компенсацією, необхiднiсть якої може обумовлюватись як перевантаженням, так i недовантаженням. При цьому вона не є обов’язковою складовою дозвiлля, оскiльки в останньому також можуть мати мiсце iнтенсивнi розумовi iфiзичнi навантаження. Вданому випадку маєсенс говорити не окремо про режим роботи, навчання чи вiдпочинку, а про режим життєдiяльностi в цiлому, включаючи iосновну (робочу, навчальну), iкомпенсаторну (рекреацiйну) дiяльнiсть. При цьому компенсаторна дiяльнiсть обумовлюється характером основної дiяльностi, здатної спричинити як перевантаження, так iнедовантаження. Так, зокрема, iнтенсивна розумова робота може бути присутня як в основнiй, так iв компенсаторнiй дiяльностi, хоча їїконкретний вид i обсяг визначаються цiлiсним контекстом життєдiяльностi, включаючи i основну, i компенсаторну дiяльнiсть. Узв’язку з цим при органiзацiї рекреацiйної дiяльностi в умовах дозвiлля слiд враховувати обсяг навантаження на певнi функцiональнi системи органiзму в процесi роботи, навчання, дозвiлля, виходячи з оцiнки рекреацiйних можливостей саме дозвiллевої дiяльностi.

Велике навчальне навантаження приводить до порушення режиму дня, скорочення тривалостi сну i перебування на свiжому повітрі. Тривалiсть нiчного сну повинна складати, за деякими даними 7-8 год.Хронiчним порушення режиму стає пiд час пiдготовки до залiкiв, контрольних робiт, екзаменiв, що вимагають значного емоцiйного напруження, iнтенсивної розумової працi.

Сьогоднi спостерiгається надмiрна дозвiлля, що звужує його рекреацiйнi можливостi. Часто педагоги-органiзатори дозвiлля школярiв бачать своє завдання в тому, щоб надати йому бiльш пiзнавального характеру, iпереносять у сферу дозвiлля невластивi йому прийоми шкiльної педагогiки, здебiльшого концентруючи зусилля школярiв на розумовiй дiяльностi. Хоча розвиваюча (пiзнавальна) функцiя дозвлля реалiзується в органiчному поєднанi з розвагами i рекреацiєю. Остання не має однозначної прив’язки до сфери дозвiлля, проте дозвiлля характеризується значно бiльшим рекреацiйним потенцiалом порiвнянно з iншими сферами дiяльностi через вiдчутно меншу його зовнiшню регламентованiсть. Завдяки цьому рекреацiя дозволяє здiйснювати паралельне розв’язання трьох взаємозалежних завдань:

- органiзувати основну (робочу, навчальну) дiяльність таким чином, щоб уникнути стiйкого перенапруження функцiональних систем органiзму, яке веде до погiршення фiзичного iпсихічного здоров’я, дисбалансу в розвитку iфункцiонуваннi органiзму, зниження працездатностi;

- передбачити елементи рекреацiї в межах основної дiяльностi, що дозволяє зменшити втому, лiквідувати дисбаланс активностi рiзних функцiональних систем органiзму;

-органiзувати дозвiлля так, щоб максимально реалiзувати його рекреацiйнi можливостi через рiзноманiтнi види дiяльностi, що виключали бнаднормативнi навантаження.

Нормування навантажень у рiзних видах навчальної, трудової, дозвiллєвої дiяльностi базується на вивченнi функцiональних особливостей людського органiзму i коригується у вiдповiдностi з вiковими вiдмiнностями. При цьому встановлюється як сама норма, так припустимi вiдхилення вiд неї (умовна норма), що супроводжуються помiрним напруженням функцiональних систем, певною перебудовою регуляторних механiзмiв чи адаптацiєю. Певнийприпустимий (значне напруження) і неприпустимий вплив, що призводять до перенапруження, виходять за межi умовної норми. Вони можуть стати причиною порушення регулярних механiзмiв, що, в свою чергу, здатне викликати погiршення здоров’я — як психiчного, так i фізичного.

Основний критерiй гiгiєнiчноїоцiнки режиму дiяльностi — його відповідність функцiональним можливостям організму з урахуванням вiкових особливостей. Хоча повністю уникнути стомлення, яке неминуче виникає внаслiдок будь-якої бiльш або менш тривалої роботи, не можна i не потрiбно: адже тiльки iнтенсивна дiяльнiсть здатна забезпечити повноцiнне функцiонування i розвиток органiзму. Тому необхiдне таке дозування дiяльностi, яке дозволяє зняти втому в ходi вiдпочинку: якщо цього не вiдбувається, в разультатi її накопичення настає перевтома.

Динамiка працездатностi передбачає наявнiсть кiлькох етапiв. На початковому етапi спостерiгається поступове її зростання по мiрi того, як людина включається в роботу — так зване “впрацьовування”. Потім настає стабiльний перiод, що може мати рiзну тривалiсть, у залежностi вiд виду роботи i загального стану органiзму. Вiн може змінитись перiодом компенсаторної перебудови, що характеризується виникненням перших ознак стомлення у виглядi послаблення i вiдволiкання уваги, зниження темпу роботи, змiни окремих фiзiологiчних функцiй. Хоча при цьому вольовим зусиллям робота ще може бути продовжена. Щоб попередити наростання стомлення i зниження працездатностi, саме в цей момент важливо вiдрегулювати iнтенсивнiсть навантаження. Працездатнiсть як один iз основних факторiв успiшностi навчання зазнає змiн пiд впливом навчального навантаження. У зв’язку з цим надзвичайно важливим є його нормування в межах, що забезпечують засвоєння необхiдного обсягу знань i вмiнь, без невиправданого перевантаження, що викликає стомлення i рiзного роду функцiональнi порушення.

Визначення критерiїв вiдповiдностi навчального навантаження віковим можливостям учнiв є одним iз найскладнiших i досi не розв’язаних завдань навчальної гiгiєни школярiв. Ця проблема не зводиться виключно до органiзації навчального процесу, регулювання його змiсту, обсягу матерiально-технічного забезпечення:

Важливо враховувати також вiковi и особистiсни властивостi учнiв. При цьому слiд зважати на особливостi поведiнки — тривожнiсть, прояви невротизму, що є свiдченням невiдповiдностi навчальних навантажень iндивiдуальним можливостям учня.

Педагогiчна практика засвiдчує, що дiти в межах однiєї вiкової категорiї значно вiдрiзняються один вiд одного своїми здiбностями, можливостями, швидкiстю засвоєння знань, стомлюванiстю. Вивчення залежностi рiвня працездатностi школярiв вiд обсягу навчального навантаження дозволило встановити, що у дiтей з високим i середнiм рiвнем працездатностi стомлення виникає в результатi iнтенсивної розумової роботи, а при низькому її рiвнi вiдчутне стомлення викликає навiть незначне розумове напруження, що є свiдченням сильної виснаженостi ЦНС.

Денна динамiка працездатностi. На початок навчального дня, до зниження рiвня працездатностi учнiв, слiд планувати уроки з предметiв, заснованих па вербальному, словесному викладi, тобто таких, що навантажують переважно другу сигнальну систему. На кiнець дня у зв’язку з вiдчутним зниженням продуктивностi роботи в розклад доцiльно включати уроки, що вимагають предметного, образного, конкретного сприйняття — малювання, креслення, в початкових класах — аплiкацiю, лiплення i т.iн. Заняття, пов’язанi iз значним розумовим напруженням, зосередженiстю, уважнiстю, слiд проводити в момент найнижчої працездатностi, тобто на першому уроцi, коли вiдбувається i на останньому, коли настає стомлення. Уроки працi i фiзичного виховання доцiльно планувати на середину навчального дня, використовуючи їх для переключення з переважно розумового навантаження на фiзичне. З огляду на те, що вступ до школи значною мiрою — на 50% — знижує рухову активнiсть дiтей, бажано передбачити їх.

Рiзнi дослiднi джерела мiстять не однаковi данi стосовно, зокрема, частоти серцевих скорочень як результату урокiв з рiзних предметiв, що є пiдставою для визначення їх мiсця в навчальному розкладi. Коректурна проба засвiдчує, що при проведеннi в старших класах математики на першому чи останньому уроках на 10 – 12% збiльшується число помилок у письмових роботах, на 4 – 7% зменшується обсяг виконаних завдань бiльш як у половини учнiв реєструється зниження частот пульсу, вiдзначаються iншi функцiональнi порушення.

Розподіляти руховi заняття найкраще в серединi навчального дня. Вмолодших класах практикується проведення комбiнованих урокiв, якi включають кiлька рiзних видiв дiяльностi.

Дослiдження тижневої динамiки працездатностi учнiв дало змогу з’ясувати, якi днi тижня характеризуються оптимальними показниками. Впонедiлок вiдбувається поступове включення школярiв у навчальну дiяльнiсть, тому їх працездатнiсть у цей день не досягає високого рівня. Найбiльш продуктивними днями є, як правило, вівторок і середа: З четверга поступово починає наростати стомлення, що максимально пiдвищується у п’ятницю i суботу. Так,у першокласникiв вiд понедiлка до суботи рiзко знижується здатнiсть до запам’ятовування чисел. Починаючи з середи помiтно зростає рухова активнiсть учнiв пiд час урокiв, їм стає важче довго зберiгати робочу позу. Узв’язку з низькими показниками працездатностi в понедiлок iп’ятницю небажано проводити в цi днi контрольнi роботи, контрольнi опитування, що вимагають значного нервового напруження. Так само невиправданим є планування на цi днi пояснення нового складного матерiалу.

Зниження працездатностi бiльшостi учнiв на кiнець тижня вимагає максимального розвантаження цих робочих днiв. Зниження в цi днi навчального навантаження за рахунок введення урокiв малювання, фiзкультури, екскурсiй забезпечує покращення функцiонального стану дитячого органiзму, збереження сталого рiвня працездатностi.

Рiчна динамiка працездатiюстi. Стомлення, що має властивiсть накопичуватися, призводить до погіршення самопочуття, вiдчутного пiдвищення артерiального тиску, спостерiгаєсться на початку навчального року iв середині третьої, найважчої, чвертi як результат надмірного напруження iперевтоми.

Висновки про працездатнiсть школярiв робляться здебiльшого на основi результатiв виконання ними дозованих завдань типу коректурних проб. Ця методика є досить інформативною щодо вiпиву навчального навантаження на функцiональний стан органiзму i широко застосовується в дослiдженнi гiгiєни навчання. За обсягом роботи, виконано протягом певного часового вiдрiзку, визначається швидкiсть роботи, а за кiлькiстю помилок у перерахунку на певний її обсяг — точнiсть виконання. На основi сукупностi цих показникiв визначасться продуктивнiсть роботи.

Змiна функцiонального стану ЦНС школярiв є симптомом, що свiдчить про необхiднiсть вiдпочинку. Вiн передбачає двi обов’язковi фази: вiдновлення функцiонального потенцiалу iзакрiплення досягнутого рiвня.

Якщо тривалiсть вiдпочинку недостатня, то працездатнiсть дуже швидко падає, стомлення наростає. У молодших школярiв першими ознаками стомлення є пiдвищена збудливiсть, рухове занепокоєння, вiдволiкання стороннiми справами.

Показники фізичної втоми. Вумовах навчального процесу одним iз способiв рекреацiї є пiдвищення рухової активностi школярiв. Включення в розпорядок дня рухливих занять i правильний їх розподiл дозволяє запобiгти негативному впливу навчальних перевантажень iуникнути перевтоми. Особливу користь дає проведения таких заходiв на свiжому повiтрi. В поєднаннi з рацiонально органiзованим харчуванням, спортивними заняттями, плаванням у вiдкритому басейнi, вони створюють оздоровчий ефект. До цього слiд додати позитивний емоцiйний заряд, який забезпечусться спiлкуванням з природою.

Попри свiй позитивнй вплив, спорт може стати причнноiо рiзноманiтних функцiональних ускладнень i зниження працездатностi. Статистика свiдчить, що такi ускладнення найчастiше обумовленi фiзичними перенапруженням, рiзким або надмiрним збiльшенням тренувальних навантажень, не пристосованими для спортивних занять майданчиками, невiдповiдним взуттям, надлишковою масою тiла, недотриманням технiки тренувань. Органiзатори спортивних дозвiллєвих заходiв повиннi враховувати рекреацiйнi вимоги до їх проведення, що дозволить усунути чи послабити вплив несприятливих чинникiв.

Вiдповiднiсть фiзичного навантаження стану здоров’я i рiвню пiдготовленостi учня можна визначити за зовнiшнiми ознаками стомлення (в режимi м’язового напруження i розслаблення) на основi таблицi 1.

Дiагчостика інтенсивності фiзичних навантажень. Існують рiзнi пiдходи до визначення iнтенсивностi фiзичних навантажень. У дозвiллєвiй практицi для педагога-органiзатора найзручнiшою в користуваннi є вiдома формула А. Горшкова: оптимальна частота серцевих скорочень дорiвнює 180 мiнус вiк (iнтенсивнiсть навантаження, оптиалъна для початкуючих бiгунiв). Добре пiдготовленi бiгуни можуть виходити з формули:

190 мiнус вiк. Дозування навантаження визначається в процентах вiд максимальної ЧСС,яка вираховується за формулою: 220 мiнус вiк. Дiапазон коливання ЧССзалежить вiд тренованостi i вiку i перебуває в межах 65 - 85,4.

Показники уваги i пам’ятi найбiльш високi в перiод iз листопада до березня вони поступово знижуються. Найнищого рiвня працездатнiсть досягає у травнi, при цьому спостерiгається погiршення функцiонального стану ЦНС, супроводжуване збiльшенням частоти скарг на нездужання, головний бiль, слабкiсть, руховим занепокоенням, якi є свiдченням зниження функцiональних можливостей оргнiзму, виснаження нервової системи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хімічний метод дератизації.	\|	Дiагностика стомлюваностi

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.