Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Групова динаміка як фактор психокорекції

Групова психокорекцiя вiдрiзняється вiд iндивiдуальної тим, що в нiй присутнiй груповий ефект, який забезпечується розвитком стосункiв у групi в напрямi iнтеграцiї. Групова динамiка каталiзує психокорекцiйний процес тим, що допомагау реалiзувати принцип багаторiвневостi в психокорекцiйнiй роботi, а це забезпечує оптимальнiсть дозування психокорекцiйних впливiв, поступальний розвиток зумовлюуться вiдповiдним характером психокорекцiї й навпаки. Психологiчна корекцiя являє собою психологiчний вплив на тi чи iншi структури з мєтою повноцiнного розвитку й функцiонування особистостi. Корекцiя застосовується в рiзних формах людської практики (в педагогiцi, медицинi та iн.); елементи психокорекцiї присутнi навiть у звичайному життувому спiлкуваннi, хоч не завжди цей процес здiйснюуться в достатнiй мiрi усвiдомлено й цiлеспрямовано.

Психокорекцiя в групi полегшується тим, що виникає атмосфера психологiчної пiдтримки, захищеностi, психологiчної безпеки. Групова iнтеграцiя дає змогу вийти на глибшi рiвнi позитивної дезiнтеграцiї особистiсної структури суб'єкта. Груповий ефект проявляється у феноменi наслiдування, коли саморозкриття одних членiв групи iнiцiює саморозкриття iнших. Одним же з головних психокорекцiйних групових ефектiв, на наш погляд, є можливiсть навчатися не лише на власному досвiдi, а й на досвiдi iнших через розвиток умiння аналiзувати груповий матерiал. Тобто починають дiяти не лише механiзм наслiдування, а й iдентифiкацiя, катарсис, якi створюють особливу робочу ауру. Інтеграцiя групи сприяє зниженню в учасникiв навчання тривожностi, напруженостi, почуття психологiчної загрози вiд присутнiх. Інтеграцiйнi процеси в групi знижують прояви ситуативних захистiв i вiдкривають можливiсть дослiдження базових форм захисної системи суб'єкта.

Групова динамiка об'єктивується в психомалюнках, якi учасники АСПН виконують щодня на тему: "Група сьогоднi". Завдяки психомалюнковi всi динамiчнi аспекти розвитку групи пiддаються рефлексiї її художнiй матерiалiзацiї. Виконання малюнка сприяє швидшому виявленню особистiсної проблеми суб'єкта Самi малюнковi тести являють собою психокорекцiйну цiннiсть i дають змогу тримати пiд контролем груповi й iндивiдуально-особистiснi змiни.

Кожному, хто зорiєнтований на професiйне опанування мистецтва управлiння груповою психокорекцiєю, в центрi уваги треба мати головнi механiзми цього процесу: позитивну дезiнтеграцiю i вторинну інтеграцiю на бiльш високому рiвнi розвитку. Якщо в груповому вiдношеннi ми тримаємо в полi зору головним чином динамiку iнтеграцiї групи, то в iндивiдуально-особистiсному - процес позитивної дезiнтеграцiї, який закономiрно приводить до інтеграції на вищому рiвнi розвитку. Але слiд памятати, що процес iнтеграцiї групи вiдiграє лише допомiжну роль щодо цiлей психокорекцiї, а позитивна дезiнтеграцiя має безпосереднє вiдношення до особистiсних змiн учасникiв навчання.

В iндивiдуально-особистiсному планi завданням керiвника групи у забезпечення багаторiвневостi цих процесiв i їх поступовий взаємоперехiд одного в одного, таким чином, аби часткова позитивна дезiнтеграцiя змiнювалася на часткову вторинну iнтеграцiю на вищому рiвнi розвитку. Засвоєні силою й часовими параметрами процеси дезiнтеграцiї й iнтеграцiї повиннi мати зворотний взаємозвязок, при цьому iнтеграцiя групи трохи випереджає особистiсну дезiнтеграцiю. Це має враховувати керiвник групи.

Із вищесказаного ясно, що глибинне саморозкриття членiв групи є небажаним ранiш, анiж група готова сприймати й аналiзувати iнтимний матерiал, та й сама людина (протагонiст) не повинна потрапити в ситуацiю, коли з часом пожалкує про свою поведiнку (усоромиться її). Дуже важливо, щоб у першi днi роботи групи, коли вiдбувається процес "розморожування", керiвник не сприймав присутнiх крiзь призму деяких власних гiпотез (відносно їхнiх особистiсних проблем) або завершених психодiагностичних висновкiв, зроблених на пiдставi тестового обстеження. Психодiагностичнi прогнози мають народжуватися в групi в результатi аналiзу поведiнкового матерiалу її членiв, який звертатиме увагу логiкою несвiдомого та фактами вiдступу вiд реальностi, якi зумовлюються психологiчними захистами.

З моменту виникнення перших гiпотетичних припущень управлiння групою набуватиме iндивiдуально виправданої (для того чи iншого її члена) спрямованостi на розкриття першопричин особистiсних проблем учасникiв. Треба також памятати, що процеси дезiнтеграцiї й iнтеграцiї досягають у групi найбiльшої iнтенсивностi через 5-6 днiв (при роботi по 10-12 год. на добу), i тодi є пiдстави вважати, що група перебуває у найпродуктивнiшому перiодi - робочiй стадiї (яка прийшла на змiну початковiй стадiї - "розморожуванню").

Якщо iндикатором дезiнтеграцiї є емоцiйнi стани суб'єкта (подив, тривожнiсть, сором, смуток, вiдчуття "втрати грунту під ногами", ефект "душної ночi", невдоволенiсть собою та iн.), то показником iнтеграцiє на бiльш високому рiвнi розвитку у розширення самосвiдомостi, здатнiсть до самоаналiзу, до рефлексiї, сензитивностi, розумiння ролi дитинства у визначеннi глобальних життєвих настановлень, здатнiсть до ауто психокорекції тощо.

При цьому дуже важливо забезпечувати позитивний характер дезiнтеграцiї й уникати негативного її характеру. Найчастiше це спричинюється актуалiзацiую ситуативних форм "захисту". Цьому може сприяти ситуацiя, коли керiвник умисно намагається викликати агресiю на себе. Й бiльшiсть присутнiх переконанi, що групова поляризацiя є необхiднiстю. За таких умов вони не усвiдомлюють важливiсть спiльностi цiлей групи й керiвника. Вся психокорекцiя послiдовно має пробуджувати конструктивнi прояви енергiї (лiбiдо), а не деструктивнi, руйнiвнi (мортiдо). В групах, зорiєнтованих на поляризацiю взаємин, недостатньо розумiють функцiйнi особливостi "психологiчних захистiв", якi легко актуалiзують недоброзичливiсть у взаєминах.

Дуже важливою є послiдовнiсть дiй керiвника групи, спрямованих на позитивну дезiнтеграцiю, що виключає провокування негативної реакцiє в групi (на кого б то не було).

Добре, коли з самого початку члени групи прилучаються до процесу дослiдження, зорiєнтованого на пiзнання себе та iншого, що вимагає здатностi обернути себе на об’єкт вивчення.

Єднання зусиль керiвника та групи в пiзнаннi суб'єктивних труднощiв спiлкування сприяє iнтеграцiї, а не поляризацiї. Для цього дуже важливо, щоб присутнi навчилися знiмати з себе ситуативнi "захиснi" реакцiї завдяки переважанню групових цiнностей, навчилися взаємоприйняттю суб'єкта таким, яким вiн є, взаємопiдтримцi. Психологiчна захищенiсть нейтралiзує емоцiйний рiвень переживань учасникiв занять. Розвиток умiнь об'єктивного аналiзу групового матерiалу та самопiзнання зближує керiвника групи та її членiв. Тому iнтеграцiя групи, згiдно з методичними засадами АСПН, виражаються в гармонізації зусиль усiх членiв групи в опануваннi специфiкою та особливостями проявiв периферiйної захисної системи суб'єкта і логiкою несвiдомого, яка є когнiтивною основою базових (особистiсних) "захистiв", що впливають на магiстральнi життєвi його настановлення. Опанування учасниками навчання основ психологiчного аналiзу матерiалу потрiбне як для забезпечення результативностi в АСПН, так i для того. щоб навички аналiзу збереглися й допомагали в життєвiй ситуацiї спiлкування, сприяли постiйному розширенню рефлексивних знань. Тому поняття кiнцевого результату роботи групи АСПН у вiдносному.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. Абіотичні та біотичні фактори.
  4. Агрегування та факторизація
  5. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
  6. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
  7. Аеро- та гідродинаміка
  8. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  9. Анализ влияния факторов на изменения фонда рабочего времени
  10. Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації
  11. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
  12. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів




Переглядів: 1177

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття психічного захисту. Його різновиди й функції | Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.024 сек.