• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Віддалені

Менш настійні

Настійні

Тема: Поведінка покупців на споживчому ринку та ринку організацій споживачів

Лекція 19

Домашнє завдання.

1. Підготуйте реферат на тему:

Репресії проти національних меншин.

Фольксдойче за часів правління Сталіна.

Опрацювати § ___

В зошитах для самостійної роботи законспектувати Тему 4.

1. Дослідження потреб і типологія споживачів.

2. Мотиваційні чинники, що формують поведінку споживачів.

3. Процес вивчення поведінки покупців.

4. Методи визначення місткості ринку.

1. Потреба — це нестаток чого-небудь, об'єктивно необхідного для під­тримання життєдіяльності і розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства загалом, внутрішнє спонукання активності.

Ф. Котлер виділяє три категорії: нужда, потреба, попит.

Нужда - відчуття людиною нестачі будь-чого.

Потреба — нужда, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня й особистості індивіда.

Попит - потреба, підкреслена купівельною спроможністю.

У розвитку потреб виділяють чотири стадії:

перша стадія - виникнення (зародження) потреби;

друга стадія - поширення потреби

третя стадія - насичення і стабілізація потреби;

четверта стадія - стадія поступового згортання і відмирання окремої потреби.

Є безліч класифікацій потреб за різними класифікаційними ознаками. Особливе місце в маркетингу посідає класифікація, основана на послідовному розширенні меж активності особис­тості розрізняють чотири групи потреб:

· потреби, пов'язані з тим, що людина перебуває в колі зо­бов'язань, які належать її сім'ї і визначені їй соціальною роллю в сім'ї (батько, чоловік, брат, дід і т. д.);

· потреби, пов'язані зі спілкуванням і діяльністю в малих со­ціальних групах (бригада, компанія друзів і т. ін.);

· потреби, пов'язані із залученням до діяльності великих ко­лективів, зокрема й невиробничих (завод, об'єднання, спортивна організація, партія тощо);

· потреби, пов'язані з належністю до певної соціальної систе­ми і певного державного устрою і, відповідно, з дотриманням з боку людини законів, різних підзаконних актів і норм, а також правил суспільного життя людей.

Залежно від суб'єкта (або за типом спільності) потреби по­діляють на суспільні й особисті.

За змістом розрізняють:

природні (первинні) потреби

інтелектуальні потреби також є вторинними

За формою вираження розрізняють потреби матеріальні й духовні.

Залежно від об'єкта (міри конкретизації) розрізняють за­гальні й окремі потреби.

За мірою настійності розрізняють три види потреб.

За мірою раціональності розрізняють раціональні та ірраці­ональні потреби.

Переглядів: 510