• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Третя фаза.

Друга фаза.

Перша фаза.

План

1. Етапи еволюції біосфери.

2. Роль людини в біосфері.

3. Ноосфера.

4. Сучасні наукові підходи і обґрунтування концепції еколого-економічного збалансованого розвитку людства

Література

1.Федоренко О.І., Бондар О.І., Кудін А.В. Основи екології: Підручник.-К.: Знання, 2006.- С. 35-38.

2. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології. Навчальний посібник.-К.: Каравела, 2006.- С. 91-102.

Хід лекції

1. Етапи еволюції біосфери.

Більшість авторів гіпотез про походження життя на Землі припускали, що протягом величезного проміжку часу наша планета була інертною і на її поверхні, в атмосфері і океані відбувався повільний абіогенний синтез органічних сполук, який привів до утворення перших примітивних організмів. Встановилося майже традиційне уявлення про те, що на Землі відбувалася тривала хімічна еволюція, яка передувала біологічній і охоплювала інтервал часу не менше 1 млрд. років.

Біосфера має довгу й багато в чому драматичну історію, тісно пов’язаною з еволюцією Землі. Еволюцію Землі можна умовно поділити на кілька фаз.

Формування ранньої земної кори, атмосфери та гідросфери. Виникнення геологічного кругообігу речовини.

Згідно з найпоширенішою серед астрономів і астрофізиків гіпотезою, Всесвіт виник близько 20 млрд. років тому внаслідок Великого вибуху. Потім утворилася наша Галактика (8 млрд років тому).

Первинна кора нашої планети – Землі – утворилася приблизно 4,6 млрд. років тому. Відтоді на її поверхні осідали метеорити і космічний пил. З тріщин тонкої кори неперервно вивергалися розжарена лава і разом з нею –гази. Ці гази утворили первинну атмосферу планети, яка складалася з метану, аміаку, водяної пари, вуглекислого газу, сірководню, ціанистого водню й практично не містила кисню та озону.

Перед біологічна (хімічна) еволюція.

Протягом цієї фази (4, 6-3,8 млрд. років тому) на Землі відбулися процеси синтезу й накопичення простих органічних сполук, необхідних для існування життя: амінокислот і простих пестицидів, азотистих основ, простих вуглеводнів.

Давня біосфера. Виникнення біологічного кругообігу речовин. Формування кисневої атмосфери. (3,8-4 млрд. років тому). Рештки перших живих організмів дійшли до нас у вигляді так званих строматолітів - вапнякових решток синьо-зелених водоростей, а також у вигляді осадових порід.

Четверта фаза.

Виникнення еукаріот. Заселення суші. Сучасна біорізноманітність органічного світу.

2. Роль людини в біосфері.

Ми живемо в домі, ім'я якому — біосфера. Але вона, своєю чергою, тільки мала частинка Великого Всесвіту. Наш дім лише зовсім маленька частинка неосяжного Космосу. І людина зобов'язана відчувати себе частинкою неосяжного Космосу. Вона повинна знати, що виникла не через чиюсь потойбічну волю, а в результаті розвитку, і, як апофеоз цього розвитку, вона знайшла Розум, здатний передбачати результати своїх дій і впливати на події, що відбуваються навколо неї, а відтак, і на те, що відбувається у Всесвіті! Вільний вибір має спиратися на світогляд, котрий формується досвідом багатьох поколінь. Людина повинна знати, що їй недоступно й заборонено, — в усі часи гонитва за ілюзіями, фантомами була однією з головних небезпек, які чигають на людину... Ці принципи — основа екології, фундамент екологічного світогляду.

М. М. Мойсеєв

Людина в біосфері Землі виступила в ролі нової сили, нового фактора. Сьогодні людина вже оволоділа й продовжує оволодівати величезними силами при­роди, і це поставило перед нею найболючіше питання — про саму себе. Хто ж вона, людина, яке її місце в світі? Які її права та обов'язки перед Матір'ю-Природою й самою собою? Чи є межа цих прав? А якщо є, то де вона? «Людина вперше реально зрозуміла, — писав В. І. Вернадський, — що вона — житель планети й може, повинна мислити й діяти в новому аспекті, не лише окремої осо­бини, сім'ї або роду, держав або їхніх союзів, а й у планетарному аспекті».

Нині складаються зовсім нові взаємовідносини в системі людина—біосфера. Земля, котра раніше здавалася людині нео­сяжною, безкраю, величезною, сили якої викликали в неї благо­говійний трепет, були грізним нагадуванням про безсилість виду гомо сапієнс, сьогодні вже такою не уявляється. Хоча сліпі при­родні сили й нині не стали слабшими й час від часу нагадують про себе руйнівними землетрусами або іншими стихійними лиха­ми, могутність людини здається просто безмежною.

• За рахунок роботи тисяч радіо-, телестанцій, релейних ліній та інших об'єктів Земля сьогодні випромінює енергії в радіодіапа­зоні (на метрових хвилях) більше, ніж Сонце.

• Щороку людство лише в сільському господарстві перевер­тає, перелопачує своїми плугами й культиваторами таку масу ґрунту, яка в 200 разів більша, ніж маса піску, глини, мулу, що виносяться в океан усіма річками Землі.

• Людство стало провокувати справжні землетруси — в результаті підземних ядерних вибухів, а також будівництва вели­ких водосховищ у сейсмічно небезпечних зонах.

• Сьогодні людина не лише використовує всі елементи таб­лиці Менделєєва, а й створює нові, яких раніше не було на Землі, наприклад плутоній.

• Усе добуте з надр Землі людина розсіює на поверхні, коло­сально прискорюючи переміщення хімічних елементів у біосфері, руйнуючи ті біохімічні цикли, які склалися протягом мільйонів років.

Запаси енергетичної сировини, металів та інші, які природа накопичувала в своїх коморах протягом цілих геологічних періодів, людина розтрачує за лічені десятиліття. Натомість вона вносить у природу нові сполуки, здебільшого шкідливі для біо­сфери. На сьогодні за рахунок техногенної діяльності в біосферу потрапило вже близько 50 тис. нових хімічних речовин, не влас­тивих природі і, як правило, шкідливих для живих організмів.

Люди й далі продовжують діяти в тому самому напрямі, неусвідомлюючи очевидного факту: Земля, на якій вони розвинули­ся до сучасного рівня, — це маленька планета з обмеженими ре­сурсами й дуже вразливим режимом, і вона вимагає до себе тим обережнішого і дбайливішого ставлення, чим ширшими стають можливості людей порушувати цей режим.

На думку деяких учених, серед причин цієї глобальної екологічної кризи, що насувається, головними є дві: надмірне зростання чисельності населення Землі й надмірне використання людиною основних природних ресурсів.

Ситуація ще більше ускладнюється тим, що до появи на Землі людини всі процеси в біосфері базувалися на використанні відновлюваних ресурсів. Сьогодні людство 90 % енергії для своїх потреб добуває з не відновлюваних джерел (спалює нафту, вугілля, газ тощо). Використання ресурсів цього типу спричиняє такі порушення в біосфері, з якими вона неспроможна боротися. Наприклад, у природи немає механізмів нейтралізації радіоактив­ного забруднення внаслідок діяльності АЕС. Не може природа також компенсувати шкоду, заподіяну будівництвом гідроелект­ростанцій, коли великі ділянки суші затоплюються водою.

Зруйновані людством біоти самі стають джерелом забруднен­ня природного середовища. Наприклад, через надмірне внесення в ґрунт мінеральних добрив і пестицидів порушуються склад і діяльність мікроорганізмів, що призводить до посиленого надход­ження в атмосферу метану й вуглекислого газу. З цієї ж причини, а також унаслідок швидкого знищення лісів біота континентів почала виділяти в атмосферу стільки С0₂, скільки його надходить туди ж від згоряння мінерального палива.

Читайте також:

1. Значення суб’єкта повідомлення передає перша особа, адресата повідомлення – друга особа, об’єктаповідомлення – третя особа.
2. Основні характеристики фаз інвестиційного проекту. Передінвестиційна фаза.
3. Початковий фазовий кут, або початкова фаза.
4. Прокурор як третя особа у адмінстративному процесі
5. Третя відміна
6. Третя пелюстка.
7. Третя форма – соціальне ринкове господарство.
8. Фінансові інструменти ( третя складова фінансового механізму).

Переглядів: 902