Сімейні конференції.

Лекція 3. Форми відновного правосуддя та їх характеристика.

Зовнішній вираз відновного правосуддя позначають терміни – "форма", "модель", "програма".

На думку В.Т. Маляренка, існує декілька моделей (форм) відновного правосуддя. При цьому поняття "модель" та "форма" розглядаються як тотожні поняття. В.В. Землянська також використовує терміни "модель" та "форма" відновного правосуддя. Р.Р. Максудов для зовнішнього вияву, реалізації відновного правосуддя використовує термін "програми". Одночасно він говорить, що реалізація відновного підходу передбачає використання специфічних форм організації процесу, а формою роботи є програма відновного правосуддя. У такому випадку поняття "форма" і "програма" розглядаються відповідно як загальне та окреме. Тобто відновне правосуддя реалізується через програми. Як зазначає Г. Зер, відновне правосуддя знаходить зовнішній вираз через свої форми, моделі.

Тобто при позначенні зовнішнього виразу відновного правосуддя використовуються різні поняття, подекуди одночасно, але термін "форма" найбільш поширений та має узагальнюючий характер.

Відповідно до Нового тлумачного словника української мови, форма розглядається, зокрема, як тип, будова, спосіб організації чого-небудь; зовнішній вияв якого-небудь явища, пов’язаний з його сутністю, змістом; спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз. Відновне правосуддя, як і будь-яке правове явище, має власну форму зовнішнього виразу.

Резолюція Економічної та Соціальної Ради ООН "Про основні принципи застосування програм відновного правосуддя у кримінальному судочинстві" від 24 липня 2002 р., виділяє три основні форми відновного правосуддя: 1) сімейні конференції; 2 кола правосуддя; 3) медіація.

Сімейні конференції та кола правосуддя, в порівнянні з медіацією, не набули значного застосування у світі. Історія української кримінально-процесуальної політики у різних проявах знала усі фори відновного правосуддя. Проте найпоширенішою та найбільш адекватною українським реаліям та ментальності є медіація. Однак сімейні конференції та кола правосуддя теж заслуговують на певну увагу.

Сімейні конференції (далі - конференції) найпоширеніші в Новій Зеландії. Така форма вирішення кримінально-правових конфліктів існувала в традиціях корінного населення, яке негативно сприймало традиційну систему кримінального процесу. Під впливом росту злочинності неповнолітніх серед корінного населення у 1989 р. була реформована ювенальна юстиція шляхом прийняття закону "Про дітей, молодь та їх сім’ї". Незважаючи на те, що зазначений правовий акт було засновано на традиціях лише спільноти Маорі, він поширював свою чинність на все населення Нової Зеландії.

Відповідно до закону "Про дітей, молодь та їх сім’ї", порушені кримінальні справи щодо неповнолітніх передаються поліцією і судами для вирішення на конференції.

Конференція є зустріччю потерпілого і правопорушника, у якій беруть участь також сім’ї кожної зі сторін, родичі (особливо це стосується неповних та неблагополучних сімей) та авторитетні у громаді люди. У конференціях також можуть брати участь адвокат потерпілого чи правопорушника або юрист, що призначається судом. Конференцію організовує соціальний працівник за рішенням поліції, яка є представником обвинувачення чи суду.Ф. МакЕлрі наголошує, що представники поліції не можуть проводити конференції, оскільки у такому випадку орган розслідування і обвинувачення може впливати на прийняття рішення про форми і обсяг відповідальності правопорушника.

Під час зустрічі всі присутні мають право висловити свої думки, дослідити факти і знайти загальне рішення проблеми. При цьому мова йде не тільки про відшкодування збитків. На конференції обговорюється питання про позбавлення волі чи застосування реабілітаційної програми. Характерно, що таке рішення має бути прийнято одностайно.

Як зазначає Д. Маєрс, одним із основних завдань конференції є вплив на правопорушника з метою усвідомлення, прийняття відповідальності за вчинений злочин і спрямування його на шлях виправлення.

За результатами конференції укладається угода. Вона може передбачати накладення на правопорушника обов’язку вибачитись перед потерпілим, відпрацювати громадські роботи, відшкодувати завдану злочином шкоду, взяти участь у виховних програмах. Угода, досягнута за результатами конференції, містить рекомендації суду щодо можливого перебігу кримінального процесу чи призначення покарання. Суд приймає остаточне рішення у кримінальній справі з врахуванням результатів конференції. Проте він може відхилити її результати і призначити покарання самостійно.

У випадку прийняття судом рішення конференції при вчиненні злочину невеликої тяжкості, кримінальна справа закривається, а до правопорушника застосовуються заходи, що були нею прийняті. Якщо вчинено тяжкий злочин (розбій, зґвалтування), проведення конференції допускається з метою відшкодування матеріальної і моральної шкоди потерпілій особі, але це не виключає застосування покарання за рішенням суду.

Використання відновного правосуддя щодо повнолітніх на законодавчому рівні чітко не закріплено. Статті 11, 12 Кримінального кодексу Нової Зеландії передбачають обов’язок правопорушника відшкодувати потерпілому шкоду, яка була завдана злочином. Фактично ці норми, які носять загальний характер, і є формальною підставою для проведення відновних процедур щодо повнолітніх, оскільки, як вважають А. Моріс та Дж. Максвел, застосування конференцій до повнолітніх правопорушників охоплюють незначну кількість злочинів.

У 1996 р. у Новій Зеландії розпочато проведення конференцій при вчиненні тяжких злочинів повнолітніми (злочини проти власності, злочини проти життя і здоров’я особи, що спричинили тяжкі наслідки).

В загальному, велика кількість потерпілих (94%) висловлюють бажання брати участь у конференціях. Але з різних причин їх відсоток становить тільки 50%. Більшість із них (60%) задоволені результатами конференцій. Проте 25% потерпілих, які брали участь у таких процедурах, вважають, що це завдало їм шкоду. А. Моріс вважає, що отримані подекуди негативні дані означають не фундаментальні помилки в цих процесах, а "наявність практики, яка не приділяє належної уваги потребам потерпілих".

Незважаючи на існуючі проблеми, у Новій Зеландії конференції функціонують настільки успішно, що близько 80% кримінальних справ, які направляються на дану відновну процедуру, закриваються після їх проведення.

Конференції стали частиною формальної системи правосуддя не тільки Нової Зеландії. У 1991 р. в Австралії з ініціативи поліції розпочалось впровадження конференцій у практику. У 1993-1994 рр. у Західній та Південній Австралії така форма відновного правосуддя була закріплена на законодавчому рівні. За аналогією з новозеландським варіантом, конференції в Австралії ініціювалися поліцією та судом і стосувалися злочинів, які вчиняли неповнолітні.

У різних частинах Австралії конференції мають свої місцеві особливості. Як зазначає Т. Оконнел, на півдні Австралії проведення конференцій координує спеціально підготовлений офіцер поліції, а основна мета процедури спрямована на вирішення питання про відшкодування шкоди, що завдана злочином. П. Макколд говорить, що конференції можуть бути проведені не тільки представниками поліції, а й іншими членами громади, що пройшли відповідну підготовку (наприклад, вчителі). Як бачимо, австралійський варіант, на відміну від новозеландського, допускає активну роль поліції у процесі проведення конференції. Наприклад, у Південній Австралії конференції проводить ювенальний суддя, на розгляд якого надійшла кримінальна справа.

Конференції в Австралії повторюють новозеландську форму відновного правосуддя.

Зважаючи на особливості новозеландських та австралійських конференцій, враховуючи українську побудову сім’ї, родини, таку форму відновного правосуддя в нашій державі слід було б назвати "родинні конференції". Застосування родинних конференцій в Україні могло б бути ефективним у громадах з невеликою кількістю жителів, що характеризуються компактним проживанням на певній території або етнічною ознакою. Загалом застосування родинних конференцій видається досить складним і не характерним для сьогодення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Кола правосуддя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.