Статут має 5 розділів і 4 додатки.

У розділі 1 “ Загальні положення” визначено, що військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.(ст.1).

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст.2).

Військова дисципліна досягається шляхом:

- виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців;

- особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, вимог статутів;

- формування правової Культури військовослужбовців;

- умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них;

- зразкового виконання командирами військового обов’язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

- підтримання у підрозділах, закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

- своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

- чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.(ст.3).

Статті 1,2,3 дисциплінарного статуту треба знати на семінарському занятті досконало.

За стан дисципліни відповідає командир.

У розділі 2 “Заохочення” визначено, що заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни, надано перелік заохочень, які застосовуються до рядових (матросів), сержантів (старшин); права командирів (начальників) щодо застосування заохочень до підлеглих від рядового до офіцерів та генералів(адміралів); порядок застосування заохочень.

У розділі 3 “Стягнення за порушення військової дисципліни” визначено, що у разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни, або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.

Надається перелік стягнень, які можуть накладатися на рядових, сержантів (від зауваження до позбавлення військового звання); права командирів (начальників) накладати дисциплінарні стягнення на всі категорії військовослужбовців (від рядового до генерала); порядок накладання і виконання дисциплінарних стягнень.

У розділі 4 “Облік заохочень та дисциплінарних стягнень” визначено, що облік ведеться в усіх підрозділах ( від роти і вище) та військових частинах. Усі заохочення та стягнення заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.

Командири різних ступенів зобов’язані періодично переглядати службові картки військовослужбовців з метою перевірки правильності застосованих заохочень та накладених стягнень.

Кожний військовослужбовець один раз на рік чи при переведенні на нове місце служби повинен ознайомитись із своєю службовою карткою й розписатися про це. При переведені картка пересилається до нового місця служби.

У розділі 5 “Про пропозиції, заяви та скарги” визначено, що усі військовослужбовці мають право направляти письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів, які проводять попереднє (досудове) слідство у разі:

- незаконних рішень, дій щодо них командирів;

- незаконного покладання на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командиру тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості.

Командир, який допустив несправедливість або незаконні дії щодо підлеглих за подання пропозиції, заяви чи скарги, несе відповідальність згідно із законами України.

Усі пропозиції, заяви та скарги фіксуються обов’язково в день їх надходження в журналі реєстрації, який ведеться у кожній частині.

У статуті крім 5 розділів є 4 додатка, які доповнюють і пояснюють деякі положення статуту.

в) Статут гарнізонної та вартової служби ЗС України.Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов’язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Розглянемо спочатку деякі загальні положення.

Військові частини ЗС України, розташовані постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза ним (ними), становлять гарнізон. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служба.

Гарнізонна служба забезпечує додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя, проведення гарнізонних заходів за їх участю. А вартова служба забезпечує надійну охорону та оборону важливих військових об’єктів, бойових прапорів, тощо. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача Оперативного Командування, а в місті Києві – наказом МО України.

Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт у межах гарнізону здійснює начальник гарнізону, а в межах ОК – командувач військ ОК, який відповідає за її стан.

Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.

Забезпечення в/дисципліни та порядку військовослужбовцями у громадських місцях, організація служби гарнізонних варт і патрулювання покладається на військову комендатуру гарнізону(чи нештатну комендатуру).

До гарнізонної та вартової служби залучаються військові частини ЗС України, що входять до складу гарнізону. Черговість несення служби визначає начальник гарнізону.

Розглянемо стислий зміст статуту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та загальна характеристика статутів Збройних Сил України.	\|	Часовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.