• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності.

Теорія корисності передбачає, що ціна, яку готовий заплатити покупець на ринку за товар, є категорією суб'єктивною.

Корисність — це спроможність товару задовольняти потреби, ба­жання, смаки і вподобання споживача.

Корисність товару— це задоволення, яке отримують від споживання.

Не можна ото­тожнювати корисність і користь, тобто функціональну придатність. Так, картини відомих художників можуть не приносити користі з практичної точки зору, але ма­ють величезну корисність для любителів живопису.

Корисність товару має дві властивості:

1) вона є різною для різних людей, оскільки залежить від смаків і вподобань. Наприклад, конкретна телевізійна про­грама (лялькова вистава) може давати неоднакове задоволення чи корисність для різних членів сім'ї. Якщо діти будуть надзвичайно задоволені, дивлячись цю про­граму, то дорослі можуть нудьгувати, бо віддають перевагу серйозним фільмам чи політичним програмам;

2) корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж лю­дини в різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто взимку і влітку, ліки для здорової та хворої людини, парасолька під час дощу і за доброї погоди.

Ніхто на практиці не винайшов ме­тоду для відносного визначення корисності (ступеня задоволення) від споживан­ня благ. Наявні показники цього зробити не можуть. Індивідуальний споживач має свою підсвідому оцінку корисності, що не виявляється назовні. Проте з метою наочності економісти допускають, що ступінь задоволення можна виміряти, і називають одиницю виміру — ютиль (від англ. — корисність). Вважається, що кожний товар має певну кількість ютилів (и), або певну кількість одиниць корис­ності чи задоволення. Залежно від кількості ютилів, тобто одиниць корисності товарні розрізняють граничну, загальну і середню корисність.

Гранична корисність (MU) — це додаткова корисність, яку отримує людина від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого товару.

Існує закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена), згідно з яким при споживанні кожної додаткової (наступної) одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується. Наприклад, перший калькулятор принесе вам більше задоволення, ніж другий чи третій. Так самої перший телевізор, і автомобіль, і перша порція морозива тощо.

НаприкладГранична і загальна корисність споживання яблук (дані умовні)

Використовуючи дані таблиці, побудуємо криву граничної корисності

Закон спадної граничної корисності передбачає, що усі решта чинників, такі як дохід, смаки і вподобання, є постійни­ми величинами. Загалом цей закон по­ширюється на абсолютну більшість то­варів, хоча є і винятки. Це антикваріат, колекціонування марок чи монет, алко­голь, додаткові сигарети тощо.

Граничну корисність можна визначитичерез нахил кривої загальної корисності.

Гранична корисність = зміна загальної корисності / зміна кількості одиниць спожитого товару

Наприклад, MUчетвертого яблука = 30-26 / 4-3 = 4 ютилі.

Загальна корисність (TU) — це корисність, яку отримує спо­живач від використання товару загалом.

Наприклад, від спо­живання усіх семи яблук. Загальна корисність є звичайною сумою усіх граничних корисностей. Якщо гранична ко­рисність є величиною додатною, то в міру збільшення кількості одиниць спожитого товару його загальна ко­рисність зростатиме, оскільки гранична корисність щоразу додається до загаль­ної. Однак темп зростання загальної корисності зменшуватиметься.

Використовуючи дані таблиці, побудуємо криву загальної корисності.

Із графіка бачимо, oо гранична ко­рисність є додатною, коли крива загальної корисності спрямована вгору і зростає у міру збільшення кількості спо­житих яблук. Але зростання загальної ко­рисності щоразу зменшується, бо змен­шується величина граничної корисності.

Середня корисність (AU)— це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницютовару.

Середня корисність = загальна корисність даної кількості товару / кількість одиниць спожитого товару

Наприклад, середня корисність чотирьох яблук розраховується так: 30 / 4 = 7,5(ютилі). Кожнез чотирьох яблук приносить середню корисність або ступінь задоволення у 7.5 ютилі.

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. IV. Закони ідеальних газів.
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
7. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
8. Аграрні закони України
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Переглядів: 3119