• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи роботи соціального робітника для боротьби з жорстокістю або насильством у сім'ї

Проблема домашнього насильства сьогодні час є дуже актуаль­ною для нашого регіону. Багато батьків поїхали за кордон на заробі­тки, залишивши вдома неповнолітніх дітей на одного з батьків, опі­кунів, сусідів, а інколи — кинувши напризволяще. Діти опиняються беззахисними перед фізично і психологічно сильнішими доросли­ми, які дуже часто використовують ці переваги у власних цілях. Дехто з батьків взагалі вважає, що має право робити зі своєю дити­ною все, що заманеться. Можливо, вони просто не замислюються над тим, що деякі їхні дії можна кваліфікувати як насилля і притя­гнути їх до адміністративної і кримінальної відповідальності.

Які дії можна кваліфікувати як насилля? Куди звернутися, як захистити себе у разі вчинення насилля? Чи існує правова база щодо профілактики та припинення насилля у сім'ї?

В Україні 15 листопада 2001 року прийнято Закон «Про попере­дження насилля в сім'ї». Цей Закон визначає правові і організа­ційні основи попередження насилля в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насилля в сім'ї.

Цим законом визначено, перш за все, термінологію, яка є осо­бливо важливою при застосуванні юридичних способів захисту. В законі даються поняття взагалі насилля в сім'ї та окремих його ви­дів: сексуального, фізичного, психологічного, економічного.

Отже:

v насилля в сім'ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров'ю;

v фізичне насилля в сім'ї — умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може при­звести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізично­го чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності;

v сексуальне насилля в сім'ї — протиправне зазіхання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуаль­ного характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї;

v психологічне насильство в сім'ї — насилля, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;

v економічне насильство в сім'ї — умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.

План безпеки:

1. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насилля повто­риться знову.

2. Розкажіть про насилля тим, кому ви довіряєте (друзям, родичам).

3. Якщо суперечки, інциденту уникнути не вдасться, постарай­теся вибрати для нього кімнату, з якої можна у разі необхідності легко вийти. Уникайте суперечок у ванній кімнаті, на кухні.

4. Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію,
якщо почують шум і крики з вашої квартири.

5. Заздалегідь довідайтеся про телефони місцевих служб, які зможуть вас підтримати (телефон довіри).

6. Якщо ситуація критична, то покидайте дім, не зволікаючи. Пам'ятайте: під загрозою знаходиться ваше життя!

Підставами для вжиття заходів з попередження насильства всім'ї є:

Ø заява про допомогу жертви насилля в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насилля в сім'ї;

Ø висловлене жертвою насилля в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насилля в сім'ї, згоди на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї, якщо повідом­лення або заява надійшли не від нього особисто;

Ø отримання повідомлення про застосування насилля в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недіє­здатного члена сім'ї.

Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем прожи­вання постраждалого від насилля в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насилля, управлінням або відділом у справах сім'ї та молоді відповідної місцевої держадмініс­трації, органами опіки і піклування, службою дільничних інспекто­рів міліції та кримінальною мілщією у справах неповнолітніх органу внутрішніх справ. Відмова у прийняті та розгляді заяви не допуска­ється. Заяву розглядають протягом не більше, ніж трьох днів.

Члени сім'ї, які вчинили насилля в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону. У Законі України «Про охорону дитинства», в статті 10 «Пра­во на захист від усіх форм насилля» записано: «Кожній дитині гаранту­ється право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Дис­ципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, спра­ведливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Держава здійснює захист дитини від:

§ усіх форм фізичного і психічного насилля, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексу­альні зловживання, у тому числі — з боку батьків або осіб, які їх замінюють;

§ втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання ал­коголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;

§ залучення до екстремістських, релігійних, психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та розповсю­дження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, залучення до азартних ігор тощо.

Держава через органи опіки і піклування, служби у справах не­повнолітніх у порядку, встановленому законодавством, надає ди­тині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобі­ганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, і передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних упо­вноважених законом органів для проведення розслідування і вжит­тя заходів щодо припинення насилля.

Дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах неповнолітніх, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Переглядів: 589