Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ФРИДЕРІК ШОПЕН

( 1810-1849)

Заслуга в створенні польської музичної школи належить Фридеріку Шопену. Він народився в садибі Желязова Воля (біля Варшави), де його батько служив керуючим.

Фридерік Шопен.

Уже до п'ятнадцяти років Шопен став відомим у Варшаві піаністом і композитором, часто виступав у салонах польської знаті, у будинках своїх друзів і шанувальників. У дев'ятнадцять років він закінчив варшавську Вищу музичну школу.

Будинок, де народився Фридерік Шопен. Желязова Воля. XIX ст.

Джерелом творчого розвитку композитора служили польські народні пісні й танці, італійська опера, музика Баха й Моцарта. Ранні твори - мазурки, полонези, ноктюрни, два концерти для фортепіано з оркестром - наповнені відчуттям щастя й любові. Уже в них виявився незвичайний мелодійний дар Шопена, поєднаний із класичним почуттям музичної форми й глибоким ліризмом. Пізніше угорський композитор і піаніст Ференц Аркуш скаже про нього: "Шопен - ніжний геній гармонії". Восени 1830 р. Шопен виїхав за кордон. Він збирався протягом декількох місяців відвідати культурні центри Австрії, Німеччини, Італії й Франції, виступити з концертами, познайомитися із творчістю видатних музикантів, представити європейській публіці свої добутки. Ні сам композитор, ні його рідні, ні друзі не могли припустити, що на батьківщину він більше не повернеться.

У той час значна частину Польщі (куди входила й столиця - Варшава) перебувала під владою Російської імперії. Незабаром після від'їзду Шопена почалося польське повстання ( 1830-1831 рр..). Звістка про його придушення застала композитора в німецькому місті Штутгарт. Під враженням від трагічної події він написав відомий "Революційний" етюд (1831 р.). У цьому творі злилися біль, гнів і скорбота. Воно стало першим драматичним твором Шопена, прообразом його майбутніх створінь, присвячених долі батьківщини.

Пам'ятник Фридеріку Шопену в Люксембурзькому саду. Париж.

Композитор вирішив залишитися у Франції. В 1831 р. він приїхав у Париж, де й прожив другу половину життя. Його друзями й близькими знайомими стали видатні музиканти Ференц Аркуш, Гектор Берліоз, Вінченцо Белліні, письменники й поети Оноре де Бальзак, Генріх Гейне, Жорж Санд, Адам Міцкевич, художник Ежен Делакруа.

Автограф партитури Жалобного маршу із Сонати сі бемоль мінор.

Світову славу Шопену принесли твори, написані саме в "паризький" період. Проникливий ліризм, мелодійне багатство й добірність ранніх творів доповнилися глибоким драматизмом, часом трагізмом. Поряд з ліричними образами в музиці з'явилися жагучі, мужні, вольові риси. Польська тема - теплі спогади про батьківщину, з'єднані з гіркотою розлуки, - стала провідною у творчості композитора. Шопен писав майже винятково для фортепіано, сам був першим виконавцем нових творів.

Багато добутків композитор створив у ритмі польських народних і міських танців (мазурка, полонез, вальс). Мазурки Шопена - це маленькі музичні поеми, смутні, драматичні й ліричні; полонези звучать велично, воскрешаючи славні часи лицарської Польщі; у вальсах чується спогад про щасливі дні на батьківщині; балади, навпроти, драматичні й навіть трагічні за змістом. Справжньою енциклопедією творчості Шопена стали його прелюдії (1839 р.) - двадцять чотири короткі п'єси, кожна з яких - закінчена картина. Те ж можна сказати й про етюди композитора. До Шопена етюд (від фр. etude - "вивчення") уважався п'єсою, призначеної для вдосконалювання технічних навичок гри на інструменті. Композитор, зберігши форму (використання тільки одного виду техніки), перетворив етюд у віртуозний і глибокий по змісту жанр. У творчості Шопена набув класично досконалу форму й ноктюрн (фр. nocturne, від лат. nocturnus - "нічний"). У п'єсах сполучаються надзвичайно чаруючі й глибоко драматичні образи.

Шопен віддав данину й класичній формі. Одне з вищих досягнень композитора - відома Соната сі бемоль мінор з Жалобним маршем (1839 р.). Звичайно в цьому творі бачать гіркі роздуми про долю Польщі. Але зміст сонати, як і будь-якого великого витвору мистецтва, багато глибше: це не просто відгук на історичні події, але глибоко драматичні й філософськи мудрі міркування про життя й смерть. На той час Шопен уже був невиліковно хворий і розумів, що йому призначено вмерти на чужині. Перша й друга частини сонати - способи життя з її протиріччями. Тут і похмурі передчуття, і мужні, вольові інтонації боротьби. Жалобний марш (третя частина) - міркування про смерть. Музика трагічна й велична, а в середині з'являється ширяюча лірична мелодія незвичайної краси. Вона вносить у сонату піднесений духовний початок. Четверта частина - короткий фінал без яскраво виражених тем і мелодій. "Вітер над могилами" - так назвав її російський піаніст і композитор А. Г. Рубінштейн. Фридерік Шопен помер від туберкульозу у віці 39 років. Тіло його поховане на цвинтарі Перлашез у Парижу, а серце - у Польщі, Так хотів сам композитор. Більшу частину життя Шопен провів удалині від батьківщини, але для співвітчизників він - національна гордість.

СТАНІСЛАВ МОНЮШКО

( 1819-1872)

Фридерік Шопен і Станіслав Монюшко представляють музику Польщі XIX в. Однак Шопен другу половину життя перебував у Франції, Монюшко ж працював на батьківщині, і саме йому було призначено зіграти головну роль у становленні польської музики.

Монюшко глибоко сприйняв народну культуру. Із цього джерела композитор черпав музичні образи для романсів і пісень, які писав на вірші польських поетів, головним чином Адама Міцкевича. Твору виходили в збірниках за назвою "Піснярі" (з 1841 р.) і були дуже популярні як у Польщі, так і за її межами.

Станіслав Монюшко складав не тільки пісні, але й опери, оперети, музику до балетів. Він створив першу національну оперу "Галька" (1848 р.). Героїня твору, кріпосна дівчина Галька, обманута і збезчещена поміщиком Янушем, кінчає життя самогубством під час весілля свого спокусника. У музиці опери, дуже мелодійної, щирої, немає жодної цитати з народних мелодій, але вся художня мова заснована на інтонаціях і ритмах слов'янського фольклору. Композитор використовував пісенні форми, що зробило твір більш доступним для широкого кола слухачів.


Читайте також:

  1. Іраціоналізм А. Шопенгауера. Поняття “воля”.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
РОБЕРТ ШУМАН | ГЕКТОР БЕРЛІОЗ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.