ІІІ. План

1. Педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах України.

2. Сутність КМСОНП.

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її у світове освітнє та наукове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, пріоритетним завданням якої є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації.

У рамках Болонського процесу висвітлюються ключові позиції щодо інтеграції вищої школи до Європейського Союзу, серед яких є запровадження кредитно-модульної технології навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.

Вона повинна забезпечувати вирішення наступних питань: створення нових освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм; запровадження кредитного виміру навчальних дисциплін; орієнтацію навчального процесу на кінцеві діяльнісні цілі навчання (на задану діяльність); технологічність процесу навчання та його узгодженість з контролем результатів навчання; введення модульно-рейтингової системи оцінювання знань, перевагою якої повинна стати можливість здачі модулів поетапно та на підставі цього визначати семестровий, річний та підсумковий рейтинг студента.

Питання кредитно-модульної системи висвітлено в працях українських та зарубіжних дослідників Степка М.Ф., Болюбаша Я.[1], В. Журавського і М. Згуровського[2], О. Грищенка[3], В. Кременя, М. Степка, Я. Болюбаша, В. Шинкарука, В. Грубінка, І. Бабіна[4], О. Лозинського[5], С. Ніколаєнка[6], Ю. Рудавського, П. Костробія, О. Лозинського, А. Загороднього[7], О. Спіріна[8], М. Степка[9], М. Степка, Б. Клименка, Л. Товажнянського[10], З. Тимошенка, О. Козаченка, А. Грехова, Ю. Гапона, Ю. Палехи[11], А. Алексюка[12], І.В. Мороза[13].

1. Педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах України

Більш повну інформацію про педагогічний експеримент можна знайти в навчальному посібнику «Вища освіта України і Болонський процес».

У рамках Болонського процесу сформульовано шість ключових позицій[14]:

1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: перший – до одержання першого академічного ступеня і другий – після його одержання. При цьому тривалість навчання на першому циклі має бути не меншу трьох і не більше чотирьох років. Навчання в другому циклі може передбачати одержання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання першого ступеня) або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейську систему перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання протягом усього життя».

3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка ґрунтуватиметься не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, які одержали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників мають бути застосовані й практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій – спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання рекомендованого ЮНЕСКО Додатка до Диплома.

6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, яке має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

З метою реалізації ідей Болонського процесу система вищої освіти України за рішенням колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року було започатковано проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Сутність педагогічного експерименту полягала у визначенні шляхів та механізмів:

· адаптації ідей Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України;

· посилення ролі самостійної роботи студентів;

· поглиблення впровадження новітніх педагогічних технологій;

· забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними навчальними планами;

· мотивація учасників навчального процесу на досягнення високої якості підготовки фахівців;

· надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до його потреб та вимог ринку праці.

З метою реалізації завдань педагогічного експерименту Міністерством затверджено:

1. Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки на 2004-2005 роки (наказ МОН від 23 січня 2004 року №49).

2. Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, відповідно до наказу МОН України від 23.01.2004 р. №48) яка визначала, що[15] темою експерименту стала кредитно-модульна технологія організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

На першому етапі експерименту (2003-2004 роки) передбачалося розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу тощо, їх апробація в експериментальних групах, визначених напрямів підготовки, спеціальностей.

Другий етап (2005-2008 роки) передбачав внесення коректив до експериментальних матеріалів та їх апробація на більшому масиві учасників експерименту.

Експеримент – створення передумов для входження освіти України до Європейського та світового освітнього і наукового простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року та іншими документами Болонського процесу:

· побудова Європейської зони вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

· формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу України як складової Європи;

· посилення міжнародної конкурентноспроможності як національної, так і Європейської систем вищої освіти, підвищення їх престижності в світі;

· конкуренція з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж;

· підвищення визначальної ролі вищих навчальних закладів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей (вищі навчальні заклади як носії національної та Європейської свідомості).

Об’єкт експерименту – система вищої освіти України.

Предмет експерименту – кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у вищих навчальних ІІІ-IV рівнів акредитації.

Мета експерименту – розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі ECTS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Очікувані результати:

· підвищення якості вищої освіти, конкурентноспроможності випускників та престижу національної вищої освіти;

· введення в дію системи стандартів вищої освіти з урахуванням специфіки кредитно-модульної системи;

· створення системи оцінювання якості освіти студентів, яка найбільш адаптована до вимог Болонської декларації;

· нормативно-методичне забезпечення академічної мобільності студентів у вітчизняному та європейському освітянському просторі й створення передумов взаємного визнання дипломів державного зразка про вищу освіту відповідно принципів, передбачених ECTS;

· відпрацювання робочого варіанту КМСОНП та необхідної науково-методичної документації з експериментальних напрямів.

3. Тимчасове положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною технологією підготовки фахівців[15], в якому запроваджено нові терміни відповідно до цілей цього положення, а саме:

· кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

· заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

· модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

· змістовий модуль – це система навчальних елементів, поєднаних за структурно-логічною схемою в межах певної дисципліни.

4. Визначено особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання[16]. Зазначеними документами визначено організаційно-методичні заходи та механізми проведення педагогічного експерименту.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
І. Матеріальне забезпечення	\|	Здобутки експерименту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.