КЛАСИФІКАЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ. НЕПРЯМІ МОВЛЕННЄВІ АКТИ.

Дж.Серль започаткував універсальну класифікацію, в основу якої покладено іллокутивну мету. У своїй статті “Класифікація іллокутивних актів” він визначив найважливіші лінгвістично значущі параметри, за якими розрізняються іллокутивні акти, а значить і МА. Дж. Серль виокремлює п’ять типів МА:

Репрезентативи, або асертиви(Я стверджую). Зобов’язують мовця нести відповідальність за істинність висловлювання.

Директиви(Я наказую). Змушують адресата зробити дещо.

Комісиви(Я обіцяю). Зобов’язують виконати певні дії у майбутньому або дотримуватися певної лінії поведінки.

Експресиви. Виражають психологічний стан мовця, характеризують міру його відвертості.

Декларативи(Я звільняю). Встановлюють відповідність між пропозиційним змістом висловлювання та реальністю.

В рамках п'яти основних іллокутивних класів мовні акти розрізняються рядом додаткових параметрів:

1. співвідношення мовного акту з попереднім текстом;

2. співвідношення соціальних статусів коммунікантів (наприклад, наказ і вимога суть директиви, але при наказі статус того, хто говорить повинен бути вище ніж статус того, хто слухає, а при вимозі це не обов'язково);

3. спосіб зв'язку мовного акту з інтересами того, хто говорить і того, хто слухає;

4. ступінь інтенсивності представлення іллокутивної мети (так, прохання і благання, рівно що є директивами, відрізняються один від одного перш за все цим параметром).

Незважаючи на те, що типологія Дж.Серля відрізняється послідовністю й логічністю, її недолік полягає у відсутності подальшого членування на підкласи за додатковими ознаками.

Майже всі типи мовленнєвих актів, обіцянки, поради, прохання та ін. можна віднести до одного з трьох класів, виокремлених на основі очікуваної реакції адресата мовлення: запитань, спонукань і декларацій або повідомлень. Крім того, всередині кожного класу існують різновиди висловлювань, що розрізняються установкою мовця. Наприклад, серед спонукань виділяють прохання, поради, рекомендації, розпорядження, дозволи та ін.

Мовленнєві акти чи іллокутивні типи висловлювань Г.Г.Почепцов називає прагматичними типами речень. В цій теорії вирішальним для віднесення висловлювання до того чи іншого прагматичного типу є характер прагматичного компонента, який дозволяє встановити типологію не тільки з урахуванням іллокутивної мети, а й способу її досягнення. До класифікації включаються:

1. констативи (речення-ствердження),

2. промісиви (речення-обіцянки),

3. менасиви (речення-погрози),

4. директиви (речення-спонукання адресата до дії),

5. перформативи (речення, вимовляючи яке, мовець виконує дію),

6. квеситиви (питальне речення в його традиційному розумінні).

Класифікація мовленнєвих актів, запропонована В.І.Карасиком, побудована на принципі статусних відносин комунікантів. Мовленнєві акти поділяються на два класи: статусно-маркованій статусно-нейтральні. До останніх автор відносить констативи, наративи і дескриптиви. До статусно-маркованих мовленнєвих актів належать ін’юктиви (накази), реквестиви (прохання), інструктиви (інструкції).

Статусно-марковані мовленнєві акти поділяються на статусно-фіксовані й статусно-лабільні. До першої групи належать мовленнєві акти з заданою позицією адресата: ін’юктиви, реквестиви, пермісиви; до другої – мовленнєві акти з перемінним статусним вектором, тобто ті, в яких статусний вектор залежить від ситуації спілкування: комісиви, локативи, експресиви. Статусно-фіксовані мовленнєві акти, залежно від статусного вектору, поділяються на мовленнєві акти зі спадним і висхідним статусним вектором мовця, а саме ін’юктиви й реквестиви. На наш погляд, подана класифікація доповнює класифікацію Г.Г.Почепцова й дозволяє виявити, як статусні характеристики впливають на вибір типу мовленнєвого акту. Таким чином, вибір певного мовленнєвого акту залежить не лише від інтенції мовця, а й від відносин між комунікантами.

НЕПРЯ́МИЙ МОВЛЕННЄ́ВИЙ АКТ

Непря́мий мовленнє́вий акт – стиль мовлення, усне висловлювання, вираз, речення, мовленнєва дія, мовленнєвий акт адресанта (автора), смисл якого виводиться не буквально, а з опорою на підтекст, прихований зміст, імплікатури дискурсу.

У непрямих мовленнєвих актах іллокутивна сила не збігається з мовним значенням. За визначенням Г.Г.Почепцова, існування непрямих чи транспонованих мовленнєвих актів можливе завдяки рухливому характеру відносин між формою й змістом, властивому мові в цілому.

Нежорсткий характер відносин між формою та змістом дозволяє використовувати декілька різних мовленнєвих актів для досягнення однієї мети. Наприклад, і реквистив (прохання), і ін’юктив (наказ) направлені на те, щоб побудити адресата виконати певну дію. Таку ж мету переслідує використання непрямих прохань. В той же час використання одного й того ж мовленнєвого акту в різних умовах може призвести до різних реакцій співбесідника. Наприклад, людина може прореагувати як на пряме, так і непряме значення транспонованого мовленнєвого акту. Таким чином, коли індивід вступає у спілкування, він має певний вибір засобів, що можуть призвести до реалізації його мотивів та цілей.

Типові приклади непрямих мовленнєвих актів:

"Ви не змогли б зачинити двері?" – комунікативний смисл "зачинять двері"

"Чи можу попросити вас передати мені сіль?" – комунікативний смисл "прошу передати мені сіль"

"Ти не даси мені свій конспект?" – комунікативний смисл "дай мені свій конспект"

Отже, комунікативний смисл непрямих мовленнєвих актів виводиться не із змісту (значення) пропозиції, а із засобів мовленнєвого коду, вжитих у конкретній конституції, з конкретними мовцями, конкретною тематикою спілкування.

Ефективність комунікативного акту залежить від осіб адресата і адресанта. Саме мовець визначає, яким буде мовленнєвий акт: перформативним чи констативним, прямим чи непрямим. Від адресата, у свою чергу, залежить те, чи зможе він інтерпретувати цей мовленнєвий акт як перформативний чи констативний, прямий чи непрямий і відповідно відреагувати реплікою в діалозі або конкретним не мовленнєвим вчинком.

Ззвертаючись до сусіда за столом, адресант каже: “Ви не змогли б передати мені сіль?” Цей мовленнєвий акт є непрямим тому, що у формі запитання мовець сформулював прохання “передайте, будь ласка, сіль”. Але адресат, якщо він є носієм конкретної мови і культури, володіє достатнім рівнем комунікативної компетенції, правильно проінтерпретує це повідомлення і передасть сіль. Неправильна інтерпретація можлива у разі орієнтації лише на структуру пропозиції.

Відповідь: "Так, можу", але відсутність відповідної дії (передача солі тому, хто просить). У випадках правильної інтерпретації мовець орієнтується не на конвенції мови, де домінують логічні імплікації, а на конвенції спілкування, де домінують імплікатури дискурсу. Тобто адресат "висновує" потрібний зміст, спираючись на комунікативну, а не на мовну компетенцію.

Імплікація стосовно комунікативних аспектів мови спрацьовує не строго; йдеться про “висловлювання” адресатом іллокутивного змісту повідомлень у їх “прямому” вживанні, у межах прямих мовленнєвих актів.

Однак часто спостерігаються випадки непрямого вживання повідомлень мовленнєвих актів, де такі імплікації не чинні або "не спрацьовують". Адресат спирається на якісь інші закономірності вияву іллокутивного змісту мовленевого акту. Саме Г.-П. Грайс назвав імплікатурами мовленнєвого спілкування, або імплікатурами дискурсу.

Імплікатури мовленнєвого спілкування – прагматичні компоненти змісту повідомлень, мовленнєвих жанрів, дискурсів, які виводяться адресатом з контексту спілкування завдяки знанню комунікативних принципів, максим, постулатів та конвенцій спілкування. Іншими словами, імплікатури дискурсу породжуються не структурою мовного коду, а виникають із загальних умов успішності комунікації.

Значна кількість МА може бути інтерпретована адресатом лише на основі імплікатур дискурсу. Наприклад, висловлювання Життя є життя чи Закон є закон порушують максиму Г.-П. Грайса “будь інформативним”, оскільки вони формально тавтологічні. Спираючись на принцип кооперативного спілкування, адресат сприймає їх не як тавтологічні, а інформативні, “вичитавши” в цих висловлюваннях імплікатури “життя завжди складне і його треба сприймати таким, яким воно є” та “закон потрібно виконувати”. Йдеться про непрямий мовленнєвий акт.

Однак, як зазначає Дж. Серль, орієнтація адресата лише на пропозиційний зміст МА не завжди дає змогу пізнати адекватний намірам адресанта комунікативний смисл. Так, висловлювання Я не можу зачинити двері може бути носієм мовленнєвих актів з різним пропорційним змістом: повідомлення, попередження, докору, прохання, заперечення та ін.

І навпаки, висловлювання Ви мені заважаєте не може бути носієм мовленнєвих актів з пропозиційним змістом доручення, питаня, дозволу, передбачення, вибачення, благословення та ін. Тобто пропозиційний зміст лише задає висловлюванню комунікативний напрям; “вичитування” ж адресатом справжнього комунікативного наміру адресанта відбувається з опертям на імплікатури дискурсу конкретного повідомлення.

Імплікатурам дискуру властиві такі особливості:

1. мовні одиниці в комунікації можуть бути носіями різних значень;

2. зміщення цих значень стосовно одних і тих самих мовленнєвих актів регулярні;

3. зміщення, пов’язані з різними типами пропозитивних установок і модальностей (можливість, бажання, необхідність, причинність тощо);

4. мовні засоби в непрямих мовленнєвих актах часто конвенціоналізуються, стають прагматичними кліше (наприклад, за питанням іде прохання: "Ви не скажете, котра година?");

5. мовні засоби непрямих мовленнєвих актів “відсилають” до сфери немовних знань учасників комунікації (пресупозицій, знань принципів спілкування, ознак успішності комунікації);

6. мовні одиниці непрямих мовленнєві акти ніби свідчать про “порушення” мовцем одного чи кількох постулатів комунікативного кодексу та ін.

Загалом непрямий мовленнєвий акт “розпізнається” у межах конкретного комунікативного акту з урахуванням усіх без винятку його складових. Особливе значення при цьому має рівень комунікативної компетенції учасників спілкування, контекст і ситуація, у межах яких це спілкування відбувається.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Складові мовленнєвого акту	\|	МОВЛЕННЄВИЙ ВПЛИВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.