• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства

Господарське законодавство становить нормативну основу гос­подарського правопорядку - правил організації, безпосереднього здійснення та управління господарською діяльністю.

Господарське законодавство — це сукупність нормативно-правових актів та правових норм,

які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та керівництва

(в т. ч. організації) такою діяльністю. Господарському законодавству України притаманна низка

ха­рактерних ознак:

· значна розгалуженість і наявність великої кількості норма­тивних актів; цьому є об'єктивні (динамізм і складність господар­ського життя і відповідно — правового регулювання) та суб'єктивні(недостатня увага до упорядкування господарського законодавствата численні експерименти у сфері економіки, кожен з яких потре­бує спеціального правового забезпечення) причини;

· перевага в господарському законодавстві комплексних нор­мативних актів, що містять норми різних галузей права (госпо­дарського, цивільного, фінансового, трудового тощо), які стосу­ються одного предмета правового регулювання - страхування (За­кон «Про страхування»), інвестування (Закон «Про кооперацію»),господарських товариств (Закон України «Про господарські
товариства») та ін.;

· кодифікованість господарського законодавства, єдиним стриж­нем якого є прийнятий 16 січня 2003 р. Господарський кодекс Укра­їни, розроблений відповідно до Концепції судово-правової реформив Україні, схваленої Постановою Верховної Ради України від28.04.1992 р. (набув чинності з 01.01.2004 р. одночасно з новим Ци­вільним кодексом України); Господарський кодекс визначає основи
господарювання, яке базується на різноманітності суб'єктів госпо­дарювання різних форм власності та має на меті утвердження опти­мального суспільного господарського порядку у сфері національ­ної економіки; складається з 9 розділів:

· І - основні засади госпо­дарської діяльності;

· II - суб'єкти господарювання;

· III - майноваоснова господарювання;

· IV - господарські зобов'язання;

· V - відповідальність за правопорушення у сфері господарювання;

· VI - особ­ливості правового регулювання в окремих галузях господарювання;

· VII - зовнішньоекономічна діяльність;

· VIII - спеціальні режими господарювання;

· IX — прикінцеві положення.

· Господарський ко­декс України має на меті забезпечити зростання ділової активностісуб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальнуспрямованість відповідно до вимог Конституції України, утверди­ти суспільний господарський порядок в економічній системі Укра­їни, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами;

· наявність в господарському законодавстві значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії — відомчих, регіональних, локальних;

· відомчі забезпечують специфіку правового регу­лювання господарських відносин в окремих галузях та сферах економіки, мають відповідати нормативно-правовим актам вищої юридичної сили і, як правило, набувають чинності з дня державної реєстрації в Міністерстві юстиції України згідно з Указом Прези­дента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстра­цію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів дер­жавної виконавчої влади», Порядком скасування рішень про дер­жавну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженим нака­зом Міністерства юстиції України від 29.01.1999 р. № 54/3347.

Наявність зазначених рис зумовлена специфікою сфери госпо­дарювання, що характеризується високим ступенем складності та багатоманітністю відносин, що в ній виникають, а відтак - прита­манні законодавству, яке регулює цю сферу не лише в Україні, а й в інших державах.

Поряд з цими рисами вітчизняному господарському законодав­ству притаманні тимчасові риси, зумовлені трансформаційними процесами у сфері економіки — від планово-розподільчих до пере­важно ринкових засад господарювання. Такими тимчасовими ри­сами, що віддзеркалюють перехідний характер господарського за­конодавства України, є:

1)наявність у господарському законодавстві України норма­тивних актів вже неіснуючої держави - СРСР (Положення пропоставки продукції науково-технічного призначення та Положення
про поставки товарів народного споживання, затверджені поста­новою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. та ін.), що за­стосовуються за умов, визначених Постановою Верховної Ради
України від 12.09.1991 р. «Про порядок тимчасової дії на територіїУкраїни окремих актів законодавства СРСР»; з набуттям чин­ності Цивільним та Господарським кодексами України (тобто з
01.01.2004 р.) більшість таких актів або їх положень втратила своючинність);

2)наявність у господарському законодавстві дореформених нормативних актів (вищезгаданих положень про поставки та ін.) інормативних актів, що відповідають Концепції переходу Україн­ської РСР до ринкової економіки (схвалена Верховною РадоюУкраїнської РСР 01.11.1990 р. і, відповідно,- забезпечують розви­ток ринкових відносин та їх соціальну

орієнтацію (ГК і ЦК України, закони «Про режим іноземного інвестування» - 10.07.2003 р.,

«Про кооперацію» - 10.07.2003 р. та ін.);

3) стрімкість прийняття актів законодавства, що зумовлено об'єктивними чинниками (змінами у

сфері господарювання, пов'я­заними із запровадженням та розвитком ринкових відносин, а та­кож

суб'єктивними причинами (лобіювання політичними силами прийняття окремих законів без дотримання під

час їх розробки та прийняття основних правил юридичної техніки, яка застосовується з метою уникнення

нових колізій, неадекватного регулювання, по­рушення балансу приватних і публічних інтересів тощо).

Все це переконує у тому, що господарському законодавству України (як законодавству перехідного періоду - від планово-роз­подільчої економіки до соціально спрямованої ринкової) прита­манні риси, що свідчать про недоліки правового регулювання, на-еред: наявність застарілих положень, прогалин, колізійних норм, надмірно велика кількість нормативно-правових актів. Своєю чергою, численні вади господарського законодавства зумовлюють необхідність його вдосконалення.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
12. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства

Переглядів: 596