Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) - це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом, і яке несе відповідаль­ність за своїми зобов 'язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності — також майном учасників у визначеному установ­чими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них.

Основні риси:

-різновид господарського товариства;

-спеціальне регулювання: ГК України (ч. 4 ст. 80), ЦК України (ст. 151), Закон «Про господарські товариства» (ст. 65), Декрет Кабі­нету Міністрів України від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства»;

-мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майнової бази яких встановлюються вищеназваним Декретом);

-поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

-наявність системи органів управління: збори учасників - ви­ щий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна комісія - контрольний орган;

-субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств) та/або установчими доку­ментами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

-характер субсидіарної відповідальності учасників - солі­дарний;

- подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у т. ч. змісту статуту).

 

 

У Господарському кодексі окремі статті присвячені іншим су­б'єктам господарювання (глава 13):

-Індивідуальним підприємцям (ст. 128);

-Фермерським (селянським) господарствам (ст. 114);

-Кредитним спілкам (ст. 130);

-Неприбутковим організаціям (ст. 131);

-Відокремленим підрозділам (структурним одиницям) (ст. 132).

Одним із видів суб'єктів господарського права є індивідуальні підприємці. Це відносно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої еко­номіки була заборонена і легалізація її в Україні відбулася відпо­відно до Закону України від 07.02.1991 р. «Про підприємництво».

Індивідуальні підприємці - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивіль­ною дієздатністю, не обмежені законом в правоздатності, зареє­стровані у встановленому законом порядку як суб 'єкти підприєм­ницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов 'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.

Правове становище індивідуальних підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами: від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприєм­ців» (статті 42-45), від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.) «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ст. 47) та ін.

Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких катего­рій громадян: військовослужбовців, посадових та службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповно­важених здійснювати функції держави. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здіснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загаль­ному для суб'єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (статті 42-45).

Індивідуальний підприємець вправі здійснювати будь-яку під­приємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено забо­рони для даної категорії суб'єктів.

Так, індивідуальні підприємці не вправі здійснювати такі види діяльності:

а) що становлять монополію держави (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про підприємництво»: діяльність, пов'язана з обігом наркотич­них речовин, прекурсорів, психотропних речовин, виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речо­вин, видобування бурштину, охорона особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановле­ному Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та екс­плуатацією ракет-носіїв, діяльність, пов'язана з технічним обслу­говуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих ме­реж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (за деякими винятками);

б) провадження яких передбачається законом у певній органі­заційній формі: ломбардні операції (державні підприємства чи по­вні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товари­ства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативно­го банку) та ін.

Крім того, індивідуальні підприємці повинні дотримуватися вимог закону щодо:

-ліцензування певних видів господарської діяльності (части­ни 3 і 4 ст. 4 Закону «Про підприємництво», Закон «Про ліцензу­вання певних видів господарської діяльності»);

-патентування окремих видів підприємницької діяльності (роз­дрібна та оптова торгівля за грошові кошти, за винятком сільсько­господарських товаровиробників-платників фіксованого сільсько­господарського податку, гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23.03.1996 р.
«Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»);

-подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових пла­тежів;

-сплати податків та інших обов'язкових платежів;

-ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

-додержання прав і законних інтересів споживачів;

-добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

-забезпечення найманим працівникам (у разі застосування на­йманої праці) умов, передбачених трудовим законодавством;

-своєчасного повідомлення реєстратора (органу державної реєст­рації) про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької дія­льності, що мають відображатися в реєстраційних документах;

-дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, проти­пожежних та інших вимог.

Індивідуальні підприємці можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно (без залучення партнерів-підприємців та на­йманих працівників), спільно з іншими підприємцями (на договір­них засадах), без створення юридичної особи чи створюючи юри­дичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство -традиційне, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи).

Хоча індивідуальні підприємці є важливим і досить численним видом суб'єктів господарського права, однак основними учасни­ками господарських правовідносин, яким належить найбільша пи­тома вага у процесі господарювання, є господарські організації.

 




Переглядів: 562

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Форми господарських товариств | Фермерське господарство

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.