Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Форми господарських товариств

 

Становлення інституту господарських товариств і поява їх різ­них модифікацій відбувалася протягом багатьох століть.

Історична першість належить персональним (повному та командитному) товариствам, прообрази яких були відомі древнім асси­рійцям, фінікіянам, грекам і в Стародавньому Римі (societas). На рубежі XVI-XVII ст. з ініціативи підприємців майже одночасно в Гол­ландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою - Ост-Індські компанії, які започаткували нову форму під­приємництва, що згодом набула широкої популярності.

Товариства з обмеженою відповідальністю своєю появою за­вдячують німецьким юристам, які за дорученням парламенту в кінці XIX ст. розробили три законопроекти про нову форму това­риства, яке мало би привабливі для малого бізнесу риси акціоне­рного товариства (насамперед, відсутність у акціонерів субсидіа-рної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості товариства). Один з цих за­конопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. «Про товариства з обмеженою відповідальністю», завдяки ґрунтовності та оптима-льності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є моди­фікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрязняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обме­женою відповідальності за зобов'язаннями товариства.

За сукупністю ознак (порядком створення; розміром, поряд­ком формування та складом майнової бази; порядком управ­ління справами; особливістю правового статусу учасників това­риства та ін.) розрізняють такі форми (види) господарських това­риств:

-повне товариство (ПТ);

-командитне товариство (КТ);

-акціонерне товариство (AT);

-товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

-товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ). Повне товариство — це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підпри­ємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобо-в 'язаннями товариства усім своїм майном. Основні риси:

-різновид господарського товариства;

-спеціальне регулювання: ГК України (частини 6 і 8 ст. 80), ЦК України (статті 119-132), Закон «Про господарські товариства» (статті 66-74);

-установчий документ - засновницький договір;

-відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором;

-відсутність органів товариства, оскільки управління справа­ми товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визна­ченому засновницьким договором товариства;

-можливість використання таких схем управління: а) управ­ління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління дору­чається або одному, або частині учасників, які діють на підставі підписаного рештою учасників доручення;

-повна відповідальність товариства за власними зобов'язаннями(тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

-субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

-обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у зв'язку з реорганізацією учасника - юридичної особи або спадку­ванням у разі смерті учасника - фізичної особи, якщо решта учас­ників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь пові­домити (за 3 місяці — якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин,— якщо товариство було створене на визначений строк; г) виключення учасника з пов­ного товариства, що може мати місце, якщо учасник: систематично не виконує своїх обов'язків; перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) вибуття учасника з незалежних від нього при­чин (смерті чи визнання померлим учасника - фізичної особи; реор­ганізації та ліквідації учасника - юридичної особи; визнання учас­ника недієздатним, обмежено дієздатним чи банкрутом; звернення стягнення на частку учасника в майні товариства);

-вимога до учасників товариства — наявність статусу зареєст­рованого суб'єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК України);

-законодавчо встановлена заборона для учасників конкурува­ти з повним товариством;

-додаткові підстави ліквідації ПТ як юридичної особи: якщо в товаристві залишається один учасник і протягом 6 місяців з цього моменту ПТ не переборюється в інше господарське товариство, що може функціонувати у складі однієї особи.

Командитне товариство - це таке господарське товари­ство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додат­кову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, на яке за законом може бути звернене стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства ли­ше своїми внесками (вкладники).Основні риси:

-різновид господарського товариства;

-спеціальне регулювання: ГК України (частини 7 і 8 ст. 80), ЦКУкраїни (статті 133-139), Закон «Про господарські товариства»(статті 75-83);

-наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників;

-установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника - установ­чим документом відповідно до ЦК (ч. З ст. 134) є підписаний та­
кою особою меморандум;

-відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку йо­го формування (ці питання регулюються засновницьким договором);

-обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства;

-відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками;

-порядок управління справами товариства (зокрема, у тих ви­падках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визна­чається засновницьким договором;

-правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 8 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб'єкта господарювання;

-можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибува­ють усі вкладники.

Повні учасники (учасники, які несуть повну відповідальність) командитного товариства:

-зобов'язані брати майнову і персональну участь у коман-дитному товаристві;

-управляють справами товариства;

-несуть субсидіарну солідарну (якщо їх двоє і більше) майно­ву відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм май­ном, на яке може бути звернене стягнення;

-мають права і обов'язки, аналогічні правам і обов'язкам учас­ників повного товариства: заборона конкурувати з товариством;вимога про попередження виходу з товариства за 3 місяці, а якщо товариство створене на визначений строк - і за наявності поваж­них причин;

- якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійс­нювати управління справами спільно або доручати це одному чи декільком повним учасникам,- які діють на підставі доручення, підписаного рештою учасників.

Вкладники командитного товариства:

-зобов'язані брати лише майнову участь у товаристві (спла­чувати як основний, так і додаткові внески);

-на момент державної реєстрації товариства зобов'язані внес­ти не менше 25% свого внеску;

-мають право брати участь у розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток;

-вправі вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства;

-не беруть участі в управлінні справами товариства, але у разі необхідності на підставі і відповідно до виданих доручень можуть діяти від імені товариства;

-зобов'язані не перешкоджати здійсненню повними учасни­ками управління справами товариства;

-не несуть субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями то­вариства, якщо повністю сплатили свої частки і не укладали угод від імені та в інтересах товариства без відповідного доручення;

-самостійно відповідають усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, якщо без відповідних повноважень уклали угоду від імені та в інтересах товариства і останнє не схвалило цю угоду;

-набувають статусу повних учасників (і відповідно – несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном); якщо їх імена включені до найменування КТ (ч. 2
ст. 133 ЦК).

Акціонерне товариство (AT) - це таке господарське товари­ство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість час­ток рівної номінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе від­повідальність за своїми зобов 'язаннями усім своїм майном; акціо­нери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Характерні риси:

-різновид господарського товариства;

-спеціальне регулювання: ГК України (ч. 2 ст. 80, ст. 81), ЦК України (ст. 152-162), Закон від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» (ст. 65), Закон від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і

-фондову біржу» (статті 4-9 та ін.), Закон від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливо­сті електронного обігу цінних паперів в Україні»);

-поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

-відповідальність AT за своїми зобов'язаннями лише майном, що належить йому на праві власності;

-відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідаль­ності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повніс­тю сплатили свої частки;

-засновники - фізичні та/або юридичні особи;

-можливість створення AT однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера); яскравим прикладом таких AT є дер­жавні/національні акціонерні товариства та холдингові кампанії;

-законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду (не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробіт­ним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, чин­ної на момент створення AT);

-придатність форми AT для підприємств, інших господарсь­ких організацій низової ланки економіки (банків, страхових орга­нізацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;

-органи управління і контролю AT: вищий орган – загальні збори AT (вирішують питання стратегічного характеру); виконав­чий орган - правління, дирекція чи директор (забезпечує виконан­ня рішень загальних зборів та здійснює керівництво поточною дія­льністю товариства); можуть (а в певних випадках - повинні)створюватися спостережна рада (проміжний орган між загальни­ми зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) як суто контрольний орган;

-чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхідність наявності в системі органів управління спеціального органу - спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функ­ції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за діяльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів), а також вирішення деяких питань, віднесених до компетенції загальних зборів това­риства (крім питань виключної компетенції таких зборів), за наявності відповідного делегування, що зазвичай фіксується в ста­туті AT;

-участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;

-можливість у засновників (акціонерів) вибору виду AT - за­крите або відкрите;

-можливість залучення крупних інвесторів на правах власни­ків привілейованих акцій;

-визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій(прості чи привілейовані), що їм належать;

-вихід акціонера з AT здійснюється шляхом відчуження акцій.

Акціонерні товариства бувають двох видів: відкрите акціонер­не товариство і закрите акціонерне товариство (ст. 81 ГК України, ст. 25 Закону «Про господарські товариства»).

Відмінності між відкритим акціонерним товариством і за­критим акціонерним товариством:

-порядком розміщення акцій (у ВАТ - шляхом підписки і ві­льної купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обме­жень, з ЗАТ - розміщенням серед засновників або серед заздале­гідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з ви­ключенням системи торгів);

-порядком відчуження акцій: акції ВАТ продаються і купу­ються вільно (з дотриманням вимог закону); акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовій біржі, а продаж їх акціонером товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів товариства на придбання таких акцій);

-видами підписки на акції, що застосовується при їх емісії: ВАТ - зазвичай відкрита підписка, ЗАТ - закрита (серед заздале­гідь визначеного кола осіб);

-видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТможе випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ -лише іменні);

-порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'я­зано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції, оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих збо­рах питань, пов'язаних з результатами підписки);

-мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (він має бути не меншим: у ВАТ - ніж 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості акцій);

-переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язано з результатами підписки на акції ВАТ);

-обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засно­вників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції(обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені
ними суми у разі: а) якщо підписка не відбулася; б) якщо уста­новчі збори вчасно не були скликані і передплатники акцій зажадали повернення сплачених сум; в) якщо установчі збори з необхідним кворумом не вдалося зібрати ні першого, ні другого разу;

-обсягом публічності діяльності (у ВАТ вона більш значна, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб, і передбачає інформування усіх заінтересованих осіб через органи масової інформації про підписку на акції, про резуль­тати фінансово-господарської діяльності).

Правове становище акціонерного товариства як різновиду гос­подарського товариства визначається ГК (статті 79-92), ЦК (стат­ті 152-162), Законом «Про господарські товариства», проте низка положень цих актів законодавства є колізійними, зокрема: щодо порядку створення (ЦК - шляхом розподілу акцій між засновни­ками; ГК - при заснуванні ВАТ - шляхом проведення відкритої підписки на акції, ЗАТ - шляхом розподілу акцій між засновника­ми); щодо назви ради товариства (спостережна рада - відповідно до ГК, наглядова рада - згідно із ЦК) та ін.

У сучасній українській економіці функціонує чимало державних або національних акціонерних товариств (холдингових компаній), які були створені в процесі корпоратизації державних підприємств та об'єднань1 відповідно до законодавства про корпоратизацію. Такі акціонерна товариства і виконують функції не лише підприємств та інших господарських організацій низової ланки економіки (підприємства, страхові компанії2 та ін., а й діють як своєрідна фо­рма господарського об'єднання (державні холдингові компанії3) і навіть як некомерційні організації (Державне акціонерне товариство «Національна мережа аукціонних центрів»1, Національний депозитарій2).

Характерні риси державного акціонерного товариства (ДАТ):

-спеціальне правове регулювання: глава 18 ГК «Корпоративні права»; укази Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств» і від 11.05.1994 р. «Про холдингові компанії, що
створюються в процесі корпоратизації та приватизації»; Поло­ження про порядок корпоратизації підприємств (затверджене По­становою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 508),
Положення про спостережну раду (затверджене Постановою Ка­бінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556; Положенням про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі привати­зації та корпоратизації (затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. №39); Типовий статут відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації. Затверджено на­казом Фонду державного майна України від 25.06.2001 р. № 1129 та ін.;

-формально має статус відкритого акціонерного товариства,хоча фактично зазвичай є товариством однієї особи (держави в особі Уповноваженого органу;

-створюються, як правило, на базі державних підприємств,закритих акціонерних товариств, більш як 75% статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих та нау­ково-виробничих об'єднань, правовий статус яких не відповідає чинному законодавству;

-мета перетворення зазначених господарських організацій у відкриті акціонерні товариства - їх підготовка до майбутньої при­ватизації (строк якої однак, заздалегідь не визначається);

-належать до державних суб'єктів господарювання, що забез­печується через володіння державою усім або контрольним паке­том акцій такого товариства і відповідно - здійснення державою в особі уповноважених нею органів та осіб управління (контролю) діяльністю цих товариств;

-засновником виступає одна юридична особа – господарське міністерство (відомство), у віданні якого перебуває державне під­ приємство, що корпоратизується;

-статут такого ВАТ розробляється згідно з Типовим статутом відкритого акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації;

-державна реєстрація товариства здійснюється його заснов­ником в загальному порядку, але без сплати реєстраційного збору;

-виконавчий орган товариства - правління - формується:

а) на стадії його створення шляхом перетворення у ВАТ із державного унітарного підприємства - засновником із керівних працівників державного підприємства, головою правління призна­чається керівник державного підприємства, що корпоратизується;

б) у подальшому (в процесі функціонування, якщо виникає по­треба змінити склад правління) - спостережною радою товариства;

-у обов'язковому порядку створюється спостережна рада то­вариства, яка формується і діє відповідно до Положення про спо­стережну раду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 19.07.1993 р. № 556; метою діяльності спостережної ради є захист інтересів держави та інших акціонерів; до складу спосте­режної ради в обов'язковому порядку включаються представники:засновника; банківської установи, що обслуговує акціонерне това­риство; трудового колективу товариства; органу приватизації; а якщо корпоратизоване підприємство в установленому порядку ви­знано монополістом - представник Антимонопольного комітету; персональний склад спостережної ради затверджується спільною постійно діючою комісією Міністерства економіки України, Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду держав­ного майна України за поданням засновника;

-порядок реєстрації та випуску акцій корпоратизованого під­приємства регулюється Положенням про порядок реєстрації випус­ку акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (затвердже­но рішенням ДКЦПФР від 11.04.2000 р. № 39);

-нараховані дивіденди по акціях такого товариства, що нале­жать державі, зараховуються до державного бюджету;

-наявність значних особливостей в правовому статусі ДАТ зумовлюють уніфікацію правового регулювання у формі спеціаль­ного закону, який, проте, ще не прийнятий.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це таке госпо­дарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідаль­ність за своїми зобов 'язаннями усім своїм майном; учасники, які пов­ністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов 'язаних із діяль­ністю товариства, у межах вартості своїх внесків. Основні риси:

-різновид господарського товариства;

-спеціальне регулювання: ГК України (ч. З ст. 80), ЦК України(статті 140-150), Закон «Про господарські товариства» (статті 50-64);

-наявність статусу юридичної особи;

-мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам за ставкою на момент ство­рення товариства;

-поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

-відповідальність товариства за власними зобов'язаннями усім своїм майном;

-відсутність у учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за борги товариства, якщо вони повністю сплати­ли свої частки;

-наявність у учасників, які не повністю сплатили свої вклади, додаткової відповідальності за борги товариства у межах вартості несплаченої частини вкладу, у випадках, передбачених статутом товариства;

-наявність органів товариства, за допомогою яких здійсню­ється управління справами товариства: вищий орган - збори учас­ників, виконавчий орган - дирекція або одноособовий директор, контрольний - ревізійна комісія (ревізор);

-незначні вимоги щодо персональної участі в діяльності това­риства його учасників, завдяки закріпленим у законі принципам:1) діяльності зборів товариства (а саме: визначення кількості голо­сів, що належать кожному учасникові (пропорційно розміру частки у статутному фонді); визначення кворуму зборів учасників за умо­ви, якщо на них присутні учасники чи їх представники, які володі­ють у сукупності більш як 60% голосів); прийняття рішень зазвичай простою більшістю голосів присутніх на зборах учасників, а з окре­мих питань - визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; при вирішенні питання про виключення уча­сника з товариства,- якщо за рішення проголосували учасники, що володіють у сукупності понад 50% загальної кількості голосів; застосування принципу одностайності передбачається у випадках:

а) прийняття рішень зборами учасників шляхом опитування, при цьому рішення приймається за відсутності заперечень хоча б одного учасника товариства; б) прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного: для цього необхідна згода всіх учасників, при­сутніх на зборах); 2) можливості формування виконавчого органу з найманих працівників, які не є учасниками товариства;

-обов'язковість для учасників майнової участі в товаристві: сплатити основний і додаткові (якщо останні передбачені установ­чими документами або рішенням зборів учасників) внески;

-можливість відступлення учасником своєї частки (її частини) іншому учасникові (учасникам) або третім особам (якщо учасники товариства протягом місяця з дня повідомлення про продаж частки не реалізують своє переважне право на купівлю частки);

-обмежений рух учасників; зміна складу учасників відбуваєть­ся шляхом: а) виключення учасника з товариства; б) відступлення частки іншому учасникові (учасникам) або третій особі; в) спадку­вання частки учасника - фізичної особи або правонаступництва учасника - юридичної особи; г) виходу учасника з товариства;

-припинення участі в товаристві відбувається внаслідок: а) смерті учасника - фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника - юридичної особи; б) відступлення частки іншому учасни­ку (учасникам) або третій особі; в) виключення учасникові з товарис­тва; г) добровільного виходу учасника з товариства з викупом його частки самим товариством; д) звернення стягнення на частку учасни­ка, якщо для покриття його боргів не вистачає його власного майна.

ТОВ нерідко ототожнюють з ЗАТ, хоча ці господарські това­риства мають не лише спільні риси (яких чимало), а й відрізняються одне від одного.

Відмінні риси:

-в ЗАТ статутний фонд поділяється на акції рівної номіналь­ної вартості, а в ТОВ - на частки, розмір яких визначається стату­том ТОВ і може бути будь-яким (тобто рівним або різним);

-різний мінімальний розмір статутного фонду;

-якщо майнова участь акціонера в ЗАТ обмежується повною оплатою акцій, то статутом або рішенням зборів учасників ТОВ може бути передбачена сплата додаткових внесків;

-більша складність управління в ЗАТ (може, а якщо в AT по­над 50 акціонерів - повинна створюватися спостережна рада, ство­рення якої в ТОВ законом не передбачається;

-вихід із ЗАТ відбувається шляхом відчуження акцій, а з ТОВ -шляхом відступлення частки, викупу частки учасника самим товариством або звернення стягнення на частку учасника на вимогу його кредиторів;

-наявність акцій зумовлює накладення на ЗАТ певних обтяжень:необхідність реєстрації випуску акцій, ведення реєстру акціонерів, складнішу процедури зміни (особливо зменшення) статутного фонду;

-можливість випуску в ЗАТ привілейованих акцій, що дають їх власникам певні привілеї (в ТОВ усі учасники мають однакові права, в т. ч. і на отримання частини прибутку);

-вихід учасника з ТОВ без відступлення частки іншому учас­никові або третій особі позначається на майновій базі товариства(призводить до її зменшення); вихід акціонера з AT відбувається шляхом відчуження ним своїх акцій, що не тягне за собою зміни майнової бази AT (за винятком випадків, коли саме AT викуповує у акціонера акції).


Читайте також:

  1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  2. Автоматизовані форми та системи обліку.
  3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  4. Акредитив та його форми
  5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  6. Акціонерне товариств.
  7. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  8. Акціонерний капітал і акціонерне товариство.
  9. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
  10. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
  11. Акціонерні товариства як механізм трансформації
  12. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.




Переглядів: 1244

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація господарських товариств | Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.036 сек.