Осушувальна регулююча мережа.

Регулююча мережа при осушенні має метою створення і регулювання водного і повітряного режимів безпосередньо осушуваної площі в потрібних для господарського використання в її розмірах. Дія її повинна бути направлена на регулювання надлишкових вод – поверхневих або підземних.

Регулююча мережа діє на базі більш крупної провідної мережі каналів, куди вона і відводить надлишкові шари води.

Регулююча осушувальна мережа складається із розташованих на певній глибині і відстанях закритих дрен, кротовин або тимчасово відкритих борозн, які перехоплюють і поглинають надлишкову поверхневу або грунтово-підземну воду на осушуваній площі.

Регулююча мережа створюється закритою у вигляді дрен або закритих збирачів або ж відкритою, у вигляді тимчасових борозн, які щорічно нарізуються і зарівнюються.

Розміри регулюючої мережі повинні бути такими, щоб вона могла своєчасно видаляти максимальні надлишки води, які можуть бути на даній осушуваній ділянці.

Густота розташування регулюючої мережі ї її глибина визначаються: 1) швидкістю, з якою дана площа і грунт здатні віддавати свою надлишкову поверхневу або підземну воду; 2) водним режимом, який при даних умовах потрібно створювати і підтримувати на осушуваній площі; 3) якістю дії і провідної мережі каналів при даних умовах.

При регулюванні грунтово-підземних вод регулююча мережа в механізованих господарствах в більшості випадків повинна бути закритою (у вигляді дренажу).

Відстань між відкритими провідними каналами або відкритими колекторами не повинна бути меншою 400-500 м, а довжина каналів близько 1000-1500 м.

Для регулювання стоку поверхневих вод регулюючі канали будуються: а) у вигляді тимчасових неглибоких канав-борозн щорічно нарізуваних і вирівнюваних; б) у вигляді закритих збирачів, тобто траншей з пористим заповненням, які приймають поверхневий стік.

2.8. Регулювання режиму грунтово-підземних вод.

Грунтово-підземні води, на які повинна впливати регулююча осушувальна мережа представляють собою найближчий до поверхні шар підземних вод, в якому вода стоїть.

Як відзначалося вище, мережа для регулювання грунтово-підземних вод споруджується головним чином закритою у вигляді так званого дренажа (гончарного).

Вплив глибини закладання і відстаней між регулюючими дренами на режим підземних вод на осушувальних землях тісно зв’язаний між собою.

Глибина регулюючих дрен повинна бути більшого від потрібного пониження підземних вод або норми осушення внаслідок падіння депресійної поверхні від середини до каналів. Мінімальна глибина регулюючих дрен становить на лугах 0,5-0,6 м, на полях 0,8-0,9 м.

Гончарний трубчатий дренаж повинен закладатися нижче глибини промерзання грунту в даній місцевості, для уникнення зсуву труб при замерзанні і розмерзанні грунту, тобто не менше 0,8-1,1 м.

Чим більш глибшими закладаються дрени, тим більшими можуть бути при інших рівних умовах відстані між ними.

Потрібні відстані між дренами часто бувають меншими 40-50 м рідко перевищують 100 м.

Приведені дані про глибину і відстані між дренами в основному відносяться до тих випадків, коли провідні осушувальні канали мають порівняно невелику глибину (1,3-1,5 м), не сильно відрізняються від глибини регулюючих дрен (0,9-1,2 м).

При великих глибинах закладання провідних осушувальних каналів, відстань між дренами збільшується і між ними прокладають кротові дрени.

Розміри регулюючих дрен визначаються найбільшою кількістю надлишкових підземних вод, які їм приходиться відводити, і потрібними темпами пониження їх.

Кількість підземних вод, які поступають в регулюючу мережу з одиниці площі при даних гідрогеологічних і грунтових умовах і при певній відстані між дренами залежить від підземних вод над горизонтом води в регулюючій дрені. Ця величина носить назву модуль дренажного стоку і служить для встановлення потрібної пропускної здатності дренажу регулюючої мережі.

В залежності від грунтових, кліматичних та інших фізико-географічних умов величина дренажного модуля коливається в таких межах:

для важких глинистих грунтів q=0,30-0,50 л/сек з 1 га

середніх грунтів q=0,40-0,65 л/сек з 1 га

легких грунтів q=0,60-0,90 л/сек з 1 га

Для розрахунку дренажного модуля існує спеціальна методика, в якій розрізняють два методи розрахунку модуля: один метод виходить із динаміки роботи дрен і потрібних темпах пониження рівня підземних вод на осушуваній площі; другий метод виходить із динаміки живлення підземних вод за рахунок просочування в грунт атмосферних опадів і може бути застосований при цьому етапі живлення підземних вод.

Встановивши значення модуля внутрішнього стоку для даних умов q(0) і знаючи величину площі, яка обслуговується кожною регулюючою дреною w, одержимо ту секундну витрату води, на яку повинна бути розрахована пропускна здатність дрени: Q=q(0)*w л/сек.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Осушення	\|	Регулювання стоку поверхневих вод.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.034 сек.