КЛАСИФІКАЦІЯ ОЖИРІННЯ

БІОЛОГІЧНА ДІЯ ГОРМОНІВ ГІПОТАЛАМУСА

Клінічний випадок

Лекція 9. Педіатрія

Хворий К. 18 р., надміна вага з дитинства. Особливо набрав у вазі з 12 до 16 років. У сім’ї “культ їди”. В даний час турбує задуха навіть при незначних навантаженнях. Сонливість, набряки на нижніх кінцівках, важкість в ході.Об’єктивно: надмірна вага тіла (ріст – 172 см, вага – 140 кг) + 10% від ідеальної, розпреділення жиру рівномірне, особливо багато на кінцівках, животі, стегнах. Ціаоз губ, щік, акроціаноз. Вузькі короткі рожеві стрії на бокових поверхнях стегон і грудної клітки. М’язи розвинуті добре. АТ – 190/100 мм рт.ст., пульс ритмічний 110-116 уд./хв., межі серця збільшені вліво, тони серця глухі, систолічний шум на верхівці серця. В легенях, в нижніх відділах, дрібні вологі хрипи. Печінка на 1 поперечний палець нижче реберної дуги, болюча при пальпації, край її рівний, м’який. Пастозність гомілок. Рівень глюкози в крові натще 8,2 ммоль/л. На ЕКГ – дифузні зміни міокарда. Аналіз крові на кортизол – 101 мкмоль/л.

Попередній діагноз: Гіпоталямічний синдром, нейро-ендокринно-трофічна форма.

Назва, гормону	Біологічна дія
Кортикотропін-рилізінг-гормон (кортиколіберин) КРТ	Стимулює синтез та вивільнення кортикотропіну (АКТГ)
Гонадотропін-рилізінг-гормон (гонадотропін); ЛГ/ФСГ	Стимулює вивільнення лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів
Соматотропін-рилізінг-гормон (соматоліберин); CPГ	Стимулює вивільнення соматотропіну (СТГ)
Тиреотропін-рилізінг-гормон (тиреоліберин); ТРГ	Стимулює вивільнення тиреотропіну (ТТГ)

Пролактин-рилізінг-гормон (пролактоліберин); ПРГ	Стимулює вивільнення пролактину (ПРЛ)
Меланотропін-рилізінг-гормон (меланоліберин) МРГ	Стимулює вивільнення меланоцитстимулюючого гормону (МСГ)
Соматотропін-рилізінг-інгібуючий гормон (соматостатин); CIГ	Пригнічує вивільнення СТГ
Пролактин-рилізінг-інгібуючий гормон (пролактостатин); ПІГ	Пригнічує вивільнення ПРЛ
Меланотропін-рилізінг-інгібуючий гормон (меланостатин); МІГ	Пригнічує вивільнення МСГ

1. ФОРМИ ОЖИРІННЯ

1.1. Аліментарне

А) первинно-аліментарне

В) конституційно-спадкове

Г) змішане

1.2. Ендокринне

A) гіпотиреоїдне
Б) надниркове

B) гіпогенітальне
Г) гіпофізарне
Д) змішане

1.3. Церебральне

1.3.1. За типом локальних порушень

A) коркове (психо-соматичне)
Б) діенцефальне (дифузне)

B) гіпоталамо-гіпофізарне (синдром Пехкранца-
Бабінського-Фреліха)

1.3.2. За етіологічним моментом
А) посттравматичне

Б) постінфекційне

1.4. Місцеве ожиріння

A) ліподистрофії
Б) ліпоматози

B) аденоліпоматоз (хвороба Маделунга)
Г) больовий ліпоматоз (хвороба Деркума)

2. ступінь ожиріння

I – індекс маси тіла 30-35

II – індекс маси тіла 35-40

III – індекс маси тіла > 40

3. СТАДІЯ ОЖИРІННЯ

A) прогресуюча
Б) стабільна

B) не ускладнена
Г) з ускладненнями

КЛАСИФІКАЦІЯ МАСИ ТІЛА ЗА ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА (ІМТ)

(Міжнародна група з ожиріння)

Показники маси тіла	ІМТ, кг/м²
Недостатня маса тіла	< 18,5
Нормальна маса тіла	18,5-24,9
Надлишкова маса тіла	25,0-29,9
Ожиріння І ступеня	30,0-34,9
Ожиріння ІІ ступеня	35,0-39,9
Ожиріння ІІІ ступеня	40,0 і більше

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Ожиріння. Типи ожиріння. Гіпоталамічний синдром. Юнацько-пубертатний диспітуітаризм. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.	\|	ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ ОКРЕМИХ ФОРМ ОЖИРІННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.