• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекция № 7

Неустойка (штрафні санкції) - це визначена законом або до­говором грошова сума, яку боржник сплачує кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов 'язань.

Позитиви і негативи штрафних санкцій (неустойки):

позитиви:швидкість (скорочений строк позовної давності -шість місяців) та зручність застосування (незалежно від наявності збитків);

негативи:обмежена сфера застосування - лише договірні від­носини.

Види неустойки (штрафних санкцій):

-за юридичними підставами: законна(передбачається в законі), договірна (передбачається в договорі), законно-договірна (перед­бачається в законі, і розмір її коригується договором в межах, не заборонених законом);

- за співвідношенням стягнення неустойки та відшкодування збитків: залікова (стягується неустойка, а збитки - в частині, не покритій неустойкою); альтернативна (на вибір кредитора стягу­ється неустойка або відшкодовуються збитки); виключна (стягується лише неустойка, збитки не підлягають відшкодуванню); штрафна (стягується неустойка і повністю відшкодовуються збитки). Цивільним кодексом передбачається штрафна неустойка, якщо інше не передбачено законом та договором (ч. 2 ст. 552). Водночас Господарський кодекс закріплює традиційне (таке, що передбача­лося ще в ЦК УРСР і широко застосовується в зарубіжному зако­нодавстві) правило, відповідно до якого загальним правилом є за­стосування залікової неустойки, якщо інше не передбачено зако­ном або договором (ст. 232).

Форми неустойки (штрафних санкцій):

в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання незалежно від строку прострочення(наприклад, 20% вартості по­ставленої продукції, що не відповідає вимогам щодо її якості);

в процентному відношенні до суми порушеного зобов'язання залежно від строку прострочення(наприклад, 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення);

в твердій сумі(застосовується рідко через інфляційні процеси в економіці);

в кратному розмірідо вартості товарів (робіт, послуг).

Неустойка стягується в претензійно-позовному порядку. Гос­подарський кодекс (ст. 233) передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій судом у разі, якщо: 1) належні до спла­ти штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками креди­тора (при цьому має враховуватися ступінь виконання зобов'я­зання боржником, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтере­си, що заслуговують на увагу); 2) якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодав­ством заходи економічного впливу кредитора на господарюючого суб'єкта-боржника (правопорушника), спрямовані на попередження або зменшення втрат кредитора від порушень боржника.

Характерні риси цих санкцій:

· застосовуються лише в господарсько-договірних відносинах;

· застосовуються на розсуд кредитора; передбачаються законом або договором;

· мета застосування - захист інтересів кредитора;

· виражаються переважно у заходах організаційного харак­теру;

· юридичні підстави застосування - договір;

· фактичні підстави - невиконання (неналежне виконання до­говірних зобов'язань).

Відкритий перелік оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в догово­рі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК України:

• одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

• відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналеж­ним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

• відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, при­пинення видачі банківських позичок тощо;

• відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття по­дальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредито­ром за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцепт­ному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

• встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додат­кових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції(робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

• відмова від встановлення на майбутнє господарських відно­син із стороною, яка порушує зобов'язання.

Планово-госпрозрахункові санкції - це передбачені чинним за­конодавством заходи економічного впливу на господарюючого суб 'єкта в зв 'язку з порушенням ним планових нормативів і плано­вих завдань:

· підвищення тарифу (розміру плати) за понадлімітне викорис­тання природних ресурсів, електроенергії;

· позбавлення пільг (наприклад, податкових) у зв'язку з пору­шенням умов їх надання;

· виключення із звітності даних про продукцію, виготовлену з порушенням ДСТ (державних стандартів), ДБНП (державних бу­дівельних норм та правил);

· віднесення на прибуток, що залишається у розпорядженні гос­подарюючого суб'єкта, недонарахованої амортизації у випадках дострокового списання основних фондів (за винятком передбаче­них законом випадків вимушеного списання).

Механізм застосування:планово-госпрозрахункові санкції за­стосовуються самим суб'єктом господарювання - правопорушником, а у разі, якщо він цього не зробить,- компетентними органа­ми, що виявили факт правопорушення.

Підстави застосування планово-госпрозрахункових санкцій:юри­дичні - закон; фактичні - протиправна поведінка.

Адміністративно-господарські санкції - це заходи організа­ційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припи­нення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами держав­ної влади або органами місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Характерні риси цих санкцій:

• застосовуються у вертикальних відносинах;

• юридичні підстави застосування - закон (у т. ч. гл. 27 ГК), фактичні - неправомірна поведінка;

• відкритий перелік таких санкцій передбачений ст. 239 ГК України;

• порядок застосування - здебільшого адміністративний (за рі­шенням компетентних органів), у ряді випадків - судовий;

• у разі застосування санкцій законом (у т. ч. ст. 249 ГК) перед­бачаються гарантії прав суб'єктів господарювання, зокрема: а) право на оскарження до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій; б) право на відшкодування в передбаченому законом порядку збитків, завданих у зв'язку з непра­вомірним застосуванням адміністративно-господарських санкцій;

• спеціальні строки застосування таких санкцій: відповідно до ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути за­стосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення, якщо інше не перед­бачено спеціальними законами (зокрема, ст. 42 Закону «Про за­хист економічної конкуренції»).

Залежно від характеру спрямування адміністративно-господар­ські санкції можуть бути господарсько-організаційними та адміні­стративно-майновими.

Господарсько-організаційні санкції - це передбачені законом заходи організаційного впливу (обмеження) на суб'єкта господа­рювання, що застосовуються компетентними державними орга­нами або за їх ініціативою судом у передбачених законом випадках.

До них належать:

- обмеження або призупинення діяльності господарюючого су­б'єкта до усунення виявлених в його діяльності недоліків (у разі недотримання вимог екологічного законодавства, санітарно-епідеміо­логічних правил - ст. 246 ГК);

- призупинення дії ліцензії (патенту);

- скасування ліцензій (ст. 21 Закону від 01.06.2000 р. «Про лі­цензування певних видів господарської діяльності»);

- скасування державної реєстрації (ст. 248 ГК);

- примусова реорганізація (в зв'язку з допущеним суб'єктом підприємницької діяльності - монополістом на ринку певного то­вару - монополістичного правопорушення - частини 3-5 ст. 40 ГК);

- застосування антидемпінгових заходів (ст. 244 ГК);

- припинення експортно-імпортних операцій (ст. 245 ГК);

- зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання(ст. 243 ГК);

- застосування індивідуального режиму ліцензування;

- примусова ліквідація (у разі скасування державної реєстрації; скасування ліцензій, якщо вся діяльність господарської організації ліцензується; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банк­рутом, якщо після погашення його боргів у нього не залишилося майна, необхідного для продовження своєї попередньої діяльності).

Механізм застосування господарсько-організаційних санкцій залежить від їх різновиду: а) адміністративний порядок (за рішен­ням компетентних органів) передбачений щодо більшості санкцій, в т. ч. таких, як: тимчасове призупинення діяльності суб'єкта гос­подарювання до усунення виявлених порушень; призупинення дії та скасування ліцензій; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індиві­дуального режиму ліцензування; примусова реорганізація; б) су­довий порядок - передбачається щодо скасування відомостей дер­жавної реєстрації та примусової ліквідації.

Адміністративно-матовимисанкціями є передбачені законом заходи майнового впливу на порушника, що застосовуються ком­петентними державними органами (щодо конфіскації - судом) у передбачених законом випадках. До таких санкцій належать: гос­подарсько-адміністративний штраф; господарська конфіскація; безоплатне вилучення майна з метою його знищення; стягнення зборів (обов'язкових платежів) та ін.

Господарсько-адміністративний штраф - це грошова сума, що сплачується до державного бюджету суб'єктом господарю­вання - правопорушником у передбачених законом випадках.

Форми господарсько-адміністративного штрафу:

• в процентному або кратному відношенні до суми порушення;

• в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Застосовується: а) лише у вертикальних відносинах, б) за по­становою компетентних органів (антимонопольних - за порушення антимонопольного та конкурентного законодавства, санітарно-епідеміологічної служби - за порушення санітарно-епідеміоло­гічних вимог, державних органів контролю за цінами - за пору­шення державної дисципліни цін і т. ін., в) без дотримання претензійного порядку, г) за наявності лише протиправної поведінки (фактична підстава), д) юридична підстава - закон.

Конфіскація - це безоплатне вилучення в доход бюджету майна (коштів) суб'єкта господарювання - правопорушника у ви­падках, прямо передбачених законом.

Випадки застосування конфіскації:

• визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 208);

• здійснення комерційним банком забороненої законом ви­робничої діяльності (ст. 48 Закону «Про банки і банківську діяль­ність);

• у сфері ціноутворення (зокрема, щодо підприємств-монополістів, ціни на продукцію яких регулюються державою) та в де­яких інших випадках;

• у сфері антимонопольно-конкурентного регулювання; так, відповідно до ст. 253 ГК, підлягає безоплатному вилученню до Державного бюджету України прибуток (доход), незаконно одер­жаний суб'єктами підприємницької діяльності в результаті пору­шення статей 29 (зловживання монопольним становищем на ринку), 30 (укладення антиконкурентних угод) і 32 (актів недобросовісної конкуренції);

• у сфері оподаткування; так, відповідно до ст. 240 ГК, підля­гають вилученню в доход відповідного бюджету прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення вста­новлених законодавством правил здійснення господарської діяль­ності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподатку­вання; крім того, з порушника стягується у випадках і порядку,
передбачених законом, штраф, але не більш як у двократному роз­мірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після застосування цієї санкції - у трикратному розмірі вилученої суми.

Юридичною підставою застосування конфіскації є лише закон; фактичні підстави - протиправна поведінка, а у випадку виконан­ня зобов'язання, визнаного недійсним як такого, що завідомо су­перечить інтересам держави та суспільства,- ще й вина (прямий умисел) порушника.

Конфіскація застосовується в судовому порядку за позовами компетентних органів (податкових, контрольно-ревізійних тощо).

До конфіскації подібний такий різновид адміністративно-господарських санкцій, як вилучення майна (товарів), що непра­вомірно виготовлене чи неправомірно використовується, з метою його знищення. Можливість застосування подібних заходів впливу на правопорушника передбачена конкурентним законодавством (ст. 254 ГК; ст. 25 Закону «Про захист від недобросовісної конку­ренції», ст. 9 Закон України від 17.01.2002 р. «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазер­них систем зчитування»).

Так, відповідно до ст. 254 ГК і ст. 25 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», у разі встановлення факту непра­вомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого суб'єкта господарювання як у виробника, так і у продавця. Вилучення таких товарів (копій виробів іншого суб'єкта господарювання) в установленому Урядом порядку за­стосовується у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.

Згідно із Законом України від 17.01.2002 р. «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазер­них систем зчитування» (ст. 9) до порушників порядку здійснення такої діяльності можуть бути застосовані додаткові заходи, в т. ч. опечатування та/або вилучення дисків для лазерних систем зчиту­вання, вироблених, імпортованих або тих, що експортуються з по­рушенням вимог зазначеного Закону, обладнання та сировини для їх виробництва, що не відповідають встановленим законом вимо­гам. Порядок вилучення регулюється постановою Кабінету Мініст­рів України від 17.05.2002 р. № 675.

Читайте також:

1. Лекция 1
2. ЛЕКЦИЯ 1
3. Лекция 1.
4. Лекция 1.
5. Лекция 1. Введение
6. Лекция 1. Векторная графика. Macromedia Flash MX Инструменты и технологии рисования во Flash
7. Лекция 1. МАКРОЭКОНОМИКА. НАЦИОНАЛЬНАЯ
8. ЛЕКЦИЯ 10
9. Лекция 10.
10. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
11. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая
12. Лекция 11. Растворы электролитов. Электролитическая

Переглядів: 672