Організація та проведення спостережень за забрудненням атмосферного повітря

Комплекс завдань, пов'язаних зі збором інформації про рівень забрудненості атмосферного повітря, виконують система спостережень і система контролю.

До системи спостережень входять станції фонового і імпактного моніторингу. Фоновий моніторинг передбачає контроль за газовим складом атмосфери в умовах відсутності безпосередніх джерел забруднення. За рішенням ВМО більше, ніж у 40 країнах світу створено близько 150 станцій для постійного спостереження за змінами фонового газового складу атмосфери і хімічного складу опадів. Фонові станції працюють за уніфікованими програмами. В Україні є 2 станції фонового моніторингу.

Станції імпактного моніторингу забрудненості повітря розміщують на територіях, що знаходяться під впливом постійних або тимчасових джерел забруднень. Ці станції знаходяться у найбільших містах (54 міста) на територіях з потенційно високим рівнем забрудненості повітря. Їх кількість на даний час становить 170.

Фоновий і імпактний моніторинг здійснює Гідрометслужба. Спостереження проводяться на стаціонарних і маршрутних постах.

Стаціонарний пост спостереження. Він призначений для безперервного реєстрування вмісту забруднюючих речовин автоматичними газоаналізаторами. Мережа стаціонарних постів обладнана лабораторіями типу «ПОСТ-2».

Лабораторія типу «ПОСТ-2» забезпечує безперервне автоматичне вимірювання та фіксування на діаграмній стрічці концентрацій оксиду вуглецю і двооксиду сірки; одночасний автоматичний відбір 30 проб повітря (чотири рази за добу – о 1, 7, 13 та 19 год. за місцевим часом) для визначення 3 газоподібних домішок (двооксид азоту, бенз(α)пірен, формальдегід), сажі та пилу (електроаспіратори); безперервну реєстрацію напрямку та швидкості вітру, температури, відносної вологості атмосферного повітря. Відбір проб для визначення приземної концентрації в атмосфері має проводитися на висоті від 1,5 до 3,5 м від денної поверхні.

За даними про забруднення атмосфери визначають величини концентрацій домішок: разові, середньодобові, середньомісячні, а також середньорічні.

Кількість стаціонарних постів визначають залежно від чисельності населення, рельєфу місцевості, особливостей промисловості. слайд

Чисельність населення, тис. осіб	< 50	50-100	100- 200	200- 500	500-1000	1000- 2000	> 2000
Кількість постів, шт.				3—5	5—10	10—15	15—20

Стаціонарні пости спостережень можуть встановлюватись у житловій, промисловій зоні та біля автомагістралей.

Маршрутний пост спостереження. Він призначений для регулярного відбору проб повітря у фіксованих точках місцевості за допомогою спеціально обладнаної автолабораторії. Розміщення маршрутних постів повинно бути таким, щоб виявляти максимальні концентрації забруднюючих речовин, які формуються джерелом викиду. Спостереження проводять за специфічними забруднюючими речовинами, характерними для викидів даного підприємства.

При визначенні строків спостережень необхідно керуватися двома головними засадами: спостереження повинні охоплювати періоди найбільш активної виробничої діяльності підприємства і розкривати особливості формування рівня забруднення повітря за різних метеоумов.

Визначаючи місця відбору проб, приймають до уваги висоту джерела викиду (Н) і максимально можливу зону забруднення ним атмосферного повітря (К), яка дорівнює 20Н. Складають схему, центром якої є джерело викиду, навколо котрого будують кола з радіусами 0,5К; 1К; 1,5К (К=20Н, Н — висота джерела викиду). У точках перетину кіл з проведеними з центра лініями, що позначають 8 румбів, відбирають проби повітря.

Для оцінювання рівня забрудненості атмосферного повітря та його якості отримані середньодобові, середньорічні концентрації ЗР порівнюють з відповідними ГДК. Граничнодопустима концентрація–норматив, що встановлює концентрацію шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря, які при дії на організм протягом певного проміжку часу, практично не впливає на здоров'я людини.

Граничнодопустимі концентрації можуть використовуватись як норматив для оцінки стану забруднення атмосферного повітря лише у випадку наявності однієї шкідливої речовини. Але на практиці в атмосфері одночасно знаходяться декілька речовин. У цьому випадку використовують комплексний показник забруднення атмосферного повітря:

, де

Y_i – одиничний індекс забруднення для і-ої речовини;

q_cp – середня концентрація і-ої речовини;

ГДК – середньодобова граничнодопустима концентрація для і-ої речовини;

С_і– безрозмірна константа, що зводить ступінь шкідливості і-ої речовини до шкідливості діоксиду сірки (взятого для порівняння), в залежності від того, до якого класу шкідливості належить забруднююча речовина.

Класи шкідливості речовин об'єднують всі речовини в 4 групи в залежності від їх токсичності.

Константи для зведення ступеня токсичності і-ої речовини до токсичності двооксиду сірки

Клас шкідливості	І	ІІ	III	IV
Константа	1,7	1,3	1,0	0,9

До І класу шкідливості відносять ті речовини, ГДК яких менше 0,1 мг/м³,

до ІІ класу – від 0,1 до 1,0 мг/м³,

до ІІІ класу – від 1 до 10 мг/м³,

до IV класу – більше 10 мг/м³.

За величиною комплексного показника забруднення атмосферного повітря встановлюється рівень забрудненості: слайд

ü низький (КПЗ від 0 до1),

ü нижчий середнього (1-3),

ü середній (3-6),

ü підвищений (6-12),

ü високий (більший за 12).

Найбільш висока забрудненість атмосферного повітря у Донецько-Придніпровському регіоні, а також навколо обласних центрів України. Це має певні екологічні наслідки, а саме: чим вища забрудненість, тим більша небезпека для здоров’я населення. Це проявляється у зростанні загальної захворюваності населення через ураження окремих органів і систем організму, зокрема легеневої і серцево-судинної.

При значеннях інтегративних індексів 5КПЗАП спостерігається суттєве збільшення таких груп захворювань як бронхіти, бронхіальна астма, авітамінози тощо.

При сумарному забрудненні атмосферного повітря на рівні 10КПЗАП спостерігається значені збільшення хронічних захворювань не тільки серед дітей, але й дорослих.

Деякі захворювання (ішемічна хвороба серця, гострі респіраторні хвороби) набувають суттєвого поширення лише на рівні 20КПЗАП.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Самоочищення атмосферного повітря	\|	Загальна характеристика правового статусу фізичних осіб як суб’єктів МПП. Колізійні питання громадянства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.