Асфіксія новонароджених.

Наявність в організмі дитини гіпоксії та гіперкапнії різного ступеня називають асфіксією. За сучасними уявленнями асфіксію у дитини при народженні визначають за наявністю у неї порушень газообміну (гіпоксемія, гіперкапнія), які призводять до розвитку некомпенсованого ацидозу (метаболічного або змішаного) та поліорганної недостатності. Згідно з рекомендаціями ВООЗ асфіксія як нозологічна форма є такою, що зумовлена причинами, які лежать поза організмом плода та повязані з порушенням матково-плацентарного кровообігу та кровотоку в пуповині, а якщо гіпоксія плоду виникає внаслідок дії інших патологічних факторів (пологової травми, інфекції, вроджених вад розвитку), тоді встановлюється діагноз основного захворювання плоду, а асфіксія буде лише симптомом, тобто проявом даного захворювання. Розрізняють асфіксію антенатальну (до початку пологів), інтранатальну (під час пологів), неонатальну (після народження. За допомогою фонокардіографії плоду можливо визначити початкові симптоми внутрішньоутробної асфіксії- звертає на себе увагу зменшення сили та подовженності звучання тонів, розщеплення першого тону, поява екстрасисол, коливання тривалості діастоли. Перші ознаки антенатальної асфіксії перед пологами констатують за даними ЕКГ плоду – за зменшенням

-9-

частоти пульсу в динаміці- фетальний моніторинг ЕКГ плоду. Асфіксія підчас пологів являє собою патологічний стан, при якому після народження при збереженій серцевій діяльності дихання не зявляється зовсім або воно вкрай поверхневе.Асфіксія після народження частіше зустрічається у недоношених дітей, а у доношених частіше є симптомом захворювання новонародженого (пологової травми).

Етіологія.Внутрішньоутробна асфіксія викликається багатьма причинами: хворобами матері, коли спостерігається в неї недостатність кисню (О2) та перевищення вуглекислого газу (СО2) – декомпенсовані вади серця, гіпо та гіпертензія, бронхіальна астма, туберкульоз, інфекційні захворювання,тяжка анемія, крововтрати і так далі; акушерська патологія – токсикоз вагітності, еклапсія; інтранатальні- затяжні пологи, довготривалі скорочення матки, переношеність плоду, передлежання та передчасне відшарування плаценти, стискування пуповини, обвиття пуповини навколо шиї та тулубу, справжні вузли пуповини, випадіння петель пуповини, неспроможність новонародженого перейти від фетального до постнатального дихання та кровообігу.

Патогенез.Згідно з сучасними уявлення гіпоксія плоду вкликає три ступеня пошкодження того чи іншого органу: 1- ступінь – порушення гемокардіодинаміки та мікроциркуляції; 2- ступінь – це порушення клітинних мембран, які переважно проявляються елетролітними розладами; 3-ступінь – глибинні порушення клітинних структур з накопиченням їх метаболітів, які спричинюють розвиток поліорганної недостатності, тобто загальної системної відповіді дитячого організму. В 1 стадії гіпоксія , як шоковий фактор викликає значний викид гормонів наднирників, особливо катехоламінів, які зумовлюють централізацію кровообігу у плода з переважним забезпеченням киснем мозку, серця, наднирників та зменшенням мікроциркуляції нирок, шлунково-кишкового тракту, легенів, часково печінки, шкіри та підшкірної клітковини. Виключення частини органів із відсутністю збагачення їх киснем приводить до глибоких змін в капілярах та метартеріолах з розвитком сладжу еритроцитів, ДВЗ-синдрому, порушенням проникливості стінки капілярів, глибоких змін в навколишніх клітинах, а саме клітинних мембран з розвитком дисбалансу елетролітів – натрію,калію, кальцію, магнію тощо. Досить тривала гіпоксія призводить до глибоких змін на клітинному рівні- зростання вільних радикалів, переоксидація ліпідів, звільнення нейротранстітерів, тобто до ендогенної інтоксикації та синдрому поліорганної недостатності, тобто сидрому загальної системної відповіді.

Оцінка стану новонародженого проводиться за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилині життя новонародженого за трьохбальною системою, враховуючи пять клінічних ознак. 1-3 бали тяжка асфіксія, 4-7 балів середньо-тяжка асфіксія, 8-10 балів –здорові діти.

-10-

Шкала Апгар, таблиця.

ознаки	0 (бали)	1 (бали)	2 (бали)
Колір шкіри	Блідий або різько синюватий	Розовий, кінцівки синюваті	розовий
Тонус м’язів	Атонія	Тонус понижений, кінцівки сгибаються	Нормальний, атетоїдні рухи верхніх кінцівок
Дихання	Відсутнє	Дихання рідке, поодиноке, нерегулярне	Дихання рівномірне голосний крик
Скорочення серця	Відсутнє	Менше 100 скорочень в 1 хв., брадікардія	Більше 100 скорочень –100-140 в 1 хв.
Рефлекторна збудливість, реакція на носовий катетр	Відсутність підошвеного рефлексу або реакції на катетр	Гримаса при відсмоктувані навколоплідної води катетром	Голосний крик на подразнення катетром чи натискування на підошву

Важкість асфіксії визначають за рівнем ацидозу, тобто показниками РН: 1- ступінь – легкий ацидоз –РН 7,28- 7,2 ; 2 - ступінь –середній ацидоз –РН – 7,2 –7,1; 3 – ступінь ацидозу – тяжкий ацидоз – РН- нижче 7,1, його визначають через 15-30 хвилин після народження дитини. Визначають газовим аналізатором парциальне О2 та СО2 крові. Буферна ємність ВЕ норма –7 ммоль, резервна лужність- ВS- норма –19ммоль.

Клінічні критерії. Важка асфіксія Апгар 0-3, ЧСС менше 100 зап 1хв. дихання відсутнє або утруднене, шкіра бліда мязи атонічні, фізіологічні рефлекси відсутні. Через 12-72 години розвивається поліогрганна недостатність ЦНС, дихальної, серцево-судинної, сечової системи, шлунково-кишкового тракту, розвиток ДВЗ (дисемінованого внутрішньосудинного згортання. РН –7,1 і менше; ВЕ – 15ммоль, Ра СО2 більше 50 ммрт ст., тромбоцитопенія –менше 150 000, гіпопротеїнемія менше 50г/л, гіпонатрійемія менше 130 ммоль/л , гіпокальційемія менше 1,9 ммоль/л, гіперкалійемія- більше 6-7 ммоль/л, азотемія збільшення сечовини, креатиніну. Нейросонограма – зміни подібні до набряку головного мозку, рентгенограма легенів – інтерстецій набряк легень, ЕХО КГ- відкритий овальний отвір, артеріальний отвір. ЕКГ-ознаки гіпоксії.Середньоважка, помірна асфіксія. Апгар – 4-7балів, дихає неадекватно, ЧСС – більше 100, мязевий тонус знижений, незначна відповідь на подразнення, пригнічення фізіологічних рефлексів. Гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, постасфіктитчні ателектази легень з ДН –1-2 ст., виразково-некротичний ентероколіт, олігурія з діурезом менше )0,5мл/кг за годину. РН- 7,11-7,28, ВЕ- 8,14, фізіологічна поліцитемія,гематокріт 0,65-0,73, натрій-130-135, к-

-11-

4,5-5,0,Са-1,9-2,0, нейросонограма без відхилень, рентген гр кл- інтерстиційний набряк легень, ЕХО КГ – відкриті протоки, гіпертензія легенева.

Лікування. Тепловий режим – підтримка температури 36,5-37,5гр. С, оксигенотерапія, штучна вентиляція, самостійне дихання з позитивним тиском, забезпечення рідиною обємі 50-60мл/кг/добу- доба, 60-130мл/кг /добу 2-5 доба, білково-енергетичне забезпечення –глюкоза 5-10%, білкове амінокислоти після стабілізації стану на 10 днів в/в крап. Підтримка ЧСС –110-160 за 1хв., АТ- 45 мм рт ст, за допомогою 0,85% натрій хлористого 10-20мл/кг/хв 30 хв., якщо АТ не нормалізується допамін початок з дози 2-5 мкг/кг/хв. до 2030 мкг/кг/хв. поступово збільшують, неефективно- тоді добутамін (добутрекс) в дозі 5-20мкг/кг/хв., неефективно тоді адреналін- 0,05- 0,1 мкг/кг/хв., при необхідності гідрокарбонат натрію, натрій хлористий, Са глюконат, MgSO4в/в крп. Глюкозу вводять, якщо її концентрація в крові менше 2,5ммоль на літер. При наявності нормальної перистальтики кишечника дозволяють грудне вигодовування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ МЕТОДІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.	\|	Алергічний діатез

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.