• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

І. Травматична смерть новонароджених.

План лекції

Травматична смерть новонароджених. Ушкодження від дії межових температур. Ушкодження від дії електричного струму.

Лекція № 7

Учбовий час – 2 год.

І. Травматична смерть новонароджених:

1. Новонародженість та її ознаки. 2. Поношеність новонароджених. 3. Зрілість новонародженого. 4 Життєздатність новонародженого. 5. Живонародженість та мертвонародженість, їх встановлення. 6. Визначення тривалості життя дитини після родів. 7. Наявність ознак догляду за новонародженим. 8. Причини смерті новонароджених.

ІІ. Ушкодження від дії межових температур:

1.Ушкодження і смерть від дії низької температури. 2. Ушкодження і смерть від дії високої температури.

ІІІ. Ушкодження від дії електричного струму:

1.Умови виникнення електротравми та дії струму. 2. Судово-медична діагностика електротравми.

Стаття 117 КК України наголошує: „Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк”. При вирішенні міри покарання за дітовбивство законодавці всіх часів і більшості країн брали до уваги особливий душевний стан матері, яка наважується на вбивство власної новонародженої дитини.

Судово-медична експертиза дитини насамперед має встановити:

- чи була дитина новонародженою; - народилася дитина доношеною, зрілою або недоношеною, незрілою; - народилася дитина живою чи мертвою;

- народилася дитина життєздатною чи нежиттєздатною; - скільки часу прожила дитина після народження; - чи мала дитина необхідну допомогу і належний догляд; - причина смерті дитини.

1. Новонародженість. Новонароджена дитина – це дитина, яка ще має відповідні ознаки плоду. А саме: кров матері на шкірних покровах, наявність пуповини, першородної змазки, пологової пухлини та першородного калу – меконію.

Розглянемо всі ознаки новонародженості:

- кров на шкірних покровах необхідно направити на судово-імунологічне дослідження. Одночасно експерт бере з0разок крові новонародженого;

- пуповина. Новонароджена дитина має соковиту вологу пуповину, що з’єднує передню черевну стінку дитини з плацентою. В нормальних умовах пуповина перерізається, перев’язується і відпадає на 5-8 день;

- демаркаційна лінія у вигляді яскраво-червоного кільця запалення з’являється наприкінці першої доби (0,5-1 доба), поруч з місцем її прикріплення;

- сироподібна змазка/ покриті масною, сірувато-білою змазкою. Якщо її небагато, то вона знаходиться в природних складках. Під мікроскопом видно, що вона складається з дрібних крапельок жиру, кристалів холестерину, жирових кислот, містить пушкове волосся та зроговілі клітини епідермісу. Сироподібна змазка, якщо вона не змивалася, може бути виявлена через кілька днів після смерті;

- пологова пухлина. При проходженні плодом пологових шляхів у передлежачому місці (частіше на голові) виникає пологова пухлина внаслідок здавлення та подальшого набряку м’яких тканин. У живої дитини драглеподібна набрякові пухлина розсмоктується безслідно вже через добу, максимум – 2, пухлина з крововиливом – за 1-1,5 тижня;

- першородний кал – це меконій у вигляді темно-зелених напіврідких мас заповнює товстий кишечник. Меконій містить продукти розпаду клітин шлунково-кишкового тракту, клітин і пушкового волосся, які плід заковтав з навколоплідними водами. У живого плода повне виділення меконію з кишечника настає протягом перших 2-3 діб;

- фізіологічна жовтяниця новонародженого, яка виникає на 4-5 добу теж є діагностичною ознакою. Виявлення її на трупі немовляти дозволяє припустити, що прожило воно не менше 3 діб.

2. Доношеність – визначає час перебування плоду в утробі матері. Вагітність у жінки триває 10 зоряних (селенових, акушерських) місяців (акушерський місяць – 28 днів або 4 тижні) і завершується пологами зрілого та доношеного плоду. Доношений плід буває і зрілим (як правило), однак зрілий плід може бути і недоношеним. Ознаки поношеності наступні:

- довжина тіла дитини більше 47 см.; - маса тіла не менше 2500 гр.; - окружність головки 34-35 см.; - окружність грудей 32-34 см.; - повздовжній розмір головки 10-11 см.; - поперечний розмір головки 8-9,5 см.; - точка закостеніння в нижньому епіфізі стегна (ядро Бекляра) діаметром 0,5 см.

3. Під зрілістю слід розуміти ступінь розвитку плода, сукупність ознак (рівень фізичного розвитку, розвиток шкірних покровів, опорно-рухового апарату, м’яких тканин), тобто такий ступінь розвитку плода, при якому можливе самостійне життя дитини у зовнішньому середовищі при звичайному догляді. Ознаками зрілості є довжина та вага плода та інші дані, які наведені вище (однакові для поношеності та зрілості). Крім цього, враховуються такі ознаки:

- еластичність шкіри з добре розвинутим підшкірно-жировим шаром; - наявність пушкового волосся тільки в ділянці лопаток та плечового поясу; - густе волосся на голові довжиною 2-3 см.; - прозорі рогівки без плівки; - еластичні, пружні хрящі носа та вушних раковин; - виступання нігтів за кінчики пальців на руках; - опущення яєчок у мошонку у хлопчиків, у дівчаток великі статеві губи прикривають малі.

Вік внутрішньоутробного розвитку можна визначити за формулою Гаазе: при довжині плода до 25 см. необхідно вилучити корінь квадратний, при довжині більше 25 см. необхідно поділити число сантиметрів росту на „5”; отримаємо число зоряних місяців внутрішньоутробного розвитку.

4. Життєздатністю новонародженого називається здатність дитини до життя поза організмом матері. Життєздатна дитина – це дитина, яка народилася доношеною та зрілою без грубих природних вад, пологового каліцтва або хворобливих змін, які могли б перервати її життя. Нежиттєздатною є дитина, яка народилася до 7 акушерського місяця внутрішньоутробного життя (довжина тіла 35см. і менше, вага менше 1 кг.) або має важкі хворобливі зміни внутрішніх органів, що можуть привести до смерті.

5. Живонародженість та мертвонародженість. Живонародженість – це стан плода, коли він повністю залишив організм матері і має ознаки життя: дихає, має серцебиття, пульсацію пуповини незалежно від того, чи перерізана пуповина та відокремилась плацента. Для визначення живонародженості існує ряд життєвих проб, які базуються на тому, що з першим криком дитини після народження, повітря попадає в легені і розправляє їх. Повітря попадає також в шлунково-кишковий тракт. Легенева та шлунково-кишкова проба є доказовими на свіжих трупах, які не загнили. Легенева проба полягає в тому, що легені в цілому, а потім їх частини занурюються у воду. Якщо дитина народилася живою легені та їх частини не тонуть. При проведенні шлунково-кишкової плавальної проби в воду занурюється шлунок, тонкий та товстий кишечник. Мертвонародження – смерть плода до того як він залишить організм матері; на смерть вказує відсутність після такого відокремлення дихання, серцебиття, пульсації пуповини. Для вирішення питання про народження дитини живою чи мертвою обов’язково проводиться гістологічне дослідження легенів.

6. Визначення тривалості життя дитини після пологів. Враховуються зміни пуповини, пупочного кільця, наявність чи відсутність повітря в кишечнику. Демаркаційна лінія навколо пуповини з’являється через 6-12 годин, перші ознаки підсихання пуповини – до кінця першої доби. Пуповина відпадає на 5-8 добу. Повне за живлення пупочного кільця настає на 12-15 добу. На протязі 2-3 діб меконій виділяється з кишечника. Родова пухлина зникає в перші 2 доби. Наявність повітря тільки в шлунку вказує на тривалість життя до 20-30 хв., в тонкому кишечнику – декілька годин, у всьому кишечнику – більше 12 годин.

7. Наявність догляду за новонародженим. Тривалість життя дітей, які залишені без догляду та харчування може становити від декількох годин до декількох діб навіть в умовах пониженої температури. Про відсутність догляду за новонародженим свідчать такі ознаки:

- виявлені трупа новонародженого в неналежних місцях;

- відсутність одягу на тілі чи невідповідність його порі року;

- наявність обірваної неперев’язаної пуповини;

- невідокремлена від пуповини плацента;

- наявність на тілі крові, слизу, меконію;

- відсутність слідів годування (молока чи молозива в шлунку).

8. Причини смерті новонароджених. Смерть дитини може бути насильницька та ненасильницька. Смерть плода може настати до пологів, під час пологів та після пологів. До пологів смерть може настати від захворювань плаценти (запалення, відшарування), пуповини, захворювань плода (вади), а також різних захворювань і станів матері (інфекційні хвороби, захворювання серцево-судинної системи, токсикози вагітності, отруєння, травми). Приклад: смерть плода в утробі матері при алкогольній інтоксикації. Смерть плода під час пологів може залежати від стану матері (вузький таз – веде до родової травми, слабкість родової діяльності – веде до внутрішньоутробної асфіксії, розрив матки), та плода (поперечне чи косе положення плода – веде до родової травми), а також від стану плідного яйця (багатоводдя, маловоддя, обвиття пуповини навколо шиї – веде до асфіксії). Ненасильницька смерть дитини після пологів буває обумовлена буває обумовлена вадами розвитку, несумісними з життям, та різними захворюваннями. Безпосередньою причиною насильницької смерті новонародженої може бути механічна асфіксія, механічна травма, отруєння, дія крайніх температур та інше.

Читайте також:

1. Асфіксія новонароджених.
2. Життя та смерть як фундаментальні модуси людського буття. Сенс життя
3. Життя – смерть.
4. Загальні уявлення про смерть
5. Обставин , який завдає шкоди здоров”ю або після якого настає смерть.
6. Особливості дослідження трупів новонароджених.
7. Причини смерті новонароджених.
8. Причини смерті – хвороба або подія, що викликала смерть. Причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті.
9. Причини смерті – хвороба або подія, що викликала смерть. Причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті.
10. Смерть як природне явище
11. Смерть,як і людське життя, явище багатовимірне. Вона має біологічні, соціально-культурні й світоглядні виміри.

Переглядів: 1582