Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Загальні уявлення про смерть

Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок накладення.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до окремих працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, перераховано у ст. 147 КЗпП. Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може застосовуватися тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Право вибору стягнення за порушення трудової дисципліни належить роботодавцеві й не обов'язково у послідовності, зазначеній у ст. 147 КЗпП.

Застосування стягнень за порушення трудової дисципліни, не передбачених чинним законодавством, не допускається. Організації встановлювати додаткові заходи стягнення не можуть. Перелік заходів стягнень за порушення трудової дисципліни є вичерпним і складається з морально-правового — догани та крайнього заходу — звільнення з роботи.

 

Дисциплінарне звільнення допускається у визначених законом випадках:

• у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

• за прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);

• через появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);

• за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського;

• у разі одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

 

Порядок застосування дисциплінарних стягнень

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст. 61 Конституції України).

· За кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватися лише одне дисциплінарне стягнення.

· До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо роботодавець має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не надав. Таким доказом може бути акт, складений за підписом кількох осіб, яким підтверджується відмова працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

· Обираючи вид стягнення, роботодавець повинен враховувати певні умови:

Ø Ступінь тяжкості вчиненого проступку;

Ø Попередню роботу працівника

Ø Заподіяну працівником шкоду

Ø Обставини за яких вчинений проступок.

 

Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством, зокрема при примусовому виконанні рішень державним виконавцем. Звернення стягнення на заробітну плату здійснюється у разі відсутності у нього коштів на рахунках у кредитних установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів і стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.

 

Відрахування із заробітної плати проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на підставі надісланих державним виконавцем виконавчих документів. При кожній виплаті загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, — 50 % заробітної плати, що належить до виплати працівникам. Як виняток, при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.

 

Стягнення оголошується наказом (розпорядженням) i повiдомляєтьсяпрацiвниковiпiд розписку протягом трьох робочих днiв.

Якщо протягом року вiд дня накладення дисциплiнарного стягнення працiвника не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, то вiн вважається таким, що не мав дисциплiнарного стягнення. За сумлiнну роботу і зразкову поведінку з працiвника стягнення може бути зняте i до закiнчення одного року. Протягом строку дiїдисциплiнарного стягнення заходи заохочення до працiвника не застосовуються.

Життя людини — це унікальна організація клітин, діяльність яких координується нервовою та ендокринною (залози внутрішньої секреції) системами. Для виконання функцій організму клітинам потрібна енергія, яку вони отримують з кров'ю і киснем. Тому кровообіг і дихання є основними функціями організму, що забезпечують його життєдіяльність. Коли ці функції поступово згасають внаслідок хвороби або припиняються раптово через травму, то різко погіршується чи призупиняється постачання клітин організму поживними речовинами і киснем.

 
 

Однак при зупиненні дихання і кровообігу Клітини гинуть не відразу. Обмін речовин відбувається ще кілька хвилин. Водночас різке порушення обміну речовин при зводить до утворення отруйних хімічних сполук, що прискорюють настання смерті. Лише негайна допомога (штучний кровообіг і штучна вентиляція легень) може якоюсь мірою нормалізувати обмін речовин і відновити життєдіяльність клітин і всього організму. Отже, процес умирання — агонія — триває декілька хвилин післяприпинення кровообігу і дихання та характеризується неясною свідомістю, маренням, переривчастим диханням, приглушеним пульсом, похолодінням шкіри, далі непритомністю, зникненням рефлексів.

Нерідко зовнішній вигляд людини, яка потрапила в біду, значні ушкодження, нерухомість її тіла можуть справити враження, що вона померла. Тому насамперед необхідно встановити факт клінічної (оборотної) або біологічної (необоротної) смерті. Для цього досить 8-10 секунд!

Період клінічної смерті триває 4-6 хвилин від моменту зупинки серця і дихання. Якщо в цей час почати штучний кровообіг і штучну вентиляцію легень і робити їх правильно, то надалі, коли потерпілим займуться лікарі-реаніматологи, удасться відновити всі функції організму і врятувати людину.

 

Клінічну смерть установлюють за трьома основними (достовірними) ознаками:

ü відсутність пульсації сонної або стегнової артерії;

ü відсутність дихальних рухів грудної клітки або атональне дихання (потерпілий «ловить повітря ротом», а грудна клітка не рухається);

ü широкі зіниці (розширюються через 60-90 сек після припинення кровообігу).

До ймовірних (додаткових) ознак клінічної смерті належать: непритомність, блідість і холодність шкіри, відсутність м'язового тонусу (напруження) і рефлексів.

Також необхідно знати такі прості ознаки, які вказують на те, що людина жива і потребує медичної допомоги: дзеркало, прикладене до рота, пітніє — отже, потерпілий дихає; зіниця звужується при наближенні світла (запаленого сірника, електричного ліхтарика) і розширюється при віддаленні; палець руки набрякає, якщо його перев'язати ниткою — отже, система кровообігу діє, фіксуються застійні явища; шкіра запалюється (червоніє) під дією вогню від сірника чи цигарки.

Встановити точно настання біологічної смерті дуже важко. Про нього можна судити лише за ознаками біологічної смерті, основними з яких є:

ü помутніння і висихання рогівки очей;

ü похолодіння тіла;

ü деформація зіниці при стисканні;

ü наявність синьо-фіолетових трупних плям на нижній частині тіла;

ü трупне заклякання спочатку м'язів нижньої щелепи і потилиці, а згодом і всіх інших м'язів.

У цьому випадку вже не можна відновити функції організму, оскільки життєдіяльність клітин припинилась остаточно, і реанімаційні заходи вже непотрібні.

 



Читайте також:

  1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
  2. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  3. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
  4. Білковий обмін: загальні відомості
  5. Вальниці ковзання. Загальні відомості
  6. Визначення очікування індивіду, тобто уявлення індивіду про те, що повинно відбутись.
  7. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
  8. ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги
  9. Вільні осі обертання. Уявлення про гіроскопи
  10. Власні і загальні іменники як лексико-граматичні розряди за специфікою виявлення категорії числа
  11. Властивості ресурсів і їх уявлення
  12. Встановлення заземлень. Загальні вимоги.




Переглядів: 1570

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Видатки спеціального фонду.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.