• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Причини смерті – хвороба або подія, що викликала смерть. Причина смерті встановлюється відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб, травм і причин смерті.

СЛОВНИК ДЕМОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Розділ 11. Перспективні розрахунки населення

Роль демографічних прогнозів у соціально-економічному житті суспільства. Види демографічних прогнозів та їх класифікація.

Основні методи демографічного прогнозування. Екстраполяційний метод, Метод, заснований на застосуванні математичних функцій, Період подвоєння чисельності населення.

Метод компонент, або пересування вікових груп. Переваги перед іншими методами. Етапи розрахунку. Аналіз результатів.

Коротка історія методології демографічного прогнозування.

Аналіз демографічний – вивчення процесу зміни поколінь людей і чинників, які його визначають.

Бажане число дітей в сім'ї – число дітей, яке індивід або сім'я хотіли б мати за наявності всіх необхідних для цього, з погляду індивіда, умов. Величина бажаного числа дітей в сім'ї визначається при відповіді на питання: «Скільки дітей Вам хотілося б мати за всіх необхідних умов?».

Бездітність – відсутність дітей у особи або подружньої пари унаслідок відсутності народжень (інфертильність) або дитячої смертності.

Безшлюбність – невзяття шлюбу протягом всього життя. Рівень безшлюбності вимірюється часткою так званої остаточної безшлюбності, тобто часткою чоловіків або жінок, що не разу не одружилися до 50 років, або, інакше, у віковому інтервалі 45-49 років.

Брутто-коєфіциент відтворення населення – показник заміщення поколінь, що не враховує смертності. Брутто-коефіцієнт відтворення населення рівний середньому числу дочок, яке народить жінка гіпотетичного покоління за умови відсутності смертності та збереження повікових коефіцієнтів народжуваності даного року. Розраховується шляхом множення коефіцієнта сумарної народжуваності на частку дівчаток серед новонароджених ().

Величина домогосподарства – число осіб, що входять в дане домогосподарство.

Величина сім'ї – число осіб, що входять в дане сімейне домогосподарство і пов'язаних один з одним відносинами шлюбу, батьківства або спорідненості.

Вік – період від народження до того або іншого моменту життя. У демографії під віком розуміється повне число років в останній день народження, одержане, якщо можливо, як відповідь на питання про дату народження або, якщо респондент не знає дати свого народження, як відповідь на питання про число років, що виконалися, в останній день народження.

Вікова акумуляція – тенденція при відповіді на питання про вік називати вік, який закінчуються на 0 або на 5, частіше, ніж інші. Вікова акумуляція вимірюється за допомогою спеціальних показників, найпоширенішими з яких є індекси Уїпла (Уїппля) і Мьерса.

Віково-статева піраміда – графік (гістограма), що ілюструє віково-статевий розподіл населення. По вертикальній осі, починаючи з віку 0 років, відкладається вік в одно- або п'ятирічних вікових інтервалах. По горизонтальній осі відкладається або чисельність населення відповідної вікової групи, або її частка (у відсотках) у всьому населенні або в населенні даної статі. При цьому чоловіче населення завжди зображається зліва від осі віку, а жіноче – справа. Фігура («піраміда») наочно зображає особливості віково-статевої структури населення, а також історію його змін впродовж довгого часу.

Вікова структура населення - розподіли населення за різними віковими групами.

Віково-статева структура населення – абсолютне число або частка населення, що знаходиться у кожній віково-статевій групі.

Відтворення населення – постійне відновлення поколінь через процеси народжуваності та смертності.

Вичерпана народжуваність – кумулятивний коефіцієнт народжуваності для когорти жінок, що досягли кінця репродуктивного періоду, тобто віку 50 років. Для гіпотетичного покоління цей показник рівний коефіцієнту сумарної народжуваності.

Вторинне співвідношення статей – співвідношення хлопчиків і дівчаток серед новонароджених. Приблизно рівні 512 хлопчиків на 488 дівчаток, або 1049 хлопчиків на 1000 дівчаток, або 105 хлопчиків на 100 дівчаток.

Гіпотетична когорта – когорта, штучно сконструйована на основі набору вікових коефіцієнтів демографічного процесу (народжуваності, смертності, шлюбності та ін.), звично для якогось року, які потім інтерпретуються як показники реальної когорта.

Гіпотетичний мінімум природної народжуваності – поняття, що характеризує мінімальний рівень природної народжуваності, нижче за яке народжуваність може опуститися лише під впливом репродуктивної поведінки.

Гіпотетичне (умовне) покоління – гіпотетична когорта, утворена за роком народження.

Демографічна політика – діяльність держави, спрямована на регулювання процесів відтворення населення.

Демографічна революція – термін, вживається для позначення корінних змін у відтворенні населення в ході історичного розвитку.

Демографічний вибух – різке прискорення зростання чисельності населення земної кулі в період після 1950 року.

Демографічний перехід – термін, вживається для позначення зміни типів відтворення населення.

Демографічне омолоджування – збільшення в населенні частки дітей і молодих людей.

Депопуляція – систематичне зменшення чисельності населення. Основна причина депопуляції – зниження народжуваності до украй низького рівня.

Довжина покоління – середній інтервал часу, що розділяє покоління батьків і дітей.

Домогосподарство – особа або група осіб, що проживають в одному приміщенні (будинку, квартирі та ін.) і зв'язаних спільною діяльністю. Розрізняють сімейні (якщо хоча б деякі члени домогосподарства зв'язані відносинами шлюбу, батьківства, спорідненості) та несімейні (у протилежному випадку) домогосподарства.

Загальний коефіцієнт шлюбності – число шлюбів за рік у розрахунку на 1000 осіб середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт розлучуваності – число розлучень за рік у розрахунку на 1000 осіб середньорічного населення.

Загальний коефіцієнт народжуваності – число народжень в населенні за період, ділене на загальне число людино років, прожитих населенням за цей період, або на середнє населення. Звичайно визначається як число народжень на 1000 населення. Для однорічних періодів часу загальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення річного числа народжень до середньорічного населення.

Закрите населення – населення, в якому міграція або відсутня, або має незначні об'єми, що не впливають на динаміку чисельності та структури населення, яке визначається виключно процесами народжуваності та смертності. Протилежністю закритого населення є відкрите населення.

Ідеальне число дітей в сім'ї – уявлення індивіда про якнайкраще число дітей в сім'ї без урахування конкретної життєвої ситуації і особистих переваг або в ідеальних, якнайкращих для всіх людей умовах. Величина ідеального числа дітей в сім'ї визначається при відповіді на питання: «Скільки дітей краще всього взагалі мати в сім'ї?».

Імміграція – в'їзд в країну з-за кордону іноземних громадян на постійне проживання.

Індекс дітності – число дітей віком 0-4 року (0-9лет) з розрахунку на 1000 жінок репродуктивного віку або на 1000 жінок віку 20-49 років. Використовується для оцінки рівня народжуваності в умовах, коли точні дані відсутні або не доступні. Застосування індексу дітності припускає, що всі діти народжені жінками даного віку і що смертність однакова у всіх віках.

Індекс життєвості - міра відтворення населення, рівна відношенню річного числа народжень (або загального коефіцієнта народжуваності) до річного числа смертей (або до загального коефіцієнта смертності). Запропонований американським біологом і демографам Р. Пірлом.

Інфертильність – відсутність народжень у жінки протягом всього або частини репродуктивного періоду.

Істинний коефіцієнт природного приросту – коефіцієнт природного приросту, який характеризує певне стабільне населення, відповідне даному режиму відтворення населення. Є засобом аналізу демографічної ситуації шляхом її проекції на майбутню динаміку населення. З цією метою разом з істинним коефіцієнтом природного приросту розглядають істинні коефіцієнти народжуваності та смертності, рівні відповідним характеристикам стабільного населення.

Ймовірність дожити до наступного віку – показник таблиць смертності, який характеризує частку осіб, що доживають до кінця даного вікового інтервалу з числа тих, що жили на його початку. Ймовірність дожити є доповненням ймовірності померти у даному віковому інтервалі.

Ймовірність смерті, або ймовірність померти – показник таблиць смертності, який характеризує для людини певного віку "х" років померти не доживши до віку "х+1".

Когорта – група осіб, які переживають одні і ті ж події в один і той же період. Наприклад, вікова когорта, або покоління, - це група осіб, що народилися в один і той же період часу. Шлюбна когорта – це група осіб, що одружилися в один і той же час.

Компоненти демографічного зростання – народження, смерті, імміграція (притока) і еміграція (відтік).

Консенсусний шлюб (союз) – шлюбний союз (шлюб), заснований без необхідного юридичного або релігійного оформлення. У багатьох країнах, зокрема в Центральній і Південній Америці, консенсусні шлюби складають значну частину всіх шлюбів. При переписах і обстеженнях консенсусні шлюби можуть враховуватися окремо, але включатися в загальну чисельність населення, що перебуває у шлюбі. Консенсусні шлюби слід відрізняти від співжиттів.

Коефіцієнт позашлюбної народжуваності – число живонароджених у жінок, що не перебувають у шлюбі, на 1000 жінок репродуктивного віку, що не перебувають у шлюбі. Цей коефіцієнт може бути специфікований за віком, черговістю народження та ін.

Коефіцієнт демографічного навантаження – число осіб віком 0-15 років і віком 60 років і старше на 1000 чоловік населення у віці 16-59 років. Служить для виразу співвідношення економічно і соціально неактивного населення і працездатного населення та характеризує «навантаження» на економіку непродуктивного населення. Розрізняють три види коефіцієнта демографічного навантаження: відношення загального числа дітей і людей похилого віку до чисельності працездатного населення, відношення чисельності дітей до чисельності працездатного населення, відношення чисельності дітей до чисельності працездатного населення, відношення чисельності людей похилого віку до чисельності працездатного населення.

Коефіцієнт дитячої смертності – показник, що вимірює рівень смертності дітей віком 0-14 або 1-14 років.

Коефіцієнт природного приросту – різниця між числом народжень і числом смертей за певний період часу, віднесена до загального числа людино років, прожитих населенням за цей же період. Чисельно дорівнює різниці між загальним коефіцієнтом народжуваності та загальним коефіцієнтом смертності.

Коефіцієнт смертності немовлят – показник, що вимірює рівень смертності дітей віком до 1 року (0 років), вірогідність смерті в даному віці. Розраховується як річне число смертей дітей віком 0 років на 1000 що народилися в даному і минулому роках, узятих з певними вагами.

Коефіцієнт приросту населення за період – відношення абсолютної величини збільшення (скорочення) чисельності населення за період до загального числа людино років, прожитих населенням за цей період (або, інакше, до середнього населення за цей же період).

Коефіцієнт смертності з причин смерті – річне число смертей від даної причини на 100000 осіб середньорічного населення.

Коротка таблиця смертності – таблиця смертності, розрахована для 5-або 10-річних вікових інтервалів. При цьому наймолодші вікові інтервали визначаються як 0-1, 1-4. Старший віковий інтервал – відкритий, звично 85 років і старше. Короткі таблиці смертності частіші, ніж повні, використовуються для міждержавних порівнянь і статистичних публікацій.

Кумулятивний коефіцієнт народжуваності – загальне число живонароджених до певного віку, в розрахунку на 1000 жінок реальної або гіпотетичної когорти. Для когорти цей коефіцієнт рівний числу коли-небудь народжених дітей. Для періоду він розраховується за допомогою підсумовування вікових коефіцієнтів народжуваності від віку 15 років до віку х років.

Міжнародна класифікація хвороб та причин смерті – перелік найменувань хвороб, прийнятих медицинською наукою на даному етапі її розвитку. Є нормативним документом для визначення причини смерті. Зараз діє Міжнародна класифікація хвороб і причин смерті 10-го перегляду.

Мертвонароджуваність – частота смерті поду при терміні вагітності 28 тижнів і більше. Розраховується як відношення числа мертвонароджених до 1000 усіх народжених (живих і мертвих).

Наявне населення – основна категорія населення, що враховується при переписах населення, в яку входять ті, хто перебуває в даному пункті або на даній території на момент проведення перепису населення. Включає тимчасово проживаючих і не включає тимчасово відсутніх постійних жителів цієї території. Категорія наявного населення введена в 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле (1796-1874).

Нетто-коефіцієнт відтворення населення – кількісна міра заміщення материнського покоління дочорнимо. Розраховується як середнє число дочок, народжених жінкою за все життя і що дожили до віку матері у момент їх народження при даних вікових рівнях народжуваності та смертності. Нетто-коефіцієнт відтворення населення рівний брутто-коефіцієнту відтворення населення, скорегованому за допомогою чисел тих, живе у даному віці за таблицями смертності.

Неонатальна смертність – смертність новонароджених, тобто дітей з моменту народження до 28-ї доби життя.

Очікувана тривалість життя – число років, яке в середньому належить прожити індивіду, що досяг певного віку, за умови, що в перебігу життя, що залишилося, він матиме ризик смерті, відповідний її віковій ймовірності з таблиці смертності, розрахованої для даного року.

Очікувана тривалість життя при народженні – показник таблиці смертності, середнє очікуване число років майбутнього життя при народженні. Даний показник є якнайкращою узагальнювальною характеристикою смертності та її впливу на населення.

Очікувана кількість дітей в сім'ї – число дітей, яке індивід має намір мати в своїй сім'ї за нинішніх умов своєї сім'ї або, іншими словами, враховуючи конкурентну життєву ситуацію і особисті переваги. Величина очікуваного числа дітей в сім'ї визначають при відповіді на питання: «Скільки всього дітей ви збираєтеся мати в сім'ї?» або на питання: «Скільки ще дітей ви збираєтеся мати в сім'ї найближчим часом?».

Перепис населення – єдиний процес збору, узагальнення, оцінки, аналізу і публікації або розповсюдження іншим чином демографічних, економічних і соціальних даних, що відносяться за станом на певний час до всіх осіб у країні або чітко обмеженій частині країни.

Планування сім'ї – 1) ухвалення і реалізація подружньою парою (індивідом) рішення про кількість дітей в сім'ї і термінах їх народження; 2) діяльність державних і не державних органів, направлене на створення умов для досягнення кожною сім'єю бажаного числа дітей в бажані терміни.

Плідність – фізіологічна здібність чоловіка, жінки, шлюбної пари до зачаття і народження дітей.

Повікові (вікові) коефіцієнти шлюбності – число шлюбів чоловіків або жінок даного віку на 1000 чоловіків або жінок цього ж віку, які не перебувають у шлюбі. Повікові (вікові) коефіцієнти шлюбності розраховуються для вікових, груп старших за мінімальний шлюбний вік (в Україні для жінок 17 і для чоловіків - 18 років і старше).

Повікові (вікові) коефіцієнти розлучуваності – відношення числа розлучень чоловіків (жінок) даного віку за певний період (частіше всього за рік) до середньої (середньорічний) чисельності осіб тієї ж статі та віку, що перебувають у шлюбі, за цей же період. Характеризує частоту розлучень у осіб різного віку. При цьому нижня і верхня межа віку, для якого розраховується цей коефіцієнт, визначається конвенціонально.

Повікові (вікові) коефіцієнти народжуваності – річне число дітей, народжених жінками даного віку або даної вікової групи, поділене на число людино років, прожитих протягом року жінками цього віку або вікової групи, або на середньорічну чисельність жінок даного віку. При цьому за нижню і верхню межу репродуктивного віку звичайно беруть 15 років і 49 (44) років. Народження у жінок молодше 15 років і у жінок старше 50 (45) років включаючи в ці вікові групи.

Повікові (вікові) коефіцієнти смертності – число смертей осіб певної статі та віку або вікової групи за певний період часу, ділене на число людино-років, прожитих населенням даного віку або вікової групи, або на середньорічну чисельність населення даного віку. Число випадків смерті та чисельність населення наводяться, як правило, для 5-або 10-річних вікових груп.

Покоління – субнаселення, сукупність осіб, народжених в одному і тому ж році або в один і той же період часу. Особи, що належать до одного і того ж покоління, мають однаковий або близький вік і одночасно проживають своє життя. У демографічному аналізі розрізняють реальне і гіпотетичне покоління.

Політика народонаселення – 1) те ж, що і демографічна політика; 2) термін, що вживався в 1960-1980 рр. для позначення діяльності держави, спрямованої на регулювання розвитку населення. Крім регулювання відтворення до об’єкту політики народонаселення включали також регулювання процесу соціалізації підростаючого покоління, регулювання умови праці, регулювання міграції і територіальної структури населення, а так само вплив на загальні умови життя всіх верств населення.

Повна таблиця смертності – таблиця смертності, розрахована для однорічних вікових інтервалів, починаючи від віку 0 років і закінчуючи так званим граничним віком.

Постійне населення – основна категорія населення, що враховується при переписах населення, в яку входять ті, для кого даний населений пункт є місцем постійного мешкання. Включає тимчасово відсутніх постійних жителів цієї території і не включає тимчасово перебуваючих на ній. Категорія постійного населення введена 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле (1796-1874)

Природна народжуваність – народжуваність, не обмежувана протизаплідними засобами і штучними абортами, а також віковий розподіл народжуваності, що спостерігається в населенні, що не практикує так званого навмисного обмеження народжуваності, в яких репродуктивна поведінка не «залежить) від числа вже народжених дітей.

Природний приріст – абсолютна величина різниці між числом народилися і число померлих за певний період часу.

Прогнозування населення методом компонент – спосіб розрахунку майбутньої чисельності і структури населення, заснований на гіпотезах про майбутні рівні та тенденції зміни компонент зміна чисельності населення, тобто показників народжуваності, смертності та міграції населення.

Репродуктивна поведінка – система дій та відношень, що визначають народження дитини в шлюбі або поза шлюбом.

Репродуктивний період – конвенціональний період часу, в перебігу якого жінка здібна до народження дітей. Звичайно приймається рівним інтервалу віку 15-49 років (у деяких країнах – 15-44 роки) або інтервалу часу від мінімального віку шлюбу до 49 (44) років. Стосовно жінок, які народжують дітей і за межами репродуктивного періоду, говорять про «дітородний період».

Ретроспективне дослідження – дослідження, завданням якого є одержання інформації про демографічні події, що мали місце в минулому, наприклад, історія шлюбності, народжуваності тощо.

Рівняння демографічного балансу – арифметичний вираз, що зв'язує чисельність населення на дві дати та компоненти її змін (народження, смерті, міграція) за відповідний період.

Родина – спільність людей, пов’язаних між собою узами шлюбу - батьківства – споріднення, яка забезпечує відтворення населення та спадкоємність сімейних поколінь.

Рухи населення (народонаселення) – поняття, що виражає зміну кількісних і якісних характеристик населення. Прийнято виділяти природний, механічний (міграційний) і соціальний рух населення.

Сімейне домогосподарство – домогосподарство, в якому хоча б декілька членів пов’язані родинними або свійськими відношеннями. До його складу входять також особи, які не пов’язані з сім’єю родинними або свійськими відношеннями. Число сімейних домогосподарств дорівнює числу сімей.

Сітка Лексиса — спосіб графічного зображення в прямокутній системі координат руху демографічної когорти в часі. Горизонтальна вісь при цьому представляє календарний час, вертикальна — вік. Рух когорти в часі зображається при цьому безліччю перпендикулярних ліній, відповідних індивідуальним лініям життя. Число цих ліній постійно убуває відповідно до частоти настання в когорті подій, для яких будується сітка.

Смертність — масовий статистичний процес вимирання покоління або населення, що складається з безлічі одиничних смертей, що наступають в різних віках.

Співвідношення віків — відношення чисельності населення в даній віковій групі до середньоарифметичної чисельності населення в двох сусідніх вікових групах.

Співвідношення статей — показник, рівний відношенню чисельності чоловіків, що доводяться на 100 або 1000 жінок, або (рідше) відношенню чисельності жінок, що доводяться на 100 або 1000 чоловіків. Розрізняють первинне (співвідношення чоловічих і жіночих гамет у момент зачаття), вторинне (див. Вторинне співвідношення статей) і третинне (співвідношення кількості чоловіків і жінок в репродуктивних віках) співвідношення статей.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності — відношення числа народжень за період до числа людинороків, прожитих жінками репродуктивного віку протягом цього періоду. Спеціальний коефіцієнт народжуваності для 1 року розраховується шляхом розподілу річного числа народжень до середньорічної чисельності жінок репродуктивного віку.

Середньорічне населення — середня чисельність населення за рік. Обчислюється на середину року (1 липня), або як середня арифметична з чисельності населення на початок і кінець року, або як сума чисельності населення на початок року і половини річного приросту. Середньорічне населення є однією з оцінок числа людино років, прожитих населенням протягом року.

Середнє населення— узагальнювальний показник чисельності населення за період. Середнє населення є однією з оцінок числа людино років, прожитих населенням протягом даного періоду. Спосіб розрахунку середнього населення залежить від наявної інформації про зміну чисельності населення за період.

Середній вік матері— середній вік жінки при народженні дитини.

Стабільне населення — математична модель закритого населення з незмінними в часі віковими коефіцієнтами народжуваності та смертності, а також віково-статевою структурою населення.

Стандартизація демографічних коефіцієнтів — процедура усунення впливу структури населення на величину загальних демографічних коефіцієнтів. До процедури стандартизації вдаються, коли необхідно порівняти між собою величини загальних коефіцієнтів для різних населень. Розрізняють пряму, непряму і зворотну стандартизацію.

Старіння населення — збільшення в населенні частки літніх і старих людей (у віках старші 60 або 65 років).

Стаціонарне населення — окремий випадок стабільного населення, в якому істинний коефіцієнт природного приросту рівний 0 при постійних загальних коефіцієнтах народжуваності і смертності і незмінної чисельності населення. Вікова структура стаціонарного населення повністю визначається повіковою смертністю і еквівалентна числу років, що живуть у віковому інтервалі (х + п), з таблиці смертності (_пLх).

Субнаселення— будь-яка частина всього населення, якій притаманні загальні характерні ознаки. Прикладами субнаселень є когорти, покоління, міське населення, чоловіки, жінки і т.п., а також так звані меншини.

Сумарний коефіцієнт народжуваності, або коефіцієнт сумарної народжуваності - узагальнювальний показник інтенсивності народжуваності гіпотетичного покоління, не залежний від вікової структури. Дорівнює сумі повікових коефіцієнтів народжуваності (звідки і назва). Характеризує середню кількість дітей, яке народила б жінка гіпотетичного покоління за все своє життя за умови відсутності смертності і збереження протягом всієї неї життя повікових коефіцієнтів народжуваності даного року.

Таблиці шлюбності — числова модель ймовірності, що характеризує в часі процес вступу до браку (звично в перший) осіб, що належать до якої-небудь сукупності з фіксованою початковою чисельністю, званою корінням таблиці.

Таблиці смертності — числова модель ймовірності, що описує процес вимирання деякого гіпотетичного покоління з фіксованою початковою чисельністю, званою корінням (radix) таблиці (позначається l₀). Приймається як правило рівною 10 000, 100 000 або 1 000 000). Основними функціями (показниками) таблиць смертності є: інтервал віку (х + п), числа доживаючих до точного віку х років (lх), числа вмираючих на віковому інтервалі (х + п) років (_пdх = lх — lх+п), ймовірність померти на віковому інтервалі (х + п) років числа людино років життя в інтервалі віку від х років до (х + п) років, або числа тих, хто жив на даному віковому інтервалі (L_x ), числа людино років життя віком х років і старше (), а також середня очікувана тривалість майбутнього життя людини, що досягла точного віку х років

Тривалість шлюбу – час, що пройшов з моменту взяття даного шлюбу до моменту перепису або опиту. Тривалість шлюбу є найважливішою демографічною характеристикою, що використовується в аналізі народжуваності або розлучуваності як альтернатива розрахунку часткових коефіцієнтів.

Шлюб – санкціонована і регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, визначаюча їх права і обов'язки по відношенню один до одного і до дітей.

Шлюбна народжуваність – народжуваність, розрахована тільки для жінок, що перебувають у шлюбі; всі показники народжуваності, в яких число народжень у жінок, що перебувають у шлюбі, віднесено до їх чисельності. При цьому дана категорія може включати також жінок, що перебувають у консенсусних союзах.

Шлюбний стан – позиція індивіда по відношенню до браку, визначувана відповідно до звичаїв і правових норм даної країни. Шлюбний стан фіксується у момент перепису населення відповідно до самовизначення респондентів.

Шлюбність – масовий процес утворення шлюбних (подружніх) пар у населенні. У широкому сенсі – процес відтворення шлюбної структури населення, до якого входять також процеси овдовіння та розлучення.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. АДЕНОВІРУСНА ХВОРОБА
3. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
4. Алгоритм діагностики при травмах живота.
5. Аналіз виробничого травматизму
6. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
7. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
8. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
9. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
10. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
11. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
12. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники

Переглядів: 787