• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Урядові ПР.

Види ПР.

Розглянемо окремо всі типи ПР.

1. Політичні ПР.

Політичні ПР в першу чергу включають в себе виборчі технології. При цьому поведінка ПР-спеціалістів іде шляхом апробованим в рекламі. Тому носії реклами які використовуються одні і ті ж самі: білборди (Billboards)), плакати, листівки.

Цілі політ. ПР:

1. сформувати характерні риси певного кандидата політ. організації

2. донести його образ до виборців

3. розробка контрпропаганді і негативної реклами стосовно конкурента

4. можлива кампанія направлена в бік зменшення голосів у супротивника (тоді коли своїх голосів набрати більше неможливо).

5 основних характеристик виборчих технологій:

1. системність: у повідомленнях, які розробляються, не може бути нічого випадкового, все має виходити з єдиного образу;

2. плановість: кампанія, як правило, розбивається на декілька етапів, в межах яких відпрацьовується свій набір тем;

3. обмеження кількості тем: ні в якому разі не можна говорити про все, в цьому випадку масова свідомість отримає занадто розмитий образ;

4. багатоканальність: необхідно впливати на аудиторію за допомогою всього спектра комунікативних каналів (ЗМІ, реклама, чутки, анекдоти, карикатури, тощо);

5. "жорсткість": менеджеру кампанії слід дотримуватись обраної стратегії, не відволікатись на поради і вказівки.

Етапи виборчої кампанії:

- висування кандидатів;

- передвиборча боротьба;

- підбиття підсумків виборів.

Складові виборчої кампанії:

- аналіз виборчої ситуації;

- розробка виборчої стратегії;

- діяльність з реалізації виборчої стратегії.

Важливим елементом проведення виборчої кампанії є соціологічні дослідження які дають наступну інформацію:

- спектр політичних орієнтацій жителів округу;

- інтенсивність політичної орієнтації основних соціальних груп населення округу;

- визначення соціально-політичного портрета кандидата, очікуваного виборцями округу.

Завданням урядових ПР має бути не те, щоб населення полюбило владу, а те, щоб воно почало її хоча б поважати.

На Заході існує контроль з боку платників податків, опозиції та мас-медіа.

Завдання служби ПР уряду:

- довгочасне планування ПР роботи;

- поширення "ідеї дня" за допомогою всього апарату, коли вся президентська команда говорить "одним голосом" (екс-міністри України після відставки), що не дає виходу конфліктуючих між собою повідомлень (Тимошенко – Порошенко);

- незалежність від центральних, провладних ЗМІ;

- підготовка повідомлень, готових для безпосереднього використання всіляких ЗМІ;

- доводити до відома суспільства через ЗМІ плани уряду на майбутнє з використанням зворотного зв’язку;

- вплив на місцеву аудиторію за допомогою поїздок з виступами, використання супутникових технологій, розсилання готових статей.

Принципи які характеризують роботу урядових ПР:

1. системність: планова робота, яка спирається на серйозні соціологічні дослідження, котрі дають змогу об’єктивно оцінювати результати роботи урядових структур;

2. регулярність: будь-який потік інформації стає діючим лише в тому випадку, коли він регулярний (Німеччина – 1 раз на тиждень прес-конференція всіх представників міністерств);

3. щирість і достовірність: уряд, що перебуває під контролем суспільства, має чесно інформувати суспільство про свої дії (Україна – немає громадського контролю та опозиційного, тому влада не відповідає не перед ким, немає механізму покарання влади за неправомірні дії та невиконані обіцянки);

4. повнота: не може бути зон закритих від критики та від висвітлення;

5. координація: всі урядові служби мають говорити єдиною мовою.

Урядові ПР дають можливість:

1. акцентувати ту чи іншу тему;

2. відволікати громадську думку від тієї чи іншої проблеми;

3. подавати проблему в потрібному ракурсі;

4. організовувати підтримку урядових починань шляхом використання "голосу громадськості";

5. формувати громадську думку.

3. ПР в бізнесовій організації.

Завдання ПР у бізнесі полягає не в негайному збільшенні обсягу продаж або збільшені кількості клієнтів (реклама), а у здобутті довіри до компанії.

Способи досягнення цієї мети:

- довіра до продукції (послуг) та її якості;

- створення дружнього образу через високі етичні норми кампанії;

- обізнаністю із внутрішніми справами в організації (відсутність конфліктів і скандалів);

- наявністю чистого корпоративного іміджу.

Стратегічне завдання будь-якої бізнес-організації – це бути відомою у суспільстві.

Шляхи досягнення цієї мети, (засоби які використовуються для проведення ПР-кампанії):

- Реклама: йдеться не про рекламу конкретного товару, послуг, а бренду – обличчя фірми, організації та пов’язаних із ним символів: емблеми, прапора девізу (слогану), популярної особи, тощо. Нагадування про себе в різних громадських місцях. Ми називаємо це рекламою, тому що розміщення таких символів платне.

- Спеціальні події: культурно-мистецькі акції які привертають мас-медіа та викликають повагу і довіру цільових аудиторій.

- Спонсорство: демонстрація благодійності організації.

- Публікації: це спосіб ґрунтовно повідомити про поточну діяльність організації, її фінансовий стан, плани та перспективи розвитку своїм цільовим аудиторіям, мас-медіа, партнерам, інвесторам та ін.

- Паблісіті: налагодження постійного зв’язку із пресою, а точніше із тими людьми які приймають рішення щодо публікації бажаного для організації матеріалу (провідні репортери, редактори).

- Виставки.

Кризові ПР.

Найпростіша криза – конфлікт.

Кризова ситуація – це вже зруйнована система.

Криза відразу стає новиною подією для ЗМІ.

Аспекти кризової ситуації:

- подія сталася, її вже не змінити;

- інформаційне висвітлення події великою мірою починається розвиватися незалежно від організації;

- негайно слід зайнятися "лікуванням" інформаційного висвітлення події.

Мас-медіа можуть виступати як в ролі друга, так і в ролі ворога. У зв’язку із тим треба враховувати такі позиції спілкуючись із представниками ЗМІ:

- фраза "без коментарів" тільки посилить ворожість;

- завжди старайтеся допомогти;

- знайте про час виходу теленовин і газет, не збирайте прес-конференції, коли цей строк позаду;

- знайомтеся із журналістами заздалегідь, це допоможе дізнатися про технологію їх роботи, а вони будуть знати про вас і вашу роботу.

6 етапів підготовки кризового плану:

1. Аналіз можливого набору проблем.

2. Підготовка плану.

3. Відбір команди.

4. Забезпечення засобами зв’язку.

5. Тренування.

6. Ділові ігри.

4 частини необхідні кожній ефективній кризовій ПР-програмі:

1. Ідентифікація галузей ризику.

2. Відвернення виникнення криз.

3. Підготовка (щоб уміти швидко діяти, коли криза виникне).

4. Менеджмент кризи.

Підготовка до кризи має включати:

- визначення команди з можливими варіантами замін і чітко окресленими ролями учасників;

- підготовка набору процедур, які зможуть розв’язати виникаючі випадковості;

- системи фізичної підтримки ситуації, які дадуть можливість управляти кризою незалежно від можливого руйнування самої організації;

- тренування всіх членів організації, котрі будуть задіяні в разі виникнення кризи.

Принципи кризових ПР:

1. Необхідною є моментальна реакція на запити преси.

2. Тільки відомі факти можна обнародувати, слід уникати здогадів про причини і жертви.

3. Як тільки достатній обсяг тяжких новин зібраний, слід негайно провести прес-конференцію (видати якомога більше інформації, відповісти на всі запитання).

4. Обов’язкова присутність на прес-конференціях перших осіб.

5. Приділяти особливу увагу родичам постраждалих.

Типові помилки при зіткненні із кризою:

1. Нерішучість, що створює у публіки відчуття некомпетентності й брак підготовки;

2. Наведення "туману", яке веде до відчуття нечесності й нечутливості.

3. Заходи у відповідь, які збільшують напруженість, а не зменшують її.

4. Ухиляння, яке створює великі проблеми, оскільки ніщо не може замінити правди.

5. Розпатякування, яке заміняє дію розмовами.

6. Конфронтація "підгодовує" кризу, не даючи їй згаснути.

7. Судовий розгляд, ще більшою мірою привертає увагу до кризи.

Читайте також:

1. Лекція 4. УРЯДОВІ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ
2. Урядові кризи початку 20-х років і встановлення диктатури Рези-хана.
3. Урядові облігації
4. Урядові організації, діяльність яких пов’язана з охороною навколишнього природного середовища

Переглядів: 1469