МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Урядові кризи початку 20-х років і встановлення диктатури Рези-хана.Завершення громадянської війни в Ірані поставило на порядок денний проблему нормалізації суспільного життя та підйому економіки. В урядових колах існувало три погляди на можливі зовнішньополітичні орієнтації країни, що мали б забезпечити Ірану модернізацію економіки та інвестиції. Цими орієнтаціями були: прорадянська, проанглійська та проамериканська. Кавам-ес-Салтане притримувався орієнтації на США як найбільш бажаного партнера Ірану. Через супечерності всередині кабінету Кавам змушений був у січні 1922 р. піти у відставку. Новим прем'єром став Мошир-ед-Доул, який протримався при владі лише до травня того ж року, після чого на посаду повернувся Кавам. Протягом усіх урядових змін Реза-хан зберіг свій пост військового міністра. Спираючись на віддані йому особисто війська, Реза-хан почав зосереджувати у своїх руках не лише військову та поліцейську, але й цивільну владу. Оголошуючи в окремих місцевостях військовий стан, Реза-хан отримував безпосередній контроль над ситуацією, оскільки влада в цих районах законним шляхом переходила до військових губернаторів. Мотивуючи свої дії потребами мобілізації коштів для реорганізації армії, у 1922 р. Реза-хан встановив контроль над збором податків. Згодом військові встановили контроль над складами зерна та системою постачання населення хлібом. Користуючись своєю майже необмеженою владою у країні Реза-хан сприяв падінню урядових кабінетів. Це створювало настрої розчарування серед населення й бажання "сильної руки". Загострення боротьби за владу між різними родинними кланами та фінансовими групами продовжувало виявлятися у постійних урядових кризах. Лише впродовж 1923 р. змінилися 4 урядових кабінети. Разом з тим Реза-хан при усіх прем'єрах зберігав свій пост. Його авторитет суттєво зріс після того як упродовж 1923 р. урядовими військами було роззброєно приватні армії посепаратистськи налаштованих ханів, а також придушено виступ курдів під проводом Ісмаїла Смітко. Після відставки в жовтні 1923 р. уряду Мошир-ед-Доула шах Ахмед змушений був призначити прем'єром Резу-хана, що мав підтримку найчисельнішої фракції меджлісу "Таджеддад" ("Оновлення"). Впливи Рези-хана були настільки сильними, що шах повинен був виїхати за кордон, призначивши регентом свого брата. За прикладом М. Кемаля, Реза-хан мав намір позбавити династію Каджарів влади й проголосити республіку. Антишахські настрої в країні посилилися після розголошення таємних зв'язків Ахмеда з лідерами арабських племен Хузистану, що готували створення незалежної країни "Арабістан" на півдні Ірану. Однак проти планів проголошення республіки виступила впливова родова аристократія та шиїтське духовенство. Водночас Реза-хан отримав запевнення в тому, що його кандидатура на нового монарха буде підтримана. У кінці 1924 — на початку 1925 років війська Рези-хана придушили виступи арабів у Хузистані, туркмен у Хорасані та курдів біля о. Урмія. Після придушення чергових антиурядових виступів прихильники Рези-хана поставили перед меджлісом питання про скасування влади династії Каджарів, що заплямувала себе співпрацею з повстанцями. 14 лютого 1925 р. Резу-хана призначено верховним головнокомандуючим, а партія "Таджеддад" відкрито виступила за позбавлення шаха влади. Упродовж літа організовано активну пропагандистську кампанію, що завершилася прийняттям меджлісом 31 жовтня 1925 р. рішення про позбавлення влади династії Каджарів і тимчасову передачу влади Резі-хану Пехлеві. Зібрані в грудні того ж року Установчі збори 12 грудня оголосили Резу-хана спадковим шахом Ірану. Спираючись на армію, Реза-хан продовжив проводити політику посилення центральної влади. Кочові племена насильно переведено на осілий спосіб життя, удільні хани зазнали репресій. З метою послаблення влади губернаторів скасовано великі провінції та запроваджено новий адміністративний поділ. Реза-хан намагався боротися з хабарництвом і зловживаннями владою. Проведено судову реформу й запроваджено нові кодекси, побудовані на основі законодавчих норм європейських країн.
Читайте також:
|
||||||||
|