Близький Схід на рубежі 40-50-х років.

Завдяки підтримці США Ізраїль вступив 11 травня 1949 р. до ООН, ставши 59-м членом цієї міжнародної організації. На вимогу світового співтовариства в Швейцарії розпочалися переговори про широкомасштабні мирні угоди між арабами та євреями. Оскільки переговори не давали надії на успіх, 9 грудня 1949 р. на Генеральній Асамблеї ООН поставлено питання про поділ Єрусалима на єврейську і арабську частини та надання йому міжнародного статусу. У відповідь Ізраїль в односторонньому порядку проголосив Єрусалим своєю столицею, а 16 грудня король Трансйорданії Абдаллах, незважаючи на заперечення Ліги арабських держав, приєднав окуповану в ході війни територію Палестини. Приєднавши західний берег річки Йордан, Абдаллах проголосив створення єдиної держави Хашимітського королівства Йорданії. Було скликано парламент з представників палестинців та йорданців, який 24 квітня 1950 р. ратифікував це рішення. Арабські країни відмовилися визнати анексію палестинських земель, встановивши дипломатичні стосунки з урядом палестинських арабів Ахмеда Хільми-паші, що існував ще з вересня 1948 р. у секторі Гази.

Поразка в конфлікті з Ізраїлем загострила численні проблеми внутрішнього життя арабських країн регіону. Анексія Йорданією частини Палестини поставила Лігу арабських держав (ЛАД) на межу розвалу. Абдаллах був прихильником створення співдружності країн "Родючого півмісяця" (Сирія, Ліван, Ірак та Йорданія). У жовтні 1948 р. ЛАД постановила укласти оборонний пакт між арабськими державами. Остаточний текст угоди схвалено 11 квітня 1950 р. Керівництво пакту(постійні військові комітети) розташовано в Каїрі. Передбачалося тісно координувати зусилля в галузі економіки, переозброєння, спільного відбиття агресії тощо. Угоди підписало 6 країн. Не приєдналися до військового пакту Ірак, Йорданія, Йємен.

У травні 1950 р. після зустрічі міністрів закордонних справ США, Великобританії та Франції у Лондоні було опубліковано спільну тристоронню заяву в справі Близького Сходу. Скасовуючи ембарго на продаж зброї до країн, котрі зобов'язувалися не здійснювати агресивних дій, великі держави декларували намір вдатися до відповідних заходів у рамках ООН або й поза нею проти держав-агресорів. Зобов'язавшись гарантувати встановлені 1949 р. кордони Ізраїлю, заява мала застерегти арабські держави від планів антиізраїльського реваншу та створення "Великої Сирії". Жорстка позиція великих держав не дозволила розгорнутися конфліктові, який розпочався у квітні 1951 р. окупацією ізраїльтянами демілітаризованої зони Ель-Ауджа на півночі Синаю. З окупованої території євреї вигнали кілька тисяч кочовиків-бедуїнів. У травні конфлікти відбувалися й у інших, створених відповідно до умов арабо-ізраїльського перемир'я, демілітаризованих зрнах. Урешті Ізраїль, посилаючись на потреби створення умов для власної безпеки, окупував усі демілітаризовані зони.

Одразу ж після проголошення Хашимітського королівства в Аммані розпочалися таємні переговори між Абдаллахом та ізраїльтянами. Було укладено угоду про ненапад та встановлення режиму вільної торгівлі терміном на 5 років. Один із арабських учасників переговорів утік до Єгипту, л.е оприлюднив таємну дипломатію йорданського монарха. Ціла низка радикальних палестинських організацій винесла Абдаллаху смертний вирок. Його виконано 20 липня 1951 р. під час відвідин королем могили свого батька на Храмовій горі в Єрусалимі. Бідний 21-річний швець Мустафа Шукрі Ашу вбив Абдаллаха, коли той виходив з мечеті. За звинуваченнями в підготовці замаху повішено 8 членів організації "Аль-Джихад аль-Муккадас". Наступником Абдаллаха став його син Таля ль, що важко хворів на нервовий розлад. Повернувшись з Європи, де його лікували від неврастенії, Таляль коронувався 5 вересня 1951 р. За підказками численних радників, молодий король оголосив, що продовжуватиме політичну лінію батька. Однак хвороба не дозволила Талялю ефективно керувати країною. Уряд Йорданії на закритому таємному засіданні прийняв рішення позбавити короля престолу і передати владу його синові Хусейну. У кінці 1952 р. Хусейна було короновано.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перша арабо-ізраїльська війна 1948-1949 років.	\|	Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.