• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ціна і пропозиція. Закон пропозиції

Рис 4.1. Залежність обсягу попиту від змін ринкової ціни товару

По-четверте,дається взнаки “ефект заміни”. Здешевлення дано­го товару означає, що інші стають відносно дорожчими, тому відбувається заміщення інших товарів тим, що став відносно дешевшим. Отже, попит на нього зростатиме.

Якщо ж ціна товару не зменшується, а збільшується, і досягає, наприклад, рівня Р₃, то попит впаде. Тепер усі розглянуті нами чотири цінові чинники спрацьовують так само, але із знаком “навпаки”.

Отримані значення попиту, що відповідають певним значенням ціни, дозволяють побудувати криву D₁, яка називається кривою попиту.Вона має від’ємний нахил. Це означає, що зв’язок між ціною і по­питом є оберненим. Більшому значенню ціни відповідає менше значення попиту, і навпаки.

Закон попиту відбиває ще один важливий процес – поступове зга­сання попиту. Зниження обсягу продажу даного товару відбувається не тільки як результат зростання ціни, але й внаслідок насичення споживчого попиту. Адже кожен наступний акт купівлі одного й того ж товару несе споживачеві порівняно меншу корисність (задоволення) і вигоду.

Необхідно підкреслити, що закон попиту не має абсолютного характеру, існують винятки. Вони стосуються, наприклад, певного кола товарів першої необхідності, попит на які, за умов зростання ціни, не зменшуєть­ся, а збільшується. Такі товари отримали назву “товарів Гіффена”.

В середині ХІХ сторіччя англійський економіст Роберт Гіффен справедливо відзначив, що наслідком кожного чергового зростання цін на хліб було не падіння, а зростання попиту на нього. Пояснюється це тим, що подорожчання хліба для певних категорій населення з низькими дохо­дами означало відмову від інших, дорожчих продуктів харчування. Тому люди мусили купувати більше хліба, незважаючи на зростання його ціни.

Іншим винятком із закону попиту є “товари Веблена”1.Тепер йде­ться про товари так званого престижного попиту, які купуються не стільки заради їх споживчих якостей, скільки для того, щоб підкреслити високий соціальний статус покупця (унікальні ювелірні вироби, особливі марки автомобілів, окремі модні моделі одягу тощо). Падіння цін на такі товари може зменшити їх привабливість для снобів, а тому, всупереч закону попиту, знизити, а не збільшити попит на них.

До цього моменту ми розглядали залежність попиту від дії лише цінового чинника. Тепер з’ясуємо механізм впливу на обсяг попиту чинників нецінового характеру.

По-перше,це чинник рівня доходів потенційних покупців.

По-друге,масштаби ринку даного товару та наявність взаємозамін­них і взаємодоповнюючих товарів.

По-третє,неціновим чинником попиту є суб’єктивне ставлення покупця до товару: смаки, мода, споживчі характеристики блага, врахування сезонності тощо.

По-четверте,величина попиту залежить від обсягу та якості післяпродажного сервісу (гарантійне, післяпродажне обслуговування тощо).

Яким же чином ці фактори впливають на зміну попиту? Для відповіді на це питання знову скористаємося графіком на рисунку 4.1.

Коли ціна товару дорівнювалаP₁, то попит становивQ_d1. Тепер припустимо, що починають спрацьовувати нецінові чинники. Наприклад, доходи покупців стали більшими. За цих умов платоспроможність споживачів зростає, тому за ціною P₁ тепер можна купити неQ_d1, а більше, напри­клад,Q_d4 товарів. Будь-які зміни доходів, за законом попиту, відіб’ються на зміні обсягів попиту, але цей рух здійснюватиметься тепер не по кривій D₁, апо новій кривій D₂, яка репрезентуватиме збільшення масштабу попиту під впливом зростання доходів покупців.

Якщо ж доходи не збільшуються, а зменшуються, то тій самій ціні P₁буде відповідати попит Q_d5. Тепер зміна попиту у залежності від ціни буде здійснюватися по кривій D₃.

Отже, якщо грошові доходи споживачів зростають, або в тому ж напрямі діють інші нецінові чинники, то крива попиту зміщуватиметься вправо – відD₁до D₂і, навпаки, крива зміститься вліво від D₁ до D₃, якщо через зміну хоча б одного із нецінових чинників споживачі будуть купувати меншу кількість продукту.

На відміну від попиту, пропозиція товару репрезентує інший, не менш важливий аспект ринкових відносин – надходження товарів на ри­нок для їх продаж. Процес купівлі-продажу розглядається тут вже не з позицій покупця, а з точки зору про­давця.

Як відомо, під обсягом пропозиції розуміють ту максимальну кіль­кість товарів, яку згоден і здатен запропонувати продавець за даної ціни в певний період часу. У складі обсягу пропозиції прийнято виділити п’ять груп товарів:

1) сировину (природні ресурси);

2) товари виробничого призначення, що були вже “профільтровані”
людською працею (машини, обладнання, напівфабрикати тощо);

3) найману працю;

4) капітал (виробничий та грошовий);

5) товари споживчого призначення (товари довгострокового і
короткострокового використання та послуги).

Структура пропозиції постійно змінюється, оновлюючись усе новими та новими товарами (інформація, ліцензії, патенти, “ноу-хау”), а кожна товарна група породжує свій особливий локальний ринок.

Але, незалежно від виду товарної групи, обсяг пропозиції, як і обсяг попиту, підкоряється спільному закономірному зв’язку з ціною товару. Розглянемо залежність величини пропозиції Q_s окремого товару на локальному ринку від коливань рівня ринкової ціни P, користуючись графіком 4.2 на рисунку.

Припустимо, що ціна товару встановилась на рівні P₁. За таких умовпродавці будуть готові та здатні запропонувати Q_s1 одиниць товару. Це означає, що обсяг пропозиції становить Q_s1. Якщо ціна товару зросте, наприклад, до рівняP₂, то це спонукатиме продавців до збільшення пропозиції Q_s2. Виробники стають зацікавленими у нарощуванні виробничих поту­жностей, комерційні фірми – у переміщенні певних товарних мас з інших локальних ринків саме на цей.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. IV. Закони ідеальних газів.
3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
12. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства

Переглядів: 1370