• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінетах хімії

Газова мережа

Горючий газ необхідний для забезпечення нормальної роботи, що проводиться в кабінеті хімії.

Основні вимоги до газової мережі кабінетів хімії:

• у кабінеті хімії потрібно передбачити підведення газу до демонстраційного стола, до пальників, установлених у витяжних шафах, і до учнівських лабораторних столів. Газ до кабінету хімії підводять окремим вводом від магістральних ліній газової системи школи. Газова мережа кабінету хімії повинна мати кран на розгалуженні загальної газової магістралі для припинення подачі газу одночасно в усі газові точки, встановлені в кабінеті. Кран фарбують червоним кольором. Газова мережа повинна бути повністю герметизована, не мати витоку газу в з'єднаннях, кранах, міцно закріплена й доступна для ремонту і перевірки герметичності;

• приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних приладів - лабораторних пальників. У цьому разі крани повинні мати гофровані наконечники (штуцери).

Розміщення газопроводів і електропроводки всередині кабінету хімії має відповідати таким вимогам:

а) від електропроводу, прокладеного відкрито, до газопроводу витримують відстань не меншу 10 см. Якщо електропровід прокладають у трубах, дозволяється зменшувати цю відстань до 5 см;

б) якщо прокладення електропроводу заховане, відстань до газопроводу від краю закритої борозни має бути не менше 5 см;

в) у місцях перетину газопроводу з відкрито розміщеним електропроводом останній поміщають у гумову або ебонітову трубку, яка виступає на 10 см з кожного боку газопроводу.

При роботі є кабінеті хімії слід дотримуватись таких загальних правил:

• Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення
практичних занять забороняється. До практичних робіт у кабінеті хімії допускають тільки учнів, які пройшли поглиблений медичний огляд і добре засвоїли правила техніки безпеки.

• У кабінеті хімії дозволяється проводити експерименти, тільки передбачені навчальними програмами.

• Жодний прилад не можна використовувати без попередньої перевірки вчителем.

• Хімічні досліди треба проводити з такими кількостями й концентраціями речовин, з приладами, у тих умовах і в тому порядку, що зазначені в інструкції до проведення експерименту.

• Усі досліди, призначені для проведення учнями, повинні бути попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви мають використовуватися з того лабораторного посуду, з якого їх видаватимуть учням, і в таких кількостях, у яких їх застосовуватимуть учні.

• Хімічні реактиви, необхідні для дослідів, учням видає вчитель у кількостях, потрібних для проведення даного експерименту.

• Необхідно виключити можливість доступу учнів до місць зберігання хімічних реактивів.

• Перед початком практичних занять у кабінеті хімії перевіряють справність всього обладнання, газової мережі, роботу вентиляції тощо. У разі виявлення якихось несправностей, що можуть створити підвищену небезпеку, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунуть ці несправності.

• Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією.

• Установлені у витяжній шафі прилади, у яких проводять досліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, огороджують (з боку стулок шафи) захисним екраном з органічного скла. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

• Забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цього використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.

• Не можна виливати в раковини залишки кислот, лугів, сірчаних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати в призначені для цієї мети склянки.

• Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в раковину папір, пісок та інші тверді речовини. Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважно прочитати етикетку на склянці або іншій тарі, у якій зберігаються реактиви, щоб запобігти помилкам, що можуть призвести до нещасних випадків.

• Насипати або наливати реактиви треба на столі (сухі - над аркушем паперу, рідкі - над скляним посудом).

• Просипаний або пролитий випадково реактив зсипати або зливати назад у тару до основної кількості реактивів не дозволяється.

• Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготованими нейтралізуючими розчинами (соди та оцтової кислоти).

• Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятися над посудиною і сильно вдихати пару і газ, що виділяються. Для цього треба легким рухом долоні над посудиною спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно.

• Знімати з плити посуд (колби, склянки) з рідиною, нагрітою до температури кипіння або близької до неї, треба обережно, захищаючи руку рушником.

• Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчується невелике утруднення в обертанні.

• Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину (навіть у пробірку) згори, бо в разі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.

• Забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини поблизу відкритого вогню і сильно нагрітих предметів.

• Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники й спиртівки, а також увімкнені електронагрівальні прилади.

• Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади, закрити газові й водопровідні крани.

• Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами, масками з оргскла, гумовими рукавицями та ін.) за чинними нормами, що передбачені для працівників хімічних лабораторій.

• Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в шафах, спеціально призначених для цієї мети. Використовувати одяг з іншою метою (під час прибирання класних приміщень, під час роботи на пришкільній ділянці тощо), а також забирати додому забороняється.

• Прати спецодяг треба в пральнях або доручати особі з обслуговуючого персоналу школи, яка проінструктована про заходи безпеки під час проведення цієї роботи. Прати халати самим учням забороняється.

• Під час роботи з легкозаймистими, вогне- і вибухонебезпечними реактивами не слід носити одяг із синтетичних або змішаних тканин, бо в разі спалахування ці тканини не горять, а плавляться, пристають до шкіряного покриву, спричиняючи важкі опіки.

Правила безпечної роботи з кислотами і лугами

Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невиконання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.

Концентровані кислоти зумовлюють обезводнювання шкіри та інших тканин, причому ступінь їх дії залежить насамперед від окиснювальної здатності кислоти.

За швидкістю дії й за швидкістю руйнування тканин тіла кислоти розміщують у такому порядку: «царська водка» (суміш азотної та соляної кислот), азотна кислота, сірчана кислота, плавикова кислота, соляна кислота, оцтова кислота, щавелева кислота (90...100%), молочна кислота і т. д. Дуже небезпечні опіки хромовою сумішшю. Треба бути дуже обережним при користуванні плавиковою кислотою. Слід пам'ятати, що її дія на шкіру починає відчуватися тільки через 5-8 год. Навіть одна крапля плавикової кислоти, що потрапила на шкіру і не була негайно змита, спричиняє болючу рану, яка важко піддається лікуванню.

Деякі з концентрованих кислот, які звичайно називаються димлячими (наприклад, соляна, азотна кислоти), спричиняють сильну подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів і очей.

При дії концентрованих розчинів їдких лугів утворюються дуже болючі рани, що зажидятоть повільно.

Тверді їдкі луги вбирають вологу, що міститься в повітрі, дуже легко переходять у розчин, тому їх дія вважається тотожною дії концентрованих розчинів лугів. Нижче наводимо основні правила безпечної роботи з кислотами й лугами:

• Основні (запасні) кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.

• Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої місткості у видаткові склянки треба за допомогою сифона, використовуючи як джерело тиску гумову грушу, ручний насос або ножну повітродувку. Використовувати з цією метою електричні повітродувки забороняється.

• Особливо обережно під тягою треба розливати концентровані кислоти: азотну, соляну, інші димлячі речовини, - а також аміак, щоб запобігти отруєнню.

• Переносити склянки з реактивами треба в плетених корзинах або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.

• Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислотами та іншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.

• Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях зберігання.

• Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кислоту в воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до концентрованої кислоти (особливо сірчаної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.

• Для розбавлення концентрованих кислот, змішування їх між собою і для змішування речовин, коли це супроводжується виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.

• Не можна заливати гарячі або навіть теплі рідини в товстостінні посудини і прилади (наприклад, в апарат Кіппа) і добавляти в них сірчану кислоту.

• Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом.

• Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різкими пастками та гумовою грушею.

• При всіх операціях з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші запобіжні засоби. Використовувати сірчану кислоту в ексикаторі як водовбираючий засіб забороняється.

• Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно добавляючи до води невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні. Кусочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.

• Великі куски їдких лугів потрібно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, користуючись захисними окулярами, рукавицями.

• Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.

• Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.

• У разі аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною), коли починають виділятися значні кількості отруйних газів і пари, треба негайно вивести всіх учнів зприміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись протигазом та іншими захисними засобами.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II. Загально-шкільні заходи
5. II. Організація і проведення спортивних походів
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
9. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
10. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
11. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
12. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.

Переглядів: 1681